- •9.Контроль і оцінка якості професійно – педагогічної підготовки студентів
- •9.1.Мета й завдання контролю навчання у вузі
- •9.2.Функції контролю
- •9.3 Види й форми контролю якості навчального процесу
- •9.4. Рейтингова система контролю й оцінки знань студентів
- •9.5.Модульний контроль
- •9.6.Критерії оцінки знань студентів
- •9.7.Система комплексної оцінки якості підготовки майбутніх фахівців
- •Контрольні питання й завдання
9.Контроль і оцінка якості професійно – педагогічної підготовки студентів
9.1.Мета й завдання контролю навчання у вузі
Важливим структурним елементом вузівського навчання є контроль і оцінка його результатів. Контроль учбово-пізнавальної діяльності студентів є механізмом взаємодії підсистем процесу навчання. Він покликаний простежити, як протікає процес засвоєння навчального матеріалу, виробляються професійно-педагогічні вміння й навички, здійснюється планування й рефлексія учбово-пізнавальної діяльності студентів. Контроль охоплює всі сторони й ланки учбово-пізнавальної діяльності майбутніх педагогів.
Ціль, завдання й функції контролю обумовлені цілями й завданнями навчання. Ціль вузівського контролю - безперервне вдосконалювання навчально-виховної, науково-методичної й організаційної роботи шляхом узагальнення й впровадження передового досвіду, попередження, виявлення й усунення недоліків в організації навчально-виховного процесу, зміцнення дисципліни й підвищення рівня відповідальності викладачів, студентів і співробітників за результати своєї праці.
Основні завдання усередині вузівського контролю:
Визначення рівня знань, умінь і навичок студентів; якості засвоєння навчального матеріалу, характеру навчальної мотивації, ступеня вихованості професійних властивостей і якостей, без яких неможлива результативність професійної праці;
Оцінка відповідності змісту, форм, методів і засобів навчання цілям і завданням професійно-педагогічної підготовки майбутніх педагогів відповідно до кваліфікаційних характеристик вчительської професії;
Визначення рівня готовності студентів до навчальної, наукової, суспільно-педагогічної діяльності; ступеня активності професійної позиції й стилю творчої діяльності;
Стимулювання пізнавальної активності студентів і їхніх потреб до професійного самовдосконалення;
Оцінка результативності самостійної, індивідуальної роботи студентів, її ефективності в професійному становленні майбутніх педагогів;
Визначення рівня професіоналізму й майстерності викладачів вищої школи;
Оцінка ефективності дидактичних і виховних технологій, використовуваних у практиці вищої школи; вироблення й впровадження методик по оптимізації якості підготовки майбутніх фахівців, підвищення професіоналізму вузівських викладачів.
9.2.Функції контролю
Під функціями контролю розуміється його призначення, роль, що він виконує в навчальному процесі, у керівництві учбово-пізнавальною діяльністю студентів.
Контроль покликаний здійснювати ряд функцій: освітню, виховну, розвиваючу, контролюючу. Ці функції діють не ізольовано, а в певному взаємозв'язку й взаємозумовленості. З огляду на специфіку вчительської праці, варто звернути увагу на те, що в умовах педвузу контроль виконує більше широкі функції, ніж у будь-якій іншій навчально-виховній установі. Складність його функцій складається не тільки в тім, щоб тримати в полі зору те, як йде збагачення особистості студента знаннями, уміннями й навичками, необхідними для педагогічної роботи, виховання професійно-особистісних якостей, але й оволодіння самою методикою контролю, формування творчої особистості учня засобами навчальних предметів. У дидактичній літературі функції контролю розглядаються в бінарній залежності (А.П.Гудима, Б.Г.Йоганзен, Е.Л.Єрошевська та ін.).
Розглядаючи контроль як складне системне утворення, що охоплює всі сторони учбово-пізнавальної діяльності студентів, автори виділяють сукупність бінарних його функцій, до яких відносять:
Констатуючо-діагностичну, котра дозволяє виявити готовність студентів до навчання у вищій школі, визначити наявний рівень їхніх знань, умінь і навичок, провести діагностику, що встановлює не тільки якість засвоєння знань, умінь і навичок, але й ступінь розвитку професійних якостей. Предметом діагностики у вузі можуть бути різні сторони учбово-пізнавальної діяльності й професійного становлення студентів. Зібрана в ході діагностики інформація служить для вдосконалювання процесу підготовки майбутніх педагогів.
Мотиваційно-цільову, котра забезпечує позитивну мотивацію навчання, прийняття цілей вивчення навчальних дисциплін, що становлять основу навчального плану вузу; ціль повинна контролювати й стимулювати навчальну діяльність, щоб забезпечити й проконтролювати реалізацію мотивів навчання.
Навчально-розвиваючу, що здійснює поглиблення в знанні, їхню систематизацію, осмислення, усвідомлення ролі й місця навчального матеріалу в професійному становленні студентів, виявляє не тільки обсяг знань, але і їх I міцність, глибину, конкретність і узагальненість, систематичність і системність; уміння користуватися цими знаннями (уміння аналізувати й аргументовано відстоювати свою точку зору, уміння виділяти головне, абстрагуватися від частки, концентрувати зусилля на виконанні навчального завдання й т.п.). Реалізація цієї функції контролю допомагає проконтролювати рівень розвитку студента;
Освітньо-розвиваючу функцію контролю, що забезпечує розвиток і вдосконалювання культури розумової праці, стимулювання активності, самостійності, творчості студентів у процесі виконання навчальної роботи;
Виховно-стимулююче підвищення рівня вихованості студентів, формування професійних якостей їхньої особистості, стимулювання установки студентів на співробітництво й співтворчість із викладачами в навчальному процесі;
Оціночно-метричну функцію контролю, що передбачає встановлення ступеня збігу між виявленими показниками засвоєння знаннями, уміннями й навичками й нормативними, вимір і кількісне вираження результатів учбово-пізнавальної діяльності студентів. Реалізація цієї функції дозволяє одержати кількісну і якісну оцінку, що передбачає приучення студентів до правильного планування навчальної роботи, постановці мети й завдань, виявленню невирішених завдань і планування власного навчального часу, характеристику рівня виразності основних показників професіоналізму майбутніх педагогів;
Рефлексивно-коригувальну, котра дає можливість викладачеві й студентові простежити шлях оволодіння навчальною інформацією, способами пізнавальної діяльності, розвиток професійних властивостей і якостей, виявити пробіли й недоліки, шляхом коректування домагатися планованих і очікуваних результатів у вузівському навчанні;
Регулятивно-керуючу, котра допомагає здійснювати регуляцію й керування учбово-пізнавальною діяльністю студентів, підтверджує необхідність додаткових заходів, що оптимізують навчальний процес і професійне становлення майбутніх педагогів;
Плануючо-прогностичну функцію контролю, що привчає студентів до правильного планування учбово-пізнавальної діяльності, постановці цілей і завдань, що виявляє невирішені завдання й планування власного навчального часу.