8.2.Форми самостійної роботи

У вузівській практиці використовуються різні форми самостійної роботи студентів. Найпоширенішими є: навчальна, самостійна; робота, самостійна робота в період педагогічної практики й учбово-дослідницька, самостійна робота.

Навчальна, самостійна робота, здійснювана за навчальними програмами, обов'язкова для всіх студентів;

Самостійна робота в системі різних видів педагогічних практик, ціль якої складається не тільки в засвоєнні педагогічної теорії, але й у перетворенні її в інструмент педагогічної праці, нагромадження досвіду професійної діяльності;

Учбово-дослідницька(науково-дослідна) самостійна робота, що покликана озброїти студентів методикою науково дослідницької роботи, навчити їх бачити проблему, знаходити шляхи її творчого рішення, робити висновки й узагальнення, прогнозувати оптимальні варіанти рішення поставлених шкільною практикою питань.

8.3.Методика керівництва самостійною роботою

Ефективність самостійної роботи у вузі визначається грамотним педагогічним керівництвом. При здійсненні педагогічного керівництва цим видом навчальної роботи необхідно мати на увазі:

• Всі форми й методи керівництва й контролю повинні бути спрямовані на активізацію самостійної роботи студентів, розвиток їхніх пізнавальних інтересів, вироблення вмінь і навичок самоосвіти, творчий пошук рішення поставлених завдань у ході виконання самостійних завдань;

• Керівництво самостійною роботою студентів є ефективним за умови здійснення систематичного зворотнього зв'язку, що повинна проявлятися в процесі лабораторно-практичних і семінарських занять, колоквіумів, консультацій, при індивідуальних бесідах викладача зі студентом і ін.;

• Використовувані форми й методи керівництва й контролю будуть ефективні за умови чіткого планування викладачем самостійної роботи студентів і інформації про цей план на вступному занятті.

Керівництво самостійною роботою починається із вступного заняття, у процесі якого студент знайомиться не тільки із програмою й характером завдань, але й з вимогами, пропонованими до самостійної роботи, критеріями оцінки, методикою виконання завдань, формами контролю й строками. Зміст і характер самостійної роботи визначаються в програмі практичних занять по навчальних дисциплінах. Однак її види й конкретні завдання даються викладачем, що читає навчальний курс і враховує специфіку факультету, школи, де студент буде проходити педагогічну практику, можливості й здатності студентів, для яких призначаються завдання.

Всі види самостійної роботи звичайно взаємозалежні, при плануванні роботи викладачеві доцільно розмежувати види завдань при вивченні теорії й практики, визначивши при цьому їхнє місце при вивченні кожної теми.

З метою підвищення ефективності самостійної роботи доцільно при складанні календарного плану проведення навчальних занять указати види фронтальних і індивідуальних завдань при вивченні теоретичних питань і практичного досвіду різних типів шкіл. Ознайомлення студентів з таким планом дозволяє їм уявити собі систему роботи й разом з тим спланувати її на конкретний відрізок часу для забезпечення систематичності й ритмічності самостійних занять.

Ознайомивши студентів із планом роботи з виконання завдань, викладач повинен озброїти їх методикою самостійної роботи, показати взаємозв'язок різних видів її в професійній підготовці майбутніх фахівців і в стимулюванні їхнього професійного росту. На вступному занятті необхідно познайомити студентів з методикою виконання учбово-дослідницьких завдань і науково-дослідної роботи в період педпрактики, на заняттях спецсемінару й у процесі виконання курсових і дипломних робіт. Завдання викладача полягає в тім, щоб систематично оцінювати якість виконуваних студентами різноманітних завдань, давати методичні ради по їхньому виконанню.

Велике значення в керівництві самостійною роботою мають групові й індивідуальні консультації. Тематика групових консультацій повинна бути заздалегідь відома студента.

Індивідуальні консультації в основному проводяться за бажанням студентів, але для деяких студентів вони повинні бути обов'язковими (для тих, хто пасивний на заняттях, слабкі відповіді, не в строк виконують самостійні завдання). Залежно від виду самостійної роботи консультації можуть проводитися у вузі або в школі.

Студенти, що погано виконують завдання при підготовці до навчальних занять, повинні бути під особливим контролем. З такими студентами доречна індивідуальна робота: бесіда по досліджуваній темі, у процесі якої виявляється рівень знань, умінь; вказівка основних джерел по темі, які студент повинен вивчати до складання бібліографії; перегляд складеної бібліографії; перегляд плану реферату й структурування матеріалу, проведеного з урахуванням складеного плану; перегляд фактичного матеріалу з досвіду школи, зібраного по темі реферату, ради по систематизації теоретичного й фактичного матеріалу.

Організація самостійної роботи передбачає й керівництво викладачем виконання студентами практичних завдань. На групових консультаціях необхідно познайомити їх з методичними рекомендаціями з виконання завдань. Керівництво самостійною роботою практичного характеру значно полегшується при сполученні різних видів і форм (самостійної навчальної роботи, виконання завдань у період педпрактики й завдань дослідницького плану). Керівництво самостійною роботою й контроль за її результатами взаємообумовлені. У процесі керівництва доцільно сполучити фронтальну з індивідуальною формою, що дає можливість визначити більше ефективну й раціональну методику керівництва.