- •1. Розчленування України. План «Ост»
- •3. Економічне пограбування України
- •2 Визначення терміну
- •[Ред.] Факти співпраці з Німеччиною
- •[Ред.] Розчарування у колабораціонізмі та український визвольний рух
- •[Ред.] Масштаби колабораціонізму з Німеччиною народів срср
- •[Ред.] Суспільна дискусія щодо ставлення до колаборантів
- •1 Становлення
- •[Ред.] Адміністративна система Рейхскомісар України Еріх Кох
- •[Ред.] Вище керівництво
- •[Ред.] Право Українські жандарми із 116-го жандармського батальйону нагороджені «за відмінну роботу в Києві» поїздкою на відпочинок до Німечччини (1943)
- •[Ред.] Економіка 100 карбованців 1942
- •[Ред.] Театр
- •[Ред.] Преса
- •[Ред.] Національне питання
- •[Ред.] Значення
[Ред.] Театр
Життя обох київських театрів, ім. Садовського під керівництвом М. Тинського та ім. Затиркевич-Карпинської під керівництвом Ю. Григоренка, відкритих у жовтні 1941 р., було більше, ніж короткочасним. Вони проіснували тільки до прем'єр і були закриті. Згодом, у квітні 1942 p., було закрито і київську оперу, після чого театральне життя в Києві зовсім припинилось. Спроба Г. Затворницького, П. Коваленка та В. Ревуцького оживити культурне буття киян через театр-студію «Гроно» закінчилося тим, що в липні 1943 р. новостворений творчий колектив було вислано до Німеччини.
[Ред.] Преса
В умовах німецької окупації в Києві почали виходити щоденна газета «Українське слово», літературний журнал «Літаври». Книжки українською мовою не виходили фактично на всій території України. Намагання організувати українські видавництва з самого початку присікалися німецькою адміністрацією. Так було із спробою О. Теліги, І. Рогача, О. Чемеринського та інших організувати у Києві видавництво, із намаганням У. Самчука і І. Тиктора започаткувати українське видавництво у Луцьку. Контрольовані німецькими властями україномовні газети населення стало справедливо називати «німецькими газетами з українським шрифтом».
[Ред.] Національне питання
Питання остаточних леґальних форм Райхкомісаріату Україна та правового статусу його мешканців Гітлер залишив неясними. Національні почування українців у Райхкомісаріаті Україна мали бути підтримувані настільки, наскільки така політика ділила українців та росіян, усуваючи небезпеку спільного протинімецького фронту. Це були головні мотиви, наприклад, для введення в Райхкомісаріаті Україна, поряд з німецькою урядовою мовою української з виключенням російської; карбованця, замість рубля тощо. Поза тим нацистська політика ослаблювала та сповільнювала ті потенційні чинники національної свідомости, які могли стати важливим елементом у змаганнях до незалежности взагалі. Це виявлялося в обмеженні загальної освіти до чотирьох класів народної школи, скорочення вищих щаблів освіти до вузько спеціалізованих практичних фахів, придушення виявів культурної ініціативи українського населення (напр., «Просвіт», видавничого руху), закриття наукових установ, бібліотек і музеїв та їх пограбування, зниження рівня преси (її видавали німці), театрів тощо. Ослаблення населення з біологічного погляду велося виморенням з голоду, обмеженням санітарно-медичної обслуги, нелюдською поведінкою з вивезеними до Німеччини українськими робітниками (приблизно 1,5 млн) і радянськими військовополоненими та масовими екзекуціями різних груп населення за фактичну чи уявну підтримку руху опору.
[Ред.] Значення
Фактично Райхскомісаріат Україна являв собою колонію, яка входила до обсягу німецького «життєвого простору». Він був позбавлений міжнародного і автономного статусу. У повоєнний час райхскомісаріат мав бути з'єднаний з територією Третього Райху і більшість українців (непридатних до германізації) мали бути виселені за Урал, щоб звільнити місце для німецьких колоністів.
У зв'язку з поразками Німеччини на східному фронті Райхскомісаріат Україна було офіційно ліквідовано 10 листопада 1944 р.
Геноци́д (от греч. γένος — род, племя и лат. caedo — убиваю) — действия, совершаемые с намерением уничтожить, полностью или частично, какую-либо национальную, этническую, расовую или религиозную группу как таковую путём:
Дистрикт Галичина — адміністративна одиниця у складі Генерал-губернаторства Польща, в період німецької окупації під час Другої світової війни, що не відносилося до Райхскомісаріату Україна.
КОНТИНГЕНТ — (лат. contingent — соприкасающийся) 1) совокупность лиц, образующих однородную группу, категорию; 2) во внешнеэкономических связях --устанавливаемая государственными органами предельная норма ввоза, вывоза, транзита некоторых товаров в определенные страны