2 Загальні рекомендації до наукової організації самостійної роботи студентів

Наукова організація СРС являє собою комплекс заходів, метою яких є створення умов для систематичного самостійного здобуття та активного засвоєння студентами корисної інформації з найменшою втратою сил, енергії і часу у суворій відповідності до вимог гігієни розумової праці. Згідно із даними фізіології людини денна норма часу, який студент може витратити на розумову працю без шкоди для свого здоров’я та самопочуття – 9 годин. З них 6 годин занять в аудиторії, а інші 3 години можна використати для самостійної роботи. При цьому у студента залишається час на підвищення інтелектуального й культурного рівня, занять спортом, художньою самодіяльністю, відпочинок та інше.

Під самостійністю студента розуміється його здібність до прояву власного способу мислення і діяльності як у процесі навчання, виконанні креслень, так і на практиці у реальному житті. Поняття самостійності включає в себе насамперед активну розумову діяльність, прагнення до набуття знань, ініціативність, творчий підхід до розв’язання навчальних задач та розроблення креслень. Метою навчання у вищому навчальному закладі є набуття студентами знань, умінь, навичок. Лекції дозволяють студентам набувати знань, практичні та індивідуальні заняття – умінь, а навички студент отримує під час наполегливої самостійної роботи.

Відомі різноманітні способи зняття надмірного напруження і збереження роботоспроможності при інтенсивній розумовій праці, застосування яких є надзвичайно важливим для результативної самостійної роботи. Обов’язковою умовою ефективної розумової праці є вміння сконцентрувати свою увагу на певному об’єкті чи кресленні. Це вміння слід тренувати. Для того щоб спочатку зосередитися на певному об’єкті, потрібне зусилля волі, результатом якого є цілеспрямована увага, що згодом замінюється сталою увагою. Слід застосовувати деякі правила та прийоми, що сприяють розвитку пам’яті й просторової уяви:

1) усвідомлюване запам’ятовування, яке базується на асоціаціях, досвіді, зіставленнях, узагальненнях, аналізі та синтезі, набагато ефективніше за механічне заучування;

2) надійному запам’ятовуванню сприяють різні визначені орієнтири: креслення, схеми, таблиці, класифікації та ін.;

3) інформація зберігається довше, коли почуте чи прочитане усвідомлюється та коротко конспектується;

4) для того щоб інформація не стиралася з пам’яті, її слід час від часу відтворювати, наприклад, шляхом розв’язання задач, що були розв’язані раніше, на чистих аркушах паперу або на дошці;

5) коли необхідно засвоїти матеріал значного обсягу, бажано розподілити цей процес у часі протягом семестру, а не залишати на останні три – чотири доби перед іспитом;

6) слід чередувати різні типи занять і влаштовувати короткочасні перерви на 5 – 10 хвилин для відпочинку після кожних двох – трьох годин активної розумової праці чи інтенсивного креслення;

7) важливою умовою ефективного засвоєння, запам’ятовування та збереження нової інформації є усвідомлення її важливості для подальшого навчання та роботи.

Окремо потрібно врахувати санітарно-гігієнічні норми виконання креслярських робіт. Робоче місце повинно забезпечувати максимальну зручність та найбільш безпечні для здоров’я умови креслення. Графічні роботи більш трудомісткі з точки зору фізіології людини, ніж писання тексту. Стомлюваність, а отже і працездатність напряму залежать від правильності посадки людини. Якісне виконання досягається шляхом забезпечення вільності і плавності рухів, яким не буде заважати неправильна посадка кресляра чи нераціональне розміщення інструментів для креслення.