- •Міжнародні відносини як окрема історична дисципліна.
- •Системний підхід до вивчення міжнародних відносин.
- •Основні характеристики Віденської системи міжнародних відносин.
- •Розвиток і діяльність міжнародних організацій.
- •Версальська система міжнародних відносин.
- •Балканські війни 1912-1913рр. Роль дипломатії великих держав в їх розв’язанні.
- •Характер та цілі Першої світової війни.
- •Геополітичні наслідки Першої світової війни.
- •Причини першої світової війни.
- •Створення Ліги Націй та її діяльність.
- •Завершення Першої світової війни та її наслідки.
- •Основні проблеми міжнародних відносин після Першої світової війни (мирне врегулювання, Російське та Німецьке питання).
- •Декрет про мир і мирна програма Вільсона (14 пунктів): порівняльний аналіз.
- •Концептуальні підходи держав-переможниць до розробки мирних договорів з Німеччиною та її союзниками на Паризькій конференції.
- •Мандатна система.
- •Російське питання на Паризькій мирній конференції.
- •Вашингтонська конференція та її рішення.
- •Генуезька конференція.
- •Рапальський договір.
- •Становлення і розвиток міжнародних відносин України часів Центральної Ради (1917-1920). Дипломатія України доби Гетьманату.
- •Перша криза Версальської системи та її врегулювання (репарації, Рурська криза, план Дауеса).
- •Конференція в Локарно.
- •Підготовка та підписання пакту Бріана-Келога.
- •Зміст і мета політики колективної безпеки в Європі у 1933-1935рр.
- •Проект «Східного пакту».
- •Укладення договорів про взаємодопомогу між срсср і Францією, срср і Чехословаччиною.
- •Італо-ефіопська війна (позиція держав, Ліги Націй).
- •Політика невтручання у іспанські справи. Криза Ліги Націй.
- •Становлення блоку агресорів.
- •Криза Вашингтонської системи (агресія Японії).
- •Виникнення вогнища війни на Далекому Сході (1931 -1933рр.).
- •Поширення японської агресії в Китаї та розпад Вашингтонської системи.
- •Аншлюс Австрії, його наслідки та позиція великих держав.
- •Мюнхенська угода.
- •35. Англо-франко-радянські переговори щодо пакту про взаємодопомогу.
- •Пакт Рібентропа-Молотова та його наслідки.
- •37. Початок Другої світової війни.
- •38. Політичний зміст Другої світової війни.
- •39. Капітуляція Франції та її міжнародні наслідки.
- •40. Напад Німеччини та її союзників на срср та позиція урядів Великобританії та сша.
- •41. Передумови та початок створення антигітлерівської коаліції.
- •42. Атлантична хартія.
- •43. Вступ сша у Другу світову війну.
- •44. Московська конференція мзс 1943 року.
- •45. Тегеранська конференція.
- •46. Ялтинська конференція. Її основні рішення.
- •47. Потсдамська конференція.
- •48. Геополітичні наслідки Другої світової війни.
- •49. Головні характеристики міжнародних відносин в повоєнний період.
- •50. Докорінні зміни у повоєнному світоустрої після Другої світової війни.
- •51. Діяльність оон в умовах "холодної війни".
- •52. Радикальні зміни у системі міжнародних відносин повоєнного періоду.
- •53. Сучасна міжнародна система (полі- та монополяриість в світі).
- •54. Основні тенденції розвитку повоєнних міжнародних відносин.
- •55. Створення Ліги арабських держав.
- •56. Особливості повоєнного врегулювання в Європі.
- •57. Зміцнення європейської безпеки та співробітництва в 1970-ті роки. Проблеми контролю над озброєннями та роззброєння.
- •58. Етапи мирного врегулювання з колишніми союзниками Німеччини в Європі.
- •59. Принципи та етапи післявоєнного врегулювання з Японією.
- •60. Конференція у Сан-Франциско 1951 року.
- •61. Ідеологічні чинники «холодної війни».
- •62. «Доктрина Трумена».
- •63. «План Маршала».
- •64. Підготовка та укладення Північно-Атлантичного договору.
- •65. Створення овд.
- •66. Створення анзюс.
- •67. Багдадський пакт (сенто).
- •68. Утворення сеато.
- •69. Утворення двох німецьких держав.
- •70. Паризька угода 1954 року.
- •71. Карибська криза.
- •72. Становлення дипломатичних відносин між срср та фрн.
- •73. Доктрина Хальштейна.
- •74. Заключний етап нбсе у Хельсінкі.
- •75. «Нова східна політика» фрн.
- •76. Радянсько-югославський конфлікт.
- •77. Угорська криза 1956 року та реакція світового співтовариства.
- •78. Втручання краї овд у справи Чехословаччини. Доктрина Брежнєва.
- •79. Громадянська війна в Китаї та проголошення кнр.
- •80. Війна в Кореї та її наслідки.
- •81. Тайванська криза 1958 року.
- •82. Втручання Франції в Індокитаї та його наслідки.
- •83. Американська агресія у в'єтнамі. Паризька угода.
- •84. Проблема Кашміру. Індо-пакистанський конфлікт.
- •85. Крах мандатної системи на Близькому Сході.
- •86. Утворення держави Ізраїль. Арабо-ізра'їльська війна 1948 рр.
- •87. Суецька криза 1956 року.
- •88. Шестиденна війна та її наслідки.
- •89. Кемп-девідський процес та його наслідки.
- •90. Сучасна політична ситуація на Близькому Сході.
- •91. Ірано-Іракська війна.
- •92. Проблема безпеки Перської затоки в мв.
- •93. Об'єднання Німеччини.
- •94. Близький та Середній Схід у системі міжнародних відносин (1945-1970-ті рр.).
- •95. Утворення нато. Основний зміст Північноатлантичного договору.
- •96. Нато як один з найголовніших компонентів біполярної системи мв (1950-1980рр.).
- •97. Українська рср на міжнародній арені (1944-1979 роки).
- •98. Трансформація країн нато наприкінці 1980- і990х рр.
- •99. Розширення нато на схід.
- •100.Західноєвропейська інтеграція.
- •101 Еволюція єс в 1960-1970 рр.
- •102.Новий етап західноєвропейської інтеграції в другій половині 1980-х років.
- •103.Міжнародні наслідки розпаду срср і виникнення нових незалежних держав. Нові параметри міжнародної та європейської безпеки у постконфронтаційний період.
- •104.Підписання Маастрихтського договору. Утворення єс.
- •105. Проблеми контролю над озброєнням та процес роззброєння у 1990-ті роки.
- •106.Міжурядова конференція єс 1996-1997 рр.
- •107.Амстердамський договір.
Питання для комплексної контрольної роботи
Міжнародні відносини як окрема історична дисципліна.
Термін Міжнародні відносини з'явився після ІІ Світової війни, але ще до цього періоду Бентам (ІІ половина XVIII – початок XIX ст.) використовував цей термін для визначення спілкування між державами. Міжнародні відносини – це сукупність економічних, політичних, культурних, правових, ідеологічних, дипломатичних зв'язків і взаємовідносин між народами, державами і системами держав, економічними та політичними організаціями на міжнародній арені. Міжнародні відносини є особливою формою суспільних взаємин. Починаючи з 1919 р., коли у Валлійському університеті (Велика Британія) заснована перша кафедра міжнародної політики, розпочався процес інституціалізації теорії міжнародних відносин. Подібні кафедри у цей же час засновані у Лондонській економічній школі (1923 р.), Оксфордському університеті (1930 р.). Поруч із цим, з 50-х років ХХ ст. активно розвивались французька й німецька школи теорії міжнародних відносин (ТМВ), які призвели до формування нових напрямків дослідження. Наприкінці 1960-х років серйозні теоретичні дослідження МВ започатковано у Польщі, а на початку 90-х років ХХ ст. – у Росії.
Системний підхід до вивчення міжнародних відносин.
- Системний метод – був започаткований з 20 років ХХ ст. Міжнародна система (МС) – суть цієї системи складає взаємодію окремих держав, які є її складовими елементами.
Існує багато типологій МС, але в основні їх лежать наступні критерії:
- кожна система має свої типи контролю;
- структура МС – співвідношення елементів системи та засіб організації елементів системи;
Одним з головних принципів функціонування МС є прагнення держав отримати контроль над поведінкою інших акторів МС. Контроль базується на розподілі сил та ресурсів між її акторами. Наслідком нерівності держав є міжнародна стратифікація з притаманною їй фактичною нерівністю держав.
Стратифікація:
1. Наддержава
- здатність до масових руйнувань планетарного масштабу;
- здатність впливати на умови існування всього людства;
- неможливість поразки від іншої держави або коаліції держав, якщо до її складу не входить інша супердержава;
2. Велика держава
- істотний вплив на світовий розвиток;
- вплив обмежується одним регіоном або сферою відносин на рівні регіону;
3. Середні держави
- мають вплив в найближчому оточенні;
4. Малі держави
- вплив в оточенні не значний, але мають національні засоби для захисту незалежності;
5. Мікро держави
- не здатні захистити свій суверенітет національними засобами;
Три типи контролю:
а) імперський – єдина держава контролює решту (сучасна епоха);
б) біполярний тип контролю – дві наддержави контролюють та регулюють взаємовідносини в межах своїх сфер впливу (Холодна війна);
в) баланс сил – три або більше держав контролюють дії одне одного за допомогою дипломатичних маневрів, зміні союзів та відкритих конфліктів (Європа віденської епохи);
Відокремлюють три структурних виміри МС:
1. Конфігурація співвідношення сил, що відображає існування центрів сили:
а) монополярна;
б) мультиполярна;
в) біполярна;
2. Ієрархія акторів;
3. Гомогенність – відображає ступінь згоди що існує у акторів відносно тих чи інших принципів та цінностей (Віденська система); та гетерогенність.
В основі традиційно історичного підходу полягає використання поняття МС для визначення етапу у розвитку МВ в той чи інший період.