1.4. Ультрамікроби

Існує велика кількість інфекційних хвороб, збудники яких не можливо побачити крізь звичайний мікроскоп. Ще Л.Пастер висловлював думку про існування мікроорганізмів, які мають ще менші розміри, ніж бактерії. Цю думку поділяв і М.Ф. Гамалія, але довів існування цих мікроорганізмів у 1892 р. російський вчений Д.І. Івановський.

Відкриття електронного мікроскопу дозволило вперше спостерігати найменші мікроорганізми – віруси і фаги.

Вірус (від лат – viris – отрута ) – це особлива група організмів, що менша за бактерії і простіша за будовою. Розміри деяких вірусів лише у декілька разів перевищують розміри білкових молекул. Найбільш дрібними є віруси ящура, їх розмір не перевищує 8-12 нм (1нм дорівнює 1 х 10^{- 6} мм); вірус грипу має середні розміри (80 –120 нм); більші розміри має вірус віспи (120 –200 нм).

Віруси не мають клітинної будови – відсутня цитоплазма, ядро, ферментативна чи енергетична система. Вірусна частина має назву варіон. Варіони – збудники різних захворювань – мають певну форму: кулясту, паличкоподібну, прямокутну, у вигляді шипів або іншу. За деякими умовами віруси здатні існувати у вигляді кришталів. Віруси складаються переважно з білків та нуклеїнових кислот: ДНК – у вірусів людини або тварини, РНК – у вірусів рослин. З білків побудована одно- чи двохшарова оболонка, де й містяться ДНК або РНК.

Важливішою відрізною ознакою вірусів від бактерій є їхня повна нездатність розмножуватися поза організмом. Віруси – це внутрішньоклітинні паразити, які здатні до розмноження лише в живих клітинах.

Віруси здатні викликати захворювання людини, тварин і рослин, через що спричиняють велику шкоду народному господарству. Чинники зовнішнього середовища здатні знищувати віруси: практично всі віруси гинуть під дією високих температур, кип’ятіння, під дією ультрафіолетових променів, іонізуючої радіації, але висушування віруси легко витримують, практично не спричиняє шкоди вірусам низька температура. Віруси, що паразитують на бактеріях, мають назву бактеріофагів, на пліснявих грибах – мікрофагів. Віруси, що потрапили в живу клітину бактерій, викликають її розпад (лізис). Бактеріофаги спричиняють велику шкоду в галузях промисловості, де використовують мікробіологічні технології (виробництво молочнокислих продуктів, антибіотиків, вітамінів, ферментів тощо). Доведено, що бактеріофаги здатні знищувати певні бактерії, у тому числі й хвороботворні. Ця властивість застосовується у боротьбі з хвороботворними бактеріями, наприклад, збудниками дизентерії, черевного тифу, холери, дифтерії тощо. Використовують бактеріофаги і мікрофаги також підчас боротьби з шкідниками сільськогосподарських рослин.

Контрольні питання

1. Які групи мікроорганізмів є важливішими при виробництві та реалізації харчових продуктів?

2. Які особливості мікроорганізмів вам відомі?

3. Як поділяються бактерії за формою клітин? Наведіть приклади.

4. Яку будову мають бактеріальні клітини?

5. Які пристосування мають мікроорганізми до рухання ?

6. Як розмножуються бактерії?

7. За якими ознаками класифікують бактерії?

8. Порівняйте будову бактерій і пліснявих грибів.

9. Як розмножуються плісняві гриби?

10. За якими ознаками класифікують плісняві гриби? Наведіть приклади кожного класу пліснявих грибів.

11. Яка особливість дріжджів зумовила відокремити їх у окрему групу?

12. Яку переважно форму клітин мають дріжджі?

13. Порівняйте будову бактерій і дріжджів.

14. За якими ознаками класифікують дріжджі?

15. Яку особливість мають ультрамікроби? Наведіть приклади практичного використання бактеріофагів.