111111Поняття, суть і значення стадії судового розгляду кримінальних справ.

Судовий розгляд — це стадія кримінального процесу, в якій суд першої інстанції за активної участі сторін обвинувачення і захисту на підставі повного, всебічного й об'єктивного дослідження обставин кримінальної справи остаточно вирішує питання про винуватість підсудного і його покарання.

Сутність судового розгляду — здійснення правосуддя. Згідно зі ст. 124 Конституції України правосуддя в державі здійснюється виключно судом. Ст. 62 Конституції України визначає, що особа вважається невинуватою і не може бути піддана покаранню, доки її вина не доведена в передбаченому законом порядку і не встановлена обвинувальним вироком суду.

Визнання особи винною у вчиненні злочину та її покарання з застосуванням кримінального закону можливі тільки за вироком суду на основі всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінальної справи в умовах, які виключають вплив на суддів, у гласному судовому розгляді.

Стадія судового розгляду має такі ознаки:

1) судовий розгляд справи і вирішення її по суті є єдиним способом правосуддя у кримінальних справах;

2) вона є основною і визначальною стадією кримінальногопроцесу;

3) у цій стадії виявляються всі принципи кримінального процесу.Стадія судового розгляду має кримінально-правове і кримінально-процесуальне значення.

Кримінально-процесуальне значення стадії судового розгляду полягає в тому, що:

тільки в цій стадії може бути вирішено по суті кримінально-правовий спір між державою (потерпілим) та підсудним;

у разі постановлення обвинувального вироку втрачає чинністьпрезумпція невинуватості;

тільки в ній дістає остаточне вирішення завдання кримінального процесу, зміст якого полягає в забезпеченні правильногозастосування закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, бувпритягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний;

у цій стадії підсумовують всю досудову кримінально-процесуальну діяльність;

стадія судового розгляду виконує контрольні функції щодостадій досудового провадження.

2222222. Поняття загальних положень судового розгляду кримінальних справ.

Загальні положення стадії судового розгляду — це встановлені законом (гл. 24 КПК) і обумовлені принципами кримінального процесу правила, що відбивають найважливіші типові властивості цієї стадії і виявляються протягом усього періоду її реалізації.

====1 Незмінність складу суду (ст. 258 КПК) — основне положеннясудового розгляду, згідно з яким у вирішенні кримінальної справипо суті можуть брати участь тільки ті судці, які брали участь у їїрозгляді від початку до кінця.

====2 Безпосередність судового розгляду (ст. 257 КПК) — загальнеположення, згідно з яким на суддів покладено обов'язок вирішуватикримінальну справу не за паперами, наданими органами досудового слідства, а, головним чином, на підставі того, що кожному судді самому безпосередньо доведеться почути, побачити і з'ясувати в судовому засіданні.

Зміст цього положення:

• правильне і справедливе вирішення кримінальної справи можебути забезпечено тільки в тому разі, якщо суддя сприйме інформацію не з чужого голосу, а, насамперед, із джерела відповідноїінформації, тобто з'ясує обставини справи із доказів, отриманих із"перших рук" (при цьому він спостерігає за реакцією допитуваних);

• письмові матеріали досудового слідства мають для судовогорозгляду попередній, допоміжний характер (до того ж учасники інодізмінюють в суді показання, які вони давали під час досудовогослідства).

====3 Усність дослідження доказів (ст. 257 КПК) — це основне положення судового розгляду, сутність якого полягає в тому, що всідокази, які є у кримінальній справі, підлягають усному обговоренню в судовому засіданні. У ст. 257 КПК термін "усність" згаданотільки в назві, а в тексті не розкрито.

Усність дослідження доказів є гарантією дотримання засади безпосередності їх дослідження.

Зміст цього положення полягає в тому, що:

==дослідження обставин справи відбувається шляхом обговорення;

==усі учасники судового розгляду спілкуються із судом усно;

==письмові матеріали обов'язково оголошують.Положення щодо усності дослідження доказів винятків не має.

===4 Межі судового розгляду — основне положення, сутність якогополягає в тому, що суд розглядає і вирішує кримінальну справутільки щодо підсудних і лише в межах пред'явленого на досудовомуслідстві обвинувачення.

Розгляд справи обмежується:

• обвинувальним висновком — у справах публічного і приватно-публічного обвинувачення;

• скаргою потерпілого — у справах приватного обвинувачення.Межі судового розгляду остаточно визначаються в стадії попереднього розгляду справи суддею.

===5 Розпорядок судового засідання (ст. 271 КПК) — це правила судового ритуалу (етикету), призначенням яких є виховання у громадян поваги до суду і забезпечення нормального ходу розгляду кримінальної справи.

Ці правила поділяють на такі, що:

1) вироблені судовою практикою (наприклад, коли судді входятьдо зали судового засідання, всі присутні в ній встають);

2) встановлені кримінально-процесуальним законодавством(наприклад, всі учасники судового розгляду звертаються до суду,дають свої пояснення і роблять заяви стоячи, за винятком тих випадків, коли головуючий дозволив відхилитися від цього правила, —ст. 271 КПК).

33333333. Безпосередність, усність судового розгляду.

Безпосередність судового розгляду (ст. 257 КПК) виявляється в тому, що судді, які розглядають справу й ухвалюють вирок, повинні особисто і безпосередньо в судовому засіданні досліджувати всі докази в справі і на підставі цього дослідження зробити висновок про достовірність доказів, доведеність вчиненого злочину і винності або невинуватості підсудного.

Матеріали попереднього розслідування не можуть бути покладені в основу вироку, якщо вони не перевірені судом у судовому засіданні. Суд що розглядає кримінальну справу, не має права доручити іншому суду провести будь-які судовослідчі дії. Безпосередність судового розгляду зобов'язує суд обґрунтовувати вирок, аргументувати прийняте рішення тільки тими доказами, які були розглянуті і досліджені в ході судового слідства.

Принцип усності (ст. 257 КПК) полягає в тому, що всі докази, які суд мас намір покласти в основу вироку, повинні бути сприйняті судом в усній формі. Суд вислуховує показання підсудних, потерпілих, свідків, експертів, промови і репліки учасників судових дебатів. У випадках, передбачених законом, показання, дані обвинуваченим, свідками і потерпілими на попередньому слідстві і дізнанні, повинні бути оголошені в судовому засіданні. Повинні бути оголошені висновок експерта та інші документи.

44 Незмінність складу суду. Запасний народний засідатель

1. Незмінність складу суду (ст. 258 КПК) — основне положеннясудового розгляду, згідно з яким у вирішенні кримінальної справипо суті можуть брати участь тільки ті судці, які брали участь у їїрозгляді від початку до кінця.

Зміст цього положення полягає утакому:

=розгляд кожної кримінальної справи має бути розпочато і завершено одним і тим самим судом (мета цієї вимоги пов'язана зтим, що судді мають бути "в курсі справи" протягом всього часу їїслухання);

=якщо професійний суддя через тривалу хворобу, заявлення ізадоволення відводу тощо позбавлений можливості продовжуватибрати участь у засіданні, його замінюють іншим суддею і розглядсправи починають із початку;

=попереднє положення поширюється і на народних засідателів.Однак щодо цих учасників з метою економії часу закон у справі,для розгляду якої потрібен значний час, передбачає можливістьвиклику запасного народного засідателя. Він перебуває в залі судового засідання з початку розгляду справи і в разі вибуття народногозасідателя із складу суду заміняє його. Розгляд справи в цьому разіможе бути продовжено лише за умови, що запасний засідатель, якийвступив у справу замість вибулого, не вимагає відновлення судовихдій із початку;

=якщо через нетривалу хворобу, нещасний випадок у сім'ї тощозі складу суду вибуває головуючий, то розгляд справи відкладають;

=порушення положення про незмінність складу суду є безумовною підставою для скасування вироку чи іншого судового рішеннясудом апеляційної інстанції (п. 13 ч. 2 ст. 370 КПК).

4.1 У справі, для розгляду якої необхідно значний час, може бути викликаний запасний народний засідатель. Запасний народний засідатель перебуває в залі судового засідання з початку розгляду справи і в разі вибуття народного засідателя із складу суду заміняє його.

Коли запасний засідатель при цьому не вимагає відновлення судових дій з початку, розгляд справи продовжується.

Розпочинаючи судовий розгляд справи, головуючий має оголосити прізвище запасного народного засідателя для того, щоб учасники процесу мали змогу своєчасно викласти й аргументувати заяву про його відвід, а тим самим забезпечити послідовність процесу і беззаперечне введення його до складу суду і залучення до подальшого розгляду справи без повернення до початкових дій у разі, коли хтось із засідателів вибуває.

Запасний народний засідатель має бути ознайомлений з матеріалами справи і перебувати весь час роботи суду в залі судового засідання, сприймаючи всю процедуру і всі обставини справи.

Факт вибуття і заміни народного засідателя слід відобразити в протоколі судового засідання.

55 в ЗОШИТІ