МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КРИВОРІЗЬКИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ТЕХНОЛОГІІ, ОРГАНІЗАЦІЇ ТА МЕХАНІЗАЦІЇ БУДІВНИЦТВА

Методичні вказівки

До курсового, дипломного проектування та самостійної роботи з дисципліни “Організація будівництва” для студентів напрямку будівництво

Частина 1

Кривий Ріг 2006 р.

Укладач: Рогозін В.В.

Відповідальний за випуск: Валовой О.І.

Рецензент: Афанасьєв В.В.

Методичні вказівки призначені до курсового, дипломного проектування та самостійної роботи з дисципліни “Організація будівництва”. Викладені порядок проектування будівельних робіт на стадії ПВР при зведенні багатоповерхових житлових будинків, зміст та склад курсової роботи і розділу “Організація будівництва” у дипломному проекті, приведені виписки та посилання на діючі нормативні документи

Розглянуто на засіданні Схвалено на вченій раді

кафедри ТОМБ будівельного факультету

протокол № 4 від 13.01.2006 р. протокол №4 від 6.02 2006р

Зміст.

Вступ..............................................................................................3

Вихідні дані для розробки курсового чи дипломного проекту...........................................................................................4

Склад курсового проекту чи дипломного проекту...................4

Вказівки по виконанню розділів курсового та дипломного проектів..........................................................................................5

Вибір методів виробництва робіт та складу комплекту будівельних машин.....…..............................................................9

Проектування потоку.................................................................13

Проектування будівельних генеральних планів.....................20

Техніка безпеки при проектуванні будгенпланів...................28

Встановлення монтажних кранів на будівельних майданчиках.... ..........................................................................31

Геодезичне забезпечення будівельно-монтажних робіт.............................................................................................33

Література...................................................................................40

1. Вступ.

Завдання курсової роботи та розділу дипломного проекту "Організація будівництва" розробити календарний план будівництва багатоповерхового житлового будинку, об’єктний будгенплан на стадії зведення надземної частини будинку, скласти графіки роботи механізмів, постачання основних матеріалів, конструкцій та напівфабрикатів, графік руху робітників при будівництва будинку. Визначити техніко-економічні показники КП і БГП. В проекті необхідно передбачити такі рішення, які скорочують терміни виконання робіт, зниження собівартості, скорочення трудомісткості робіт. Проект складається з двох частин - графічної та текстової.

Текстова частина складається з пояснювальної записки обсягом 25-30 сторінок. Графічна частина курсової роботи виконується на стандартних аркушах креслярського паперу формату А1 і А2. Розрахунково-пояснювальна записка та графічна частина курсового проекту має бути виконана згідно з ДСТУ.Б. і технічними нормами.

2.Вихідні дані для розробки курсової роботи чи розділу дипломного проекту.

Вихідними даними для складання курсової роботи є: завдання на проектування (ч.2 дод. 1); будівельні норми та правила (СНиП), державні будівельні норми (ДБН); єдині норми і розцінки на будівельно-монтажні роботи (ЕНиР); діючи ДСТУ, та ТУ по будівництву.

3.Склад курсової роботи чи розділу дипломного проекту

Курсова робота чи розділ дипломного проекту розробляється на документи проекту виконання робіт (ПВР):

1. Розробка об’єктного календарного плану з побудуванням сітьового чи лінійного графіка виконання робіт.

2. Розробка об’єктного будівельного генерального плану на стадії зведення надземної частини будівлі.

3. Розробка графіку роботи основних будівельних машин і механізмів.

4. Розробка графіку постачання основних матеріалів конструкцій та напівфабрикатів при будівництві надземної частини будівлі.

5. Розробка графіку руху робітників при будівництві об’єкту.

При розробці цих документів графічна частина оформлюється на 1,5 листах формату А1 та складається:

Лист формату А1

1. Календарний графік (сітьовий, лінійний, циклограма) загально будівельних і спеціальних монтажних робіт.

2. Графік руху робітників.

3. Графік роботи основних машин та механізмів.

4. Графік постачання основних матеріалів, конструкцій та напівфабрикатів.

5. Техніко-економічні показники календарного плану.

6. Умовні позначення та примітки до календарного плану та графіків.

Лист формату А2

1. Об’єктний будгенплан на стадії зведення надземної частини будівлі.

2. Експлікація тимчасових будівель та споруд.

3. Умовні позначення будгенплану.

4. Техніко-економічні показники будгенплану.

5. Геодезичне забезпечення будівельно-монтажних робіт

Розрахунково-пояснювальна записка складається:

1. Загальна частина курсової роботи.

2. Визначення об’ємів будівельно-монтажних робіт.

3. Вибір методів виробництва робіт та комплекту будівельних машин та механізмів.

4. Визначення трудомісткості і машиномісткості будівельно-монтажних та спеціальних робіт, розрахунок тривалості виконання робіт. (складання калькуляцій та картки-визначника сітьового графіку, розрахункової частини календарного плану).

5. Розрахунок і проектування будівельних потоків.

6. Оптимізація і корегування поточного виконання будівельно-монтажних робіт.

7. Розрахунок потреби у тимчасових будівлях та спорудах.

8. Розрахунок і проектування тимчасових складських приміщень і майданчиків на стадії зведення надземної частини будівлі.

9. Розрахунок потреби будівництва в воді і проектування тимчасових мереж водопостачання.

10. Проектування тимчасових внутрішньопобудовочних доріг.

11. Розрахунок потреби будівництва в електроенергії і проектування тимчасових електричних силових та освітлювальних мереж.

12. Розробка заходів по охороні праці і протипожежній безпеці.

13. Опис будгенплану.

14. Визначення техніко-економічних показників календарного плану і будгенплану.

4. Вказівки по виконанню розділів курсової роботи та розділу дипломного проекту.

4.1 Загальна частина

У загальній частині пояснювальної записки є:

А) основні принципи, покладені в основу розробки проекту виконання робіт

Б) конструктивні характеристики будівлі, що проектується.

В) умови виконання монтажних робіт.

4.2 Визначення об’ємів будівельно-монтажних та спеціальних робіт.

Об’єми будівельно-монтажних робіт рахуються по робочим кресленням в одиницях виміру, прийнятих у діючих ЕНиР чи ДБН.

При проектуванні будівництва багатоповерхових великопанельних житлових будинків об’єми робіт рахуються у такій послідовності.

1. Земляні роботи.

Планування, розробка котловану і траншей з навантаженням ґрунту в автотранспорт, з розвантаженням у відвал механізованим способом та вручну, зворотне засипання пазух ґрунтом.

2. Монтаж збірних конструкцій підземної частини будинку.

Монтаж фундаментних блоків стін підвалів, цокольних панелей, сходових маршів і площадок, перегородок, панелей перекриття, електрозварювальні роботи.

3. Заробка стиків в підземної частини.

Замонолічування стиків, цегельна кладка в окремих місцях, горизонтальна гідроізоляція, бетонування окремих місць.

4. Монтаж трубопроводів в технічних підпіллях.

Монтажно-зварювальні роботи центрального опалення, холодного і гарячого водопостачання, каналізації, ізоляція трубопроводів центрального опалення.

5. Кабельні прокладки в технічному підпіллі.

Монтаж мереж електропостачання з установкою ввідно-розподільчих пристроїв, монтаж електроосвітлення.

6. Устрій захисту підземних конструкцій будівель.

Вертикальна гідроізоляція, влаштування підготовки під підлоги, влаштування цементних підлог.

7. Монтаж поверхових збірних залізобетонних конструкцій.

Монтаж зовнішніх і внутрішніх стін, гіпсобетонних чи залізобетонних перегородок, плит з індустріальною підготовки під підлоги, сходових маршів і площадок, панелей перекрить, сантехкабін, піддонів санвузлів, , елементів входів, огородження балок і лоджій, сміттєпроводу, електрозварювання стиків залізобетонних панелей, встановлення металевих огорож, поручнів, проти корозійний захист закладних деталей і металізованих зварних з'єднань, замонолічювання, гідроізоляція та утеплення стиків з внутрішньої сторони та замонолічування внутрішніх панелей стін, перегородок.

8. Монтаж збірних конструкцій даху.

Монтаж лотків та панелей покриття й утеплення панелей, монтаж панелей парапету, вентиляційних панелей, будок виходу на дах та машинного відділення ліфту.

9. Замонолічування зовнішніх стін по фасадах будівлі.

Герметизація стиків, затірка, фарбування і розшивка швів.

10. Влаштування м'якої рулонної покрівлі в три шари.

11. Бляшані роботи на даху.

Обробка вентиляційних і каналізаційних труб, усадочних швів, теле- та радіоантен, покриття парапетів, влаштування водоприймальних лійок.

12. Електромонтажні роботи (до штукатурний комплекс).

Монтаж електроосвітлення і стояків, монтаж радіо проводки і телефонного зв'язку. Монтаж внутрішнього поверхового інженерного обладнання.

13. Опалення, водопровід, каналізація (трубопроводи), газопостачання, ливнестоки.

14. Влаштування столярних виробів.

Заповнення зовнішніх віконних та дверних проємів, пристрій шафок і антресолей, перегородок із сухої штукатурки, обналічка дверей і фрамуг, установка поручнів.

15. Засклення зовнішніх вікон та дверей.

16. Штукатурні роботи.

Штукатурка вертикальних і горизонтальних стиків панелей і їхніх сполучень, елементів сходової клітки, віконних і дверних укосів.

Влаштування підлог з керамічної плитки в сміттєзбиральнику і коридорах 1-го поверху.

17. Монтаж і налагодження ліфтів.

18. Електромонтажні роботи (після штукатурний комплекс).

Установка вимикачів і штепсельних розеток з підключенням проводів.

19. Влаштування підлог у житлових приміщеннях.

З паркету (1-й варіант), з лінолеуму і плитки (2-й варіант). Настил підлог з плиток ПХВ у підсобних приміщеннях і по сходових клітках.

20. Клейове фарбування з підготуванням стін і стель.

Підгонка столярних виробів. Віконних стулок і кватирок, дверних полотнин.

21. Масляне фарбування.

З припасуванням поверхні столярних виробів, по штукатурці, по металі.

22. Обклеювання шпалерою.

З підготовкою поверхні.

23. Встановлення пристроїв і утеплення заповнень проємів.

Установка віконних і дверних приладів, номерних знаків квартир, наклейка поролону,

24. Встановлення сантехнічної арматури.

Установка приладів каналізації і газопостачання.

25. Електромонтажні роботи (після малярний комплекс).

Установка радіорозеток з підключенням і перевіркою проводів і електроосвітлювальної арматури.

26. Внутрішнє засклення.

27. Оздоблення фасаду (лоджії).

Установка підквіткових і поштових скриньок.

28. Підготування приміщень до здачі в експлуатацію.

Вбирання приміщень.

Загальна кількість об’ємів робіт у дипломному проекті підраховується по робочим кресленням, а в курсовій роботі згідно завдання (ч.2 дод. специфікації табл. 15)

Специфікація монтажних елементів

Таблиця №1.

Найменування елементів	Марка елемента	Кількість шт.,	Розміри, м			Маса елемента, т	Загальна маса елемента, т	Об’єм елемента, м3	Загальний об’єм елемента, м3
			а	b	h
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10

та усереднених нормативів по будівництву великопанельних багатоповерхових житлових будинків [9 табл.33] чи ч.2 додаток табл.14.

Відомість об’ємів робіт.

Таблиця 2.

№ з/ч	Найменування робіт	Одиниці виміру по ЕНиР, ДБН	Формули підрахунків об’ємів робіт	Загальна кількість.
1	2	3	4	5

Примітки: 1.– графа 2 заповнюється у технологічній послідовності виконання робіт; 2.– при розрахунках об’ємів робіт враховуються вказівки розділів ЕНиР, ДБН.

4.3 Вибір методів виробництва робіт та складу комплекту будівельних машин.

На стадії розробки календарних планів, обираючи методи виконання робіт, слід керуватися типовими технологічними нормами, враховуючи досягнення передового досвіду, а також можливості будівельних організацій забезпечити роботи відповідними засобами механізації і робочою силою Проектування організація і технологія виконання робіт мають ґрунтуватися на застосуванні комплексної механізації з використанням високопродуктивних машин і поточних методів виробництва робіт. Поточність виконання робіт здійснюється для забезпечення безперервного і рівномірного завантаження підрозділів спеціалізованих організацій. Поточність виконання робіт проектують у такій послідовності:

1. Визначають об'єкти і захватки, що включаються в потік.

2. Визначають кількість паралельно функціонуючих потоків.

3. Розраховують черговість включення об'єктів у потік.

Комплект машин для виробництва земляних робіт підбирається в залежності від об’ємів, умов роботи, термінів їх виконання, характеру ґрунту. Вибір землерийних механізмів проводиться по їх технічним характеристикам [1] стор. 53...88

Вибір комплекту машин для ведення робіт по монтажу конструкцій залежить від габаритів і ваги окремих конструкцій та умов виконання монтажних робіт. Основні параметри монтажних кранів це виліт стріли, висота підйому гака, вантажопідйомність.

Висота підйому гака визначається:

Нг=hо+hк+hз+hстр де

hо – відмітка місця установки конструкції, м.; hк – висота конструкції, м.; hз – запас по висоті, м. (0.5-1м); hстр - конструктивна висота стропів, м. (2-4 м).

Виліт стріли для самохідних кранів без урахування укосів котловану чи траншеї:

де

hп – довжина поліспаста в стягнутому положенні (1,5...2 м); hш – відстань від вісі шворня стріли крана до ґрунту (1,2...1,7 м.); d – відстань від центру маси конструкції до її краю у сторону крана, м с – відстань від краю конструкції до вісі стріли крана (1.5 м); 1ц - відстань від вісі шворня стріли до вісі обертання крана (1.5-2м);

При роботі самохідних стрілових кранів з баштово-стріловим обладнанням (БСО) поряд з котлованами Lс визначається:

Lс=В/2 + Іб + а + А де

В - база крана ( по технічним характеристикам) [1].

Рис. 2.

l6 - відстань безпеки від краю опори крана до нижнього обрізу укосу котловану (траншеї) приймається за СНиП 3 08 01-87, або СНиП ІІІ-4-80*, табл.5; а – відстань від укосу до краю споруди.(згідно СНиП 3.02.01-87)

А – глибина находження центра тяжіння найбільш віддаленої від крана конструкції, м (приймається по плану будівлі).

При роботі баштових кранів поряд з котлованами Lс визначається:

Lс=В/2+Іб+а+1 + А де

В – ширина колії крана ( по технічним характеристикам) [1]. l6 - відстань безпеки від балластного шару колії крана до нижнього обрізу укосу котловану(траншеї) приймається за СНиП 3 08 01-87, або СНиП ІІІ-4-80*, табл.5; 1 – відстань від краю баластного шару щебінки до осі рейки.

При роботі баштових кранів без котловану Lс визначається:

Lс= R_к + 0,7 + А– при висоті до 2 м.

Lс= R_к + 0,4+А – при висоті більше 2 м. де

R_{к —} радіус обертання баластного вантажу крана, м, ( по технічним характеристикам) [1].

При роботі самохідних стрілових кранів з баштово-стріловим обладнанням (БСО) без котловану:

Lс= R_к + 1

Максимальний виліт стріли при повороті крана:

Lс.max= Lс cos, де

 – кут повороту стріли крану у плані, (приймається по схемі монтажу).

Таблиця 5 СНиП ІІІ-4-80*

Глибина котловану	Грунт
	Піщаний і гравійний	супіски	Суглинки	глина	Льосовий сухий
1	1,5	1,25	1	1	1
2	3	2,4	2	1,5	2
3	4	3.6	3.25	1.75	2.5
4	5	4,4	4	3	3
5	6	5,.3	4,75	3,.5	3,.5

Вантажопідйомність крана Q визначається:

Q=Р₁+Р₂; де

Р₁ - максимальна маса елемента чи конструкції, т;

Р₂ - маса вантажозахватних пристосувань, т (при звичайних стропах приймається 50 кг).;

Після визначення технічних параметрів по довідникам [1], приймається марка монтажного крана.

4.4 Визначення трудомісткості та машиномісткості робіт.

Підрахунки необхідних витрат праці та машиномісткості для всіх робіт виконуються по діючим нормам ЕНиР, СНиП і ДБН відповідно з прийнятими методами робіт і виконуються у вигляді калькуляції трудових та грошевих витрат, таблиця 3

Калькуляція трудових та грошевих витрат

Таблиця 3

п/п		Найменування робіт		Об’єм робіт			Обґрунтування		Норма на одиницю вимірювання					На загальний об’єм					Склад ланки робітників, професія, розряд.
				Одиниця виміру.	Кількість				Норма часу люд.-год. маш.-год.			Розцінка грн..		Трудомісткість машиномісткість		Зарплатня грн..
1		2		3	4		5		6			7		8		9			10
4.5 Проектування потоку Тривалість окремих видів робіт на захватках визначається у таблиці технологічних розрахунків, таблиця 4. Технологічні розрахунки Таблиця 4
№ з/ч	Найменування робіт		Об’єм робіт					Обгрунтування		Трудомістк. люд.-дн/маш.-зм.			Механізми				Склад ланки професія, розряд.	Триваліст робіт, зм.		Кількість змін на добу	Тривалість робіт у дн.
			Одиниця виміру			Кількість				Нормативна	Прийнята		Марка		Кількість
1	2		3			4		5		6	7		8		9		10	11		12	13

Примітки: графи 1-4 заповнюємо із калькуляції (табл.3), гр 6=гр.8кальк/8год., графи 8,9 по технічному розрахунку, гр 10, по рекомендаціям ЕНиР, калькуляцій, гр.11=гр6/гр9, коли роботи повністю механізовані (земляні), гр11= гр.6/гр.10, коли працює з механізмом ланка робітників. Дані розрахунків гр.11 округлюються до цілих значень і записуються. Гр.12 - кількість змін приймається при роботі механізмів 2-3 зміни, без механізмів 1 зміна. Гр13=гр11/гр12. Гр7 одержується зворотнім розрахунком гр.7=^:гр.13хгр.1хгр.9 чи гр.10.

Проектуючі потокову організацію будівництва багатоповерхових великопанельних житлових будинків, у потік слід включати роботи, які суттєво впливають на загальний строк будівництва. Захватки, об'єкти різнорідні за об'ємно-планувальними та конструктивними рішеннями, що характеризуються порівняно невеликими обсягами робіт, як правило у потік не включаються, а роботи виконуються послідовно. Порядок визначення раціональної черговості спорудження захваток чи об'єктів під час формування неритмічного потоку з використанням матриць розглянемо на прикладі. Вихідні дані в матрицю записують так: в рядках матриці зазначаються захватки (m), а в стовпчиках спеціалізовані бригади (роботи n). У середину клітки записують тривалість роботи бригад на захватках (всі дані з табл.4) у таблицю 5

Тривалість спеціалізованих робіт на захватках

Таблиця 5

Захватки m	Спеціалізовані бригади n (види робіт)
	А	Б	В	Г
1	3	6	5	4
2	3	6	5	4
3	3	6	5	4
4	3	6	5	4
Кількість робітників	8	6	10	5

Після цього складається розрахункова матриця потокового методу будівництва у вигляді таблиці 6.

По горизонталі розміщують спеціалізовані бригади (роботи) у технологічній послідовності виконання робіт, по вертикалі захватки (яруси, поверхи). Усередині клітин записується тривалість робіт на захватках згідно технологічних розрахунків (табл.4), у верхньому лівому куті клітини позначають початок виконання робіт на захватці, а у нижньому правому – завершення робіт:

T_ij^з=T_ij^п + T_ij де T_ij – тривалість робіт на захватці; T_ij^п – початок

роботи; T_ij^з – закінчення робіт. У додаткових рядках внизу матриці зазначають сумарну тривалість роботи кожної бригади на захватках SТ_ij і у дужках у правому нижньому куті клітини, організаційні перерви Tо. У нижньому рядку матриці проставляється тривалість роботи кожної спеціалізованої бригади. Розрахунок матриці виконується по першому стовпчику завжди зверху – вниз, наступні роботи (стовпчики) зверху – вниз, коли тривалість наступної роботи(Б) більше

попередньої (А), коли тривалість наступної роботи (В) менше попередньої (Б), розрахунок знизу – вверх

Розрахункова матриця

Таблиця 6

№ захватки m		Спеціалізовані бригади n												Тij Тij+Т0
		А		Б				В			Г
1	0 3 3					3 6 9			12 5 (3)17			20 4 (3)24		18 24
2	3 3 6					9 6 (3)15			17 5 (2)22			24 4 (2)28		18 25
3	6 3 9					15 6 (6)21			22 5 (1)27			28 4 (1)32		18 26
4	9 3 12					21 6 (9)27			27 5 32			32 4 36		18 27
Тij			12		24		20			16			Кщ=0,71

Простій підготовленого фронту робіт з організаційних причин визначають порівнянням терміну початку наступної роботи на певній захватці з терміном завершення попередньої (ці величини проставлено в клітинках матриці зліва внизу (у дужках таблиці 6).

Для визначення коефіцієнту щільності Кщ у додатковому стовпчику визначаємо Тіj – термін робіт на захватці по рядках матриці, та Тіj+То - термін робіт плюс термін організаційних перерв по строкам.. У прикладі на першій захватці Тij=3+6+5+4=18; Тіj+То = 18+(6)=24.

4.6 Побудова лінійного графіка, графіка руху робітників, циклограми, сітьового графіка.

Після розрахунку матриці для побудови графіка руху робітників, будують лінійний графік виконання робіт (рис. 3). Для зображення розвитку спеціалізованих потоків в просторі і часі будують циклограму будівництва об’єктів (див рис 3). Після цього будується сітьовий графік і робиться розрахунок на

графіку, з визначенням вільних і загальних резервів часу (див.

рис 4).

Розрахунок техніко-економічних показників потоку.

1 Загальна тривалість будівництва об’єктів – результат розрахунку матриці (остання цифра останньої клітини матриці):

Тз = 36 днів.

2. Коефіцієнт щільності потоку визначається відношенням суми тривалостей робіт до тієї ж величини з обліком організаційних перерв. Коефіцієнт щільності потоку характеризує ступень використання фронтів робіт спеціалізованими бригадами. При відсутності організаційних перерв Кщ=1,що свідчить про повне використання фронтів робіт.

=72/102=0.71;

Коефіцієнт суміщення робіт Кс характеризує величину суміщення робіт, які включені у потік, це значення визначають різницею між одиницею і відношенням тривалості потоку до суми тривалості усіх робіт. ; Кс= 1-36/72=0,5;

2. Коефіцієнт продуктивності потоку характеризує

кількість продукції, яка випускається за одиницю часу. Його визначають відношенням кількості об’єктів (захваток) до загальної тривалості робіт:

Кст.= ;

4. Показник витрачання робочого часу визначається відношенням тривалості потоку до кількості об’єктів, які включені у потік:

Кв.ч.= ;

6. Коефіцієнт стабільності потоку – відношення величини встановленого потоку ( коли всі чи більшість спеціалізованих бригад включені у потік) до загальної тривалості потоку:

Кст.= ;

7. Коефіцієнт нерівномірності використання ресурсів визначається відношенням максимальної кількості робітників до середньої кількості робітників.

;

Максимальна кількість робітників визначається по графіку руху робітників (див. рис. 3)

Середня кількість робітників визначається відношенням загальних трудових витрат до загальної тривалості потоку.

;

Кс = 12;

Кн.р.= ;

5 Проектування будівельних генеральних планів (будгенпланів).

5.1 Проектування об’єктних будгенпланів на стадії зведення надземної частини багатоповерхового житлового дому. При проектуванні будгенплану об'єкту вирішуються такі питання:

1. Встановлюються границі будівельного майданчика з нанесенням діючих будівель та споруд, контурів будівель та споруд, які проектуються, а також діючих і тих, які проектуються, транспортних шляхів, мереж енерговодопостачання.

2. Проектуються і трасуються шляхи для переміщення будівельних машин з вказівкою зон дії кранів і небезпечних зон будівництва.

3. Розміщуються пункти установки стаціонарних машин і механізмів (підйомники, крани тощо)

4. Розраховуються і проектуються площі для відкритого зберігання конструкцій та матеріалів.

5. Розраховуються і проектуються тимчасові склади для зберігання матеріалів (закриті, навіси), тимчасові адміністративні, санітарно-побутові, господарські приміщення.

6. Розраховуються і розміщуються тимчасові мережі водопостачання, електропостачання та місця їх підключення

7 Вирішуються питання охорони праці та протипожежної безпеки

5.2 Проектування будівель адміністративного і санітарно-побутового призначення

До адміністративних будівель належать контори

будівельних управлінь, дільниць, лінійних робітників (виконробів, майстрів), диспетчерські, кабінети з техніки безпеки, сторожеві, проходні. У групу санітарно-побутових будівель включаються: гардеробні, душові, вмивальні, приміщення для сушки одягу, обігріву робітників, туалети, буфети, їдальні, пункти охорони здоров'я. Потрібні площі цих видів будівель визначають за формулою:

S_пот = S_н N де

S_н – нормативний показник площі для кожного виду будівель, який беруть по [2] таблиця 5.

N – розрахункова чисельність обслуговуваного контингенту для цього виду будівель. Контингент будови в цілому – це всі працюючи: робітники, ІТП, службовці і молодший обслуговуючий персонал (МОП). Чисельність робочих беруть з графіку руху робітників – Nmах, кількість ІТП Nітп=^:0.12Nmах, кількість МОП N_моп = О.О3 Nmах. В першу зміну доля робочих 0.7 Nр, для всіх інших категорій працюючих 80%. Співвідношення чоловіків і жінок необхідно брати відповідно 0.7 і 0.3. Потреби в тимчасових адміністративно-побутових будівлях і спорудах розраховується у табличній формі (табл. 7).

Потреба у тимчасових обслуговуючих будівлях.

Таблиця 7

Найменування будівель	Розрахункова чисельність робітників	Норма S на одну особу.м2	Площа за розрахунком, м2	Прийнята площа, м2	Розмір будівлі у плані АхБ.	Кількість будівель, шт..	Типовий проект чи хар-тика будівлі
1	2	3	4	5	6	7	8

5.3 Розрахунок і проектування тимчасових складських приміщень і майданчиків на стадії зведення надземної частини будівлі.

На основі відомості об’ємів робіт, ДБН, кошторисам визначається потреба в основних матеріалах, конструкціях, напівфабрикатах і оформлюється в таблиці 8.

На основі відомості таблиці 8 складається зведена відомість у формі таблиці 9. На основі таблиці складається таблиця розрахунку площ тимчасових складів і оформлюється у таблицю 10.

Визначається по специфікації, відомості обсягів робі з використанням ресурсних елементних кошторисних норм ДБН, витрат матеріалів на загальнобудівельні та спеціальні роботи. Розрахунки ведуться у формі таблиці 8

Відомість витрат основних матеріалів, напівфабрикатів та виробів

Таблиця 8

Табл ДБН.	Шифр ресур.	Найменування робіт	Один. вимір.	Кільк	Необхідні матеріали	Один вимір	Норма витрат	Заг. потр
1	2	3	4	5	6	7	8	9

На основі відомості таблиці 8 складається зведена відомість у формі таблиці 9

Зведена відомість потреби в основних матеріалах напівфабрикатах та виробах.

Таблиця 9

№ п/п	Найменування матеріалів, конструкцій	Одиниця виміру	Загальній об’єм
1	2	3	4

Розрахунок площ тимчасових складів

Таблиця 10

№ п/п	Найменування матеріалів, напівфабрикатів, конструкцій.	Одиниця виміру	Кількість матеріалів загальна Q	Добові витрати Qc=Q К1 К2 /Тз	Нормативний запас матер. дн. (t)	Кількість матеріалу потрібного для зберігання Р= Qc t	Норма зберігання на 1 м2 (n)	Корисна площа складу F=P/n	Коефіцієнт на проходи 	Розрахункова площа складу S=F/	Прийнята площа складу Sn	Розміри складу по УТС в метрах	Тип конструкці складу
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14

Де Q – загальна потреба у матеріалах по таблиці 4;

К.₁ – коефіцієнт нерівномірності надходження матеріалів на склади приймається: для водного транспорту – 1,2; залізничного і автомобільного – 1,1.[2] стор.30. К₂ - коефіцієнт нерівномірності споживання матеріалів – 1.3 .[2] стор.30.; t – норма запасу основних матеріалів, приймаємо по .[2] табл. 4., Т – тривалість робіт по споживанню даних матеріалів чи конструкцій, приймається по календарному графіку будівництва, n – норма зберігання на 1 м², приймається по [4],  - дорівнює 0.4-0.7, приймається по [4]; Тип складу приймається по [4], [т.6] чи ч.2 дод. табл.10

5.4 Проектування тимчасового водопостачання будівельного майданчика.

Розрахунок водопостачання будівельного майданчика включає: визначення витрат води, вибір джерел водопостачання, проектування (при необхідності) водозабірних і очисних споруд, складання робочої схеми водопостачання будівельного майданчика.

Основними споживачами води на будівельному майданчику є будівельні машини, механізми і установки, технологічні процеси (бетонні роботи – приготування бетону, поливка поверхні бетону, штукатурні, малярні роботи, цегляна кладка тощо).

Розрахункові секундні витрати води для будівельного майданчика, л/с визначаємо за формулами:

На виробничі потреби

Q₁=К₁ , де

q₁ – питома витрата води на виробничі потреби, л;

n₁ – число виробничих споживачів в найбільш завантажену зміну;

K_f^’ – коефіцієнт годинної нерівномірності споживання води (дорівнює 1,5);

K₁ – коефіцієнт на невраховані витрати води (дорівнює 1,2);

t₁ – кількість годин, на які дається норма витрат.

Питома витрата води для задоволення виробничих потреб наведена в табл.. 4 [2].

На господарчо-побутові потреби:

Q₂=К₁ + , де

q₂ – питома витрата води на господарчо-побутові потреби, л;

n₂ – число працюючих в найбільш завантажену зміну;

q₂^’ – витрата води на приймання душа одним працюючим, л;

n₂^’ – число працюючих, які користуються душем (40%);

t₂ – тривалість використання душової установки (45 хвилин).

Питома витрата води для задоволення господарчо- побутових потреб наведена в табл.. 5 [2].

Витрата води для зовнішнього пожежегасіння приймається з розрахунку тригодинної тривалості гасіння однієї пожежі і забезпечення розрахункової витрати води на ці цілі при піковій витраті води на виробничі і господарчо-побутові потреби (крім витрат води на на приймання душа та поливання території).

Показники витрат води для гасіння пожежі на будівельному майданчику через гідранти наводяться в табл. 6 [2].

При розрахунку витрат води на гасіння пожежі необхідно враховувати, що число одночасних пожеж приймається на території будівництва до 150 га 1 пожежа, понад 150 га – 2 пожежі.

Витрати води на гасіння пожежі будівлі (Q₃) складає 2,5 л/сек. з кожного струменя внутрішнього пожежного крана.

Загальна витрата води для забезпечення потреб будівельного майданчика визначається за формулою:

Q_заг.= Q₁₊ Q₂₊ Q₃

Діаметри трубопроводів рахуються за формулою:

D =2 де

V – швидкість руху води в трубах м/с (для малих діаметрів 0.6...0.9 для великих - 0.9-1.4).

Окремо рахуються діаметри трубопроводів на виробничі та господарсько-побутові потреби.

Для міських умов джерелом водопостачання будівельного майданчика є, як правило, міська мережа. У випадках відсутності такої можливості необхідно як тимчасові джерела водопостачання використовувати природні відкриті водоймища (ріки, озера водосховища тощо) і підземні (артезіанські джерельні, грунтові) води або резервуари, що періодично заповнюються. При цьому необхідно дотримуватись вимог ГОСТ 2761-84 та ГОСТ 2874-82.

5.5 Проектування тимчасового теплопостачання будівельного майданчика.

Розрахунок теплопостачання будівельного майданчика включає: визначення споживачів і розрахунок споживання

тепла, вибір теплоносія, вибір джерел теплопостачання, складання робочої схеми теплопостачання будівельного майданчика.

Основними споживачами тепла на будівельному майданчику є мобільні інвентарні будівлі технологічні процеси,

що виконуються в зимових умовах(підігрів). Розрахунок кількості тепла проводиться окремо для кожної будівлі за максимальною годинною витратою в опалювальний період за формулою:

₁ = К₁ К₂ ₁^і

де ₁^і – потреба в теплі в і-й групі будівель;

К₁ – коефіцієнт, що враховує витрати тепла в мережах (дорівнює 1,1...1,5);

К₂ – коефіцієнт на невраховані витрати тепла (дорівнює 1,1...1,2);

Загальна потреба в теплі визначається за формулою:

 = ₁ + ₂ ,

де ₂– потреба в теплі для технологічних процесів.

Потреба в теплі для технологічних процесів (підігрівання води, паро прогрівання бетонних конструкцій, відігрівання мерзлого грунту) визначається теплотехнічним розрахунком або береться з довідників.

Розрахунок потреби будівельного майданчика у стиснутому повітрі включає: визначення споживачів і їх сумарне споживання, вибір постачальників ресурсів і складання схеми подачі стиснутого повітря.

Споживачами стиснутого повітря є відбійні молотки, фарбувальні апарати, піскоструминні апарати тощо. Сумарна потреба в стиснутому повітрі визначається за формулою:

Е = f_і n_і К_і ,

де f_і – витрати стиснутого повітря і-м механізмом,м3/хв.;

nі – однорідних механізмів;

К_і – коефіцієнт, що встановлює одночасність роботи механізмів (дорівнює 0,85...1,4) при двох механізмах; 0,8 при шести; 0,7 при десяти; 0,6 при п’яти; 0,5 при двадцяти).

Потужність компресорної установки (N) визначається за формулою:

N = m  q К₀,

де m – коефіцієнт, що враховує витрати повітря в трубопроводах і інструментах (дорівнює 1,3....1,5);

q – потреба кожного інструмента у повітрі, м³/хв.;

К₀ – коефіцієнт, що враховує одночасну роботу інструментів.

Кількість інструменту К₀

1. 1

2..3 0,9

4...6 0,83...0,8

7...10 0,78...0,71число

12...20 0,69...0,56

25...40 0,55...0,53

Потреба пневмоінструменту у стиснутому повітрі (q) складає,м³/хв.

Відбійні молотки..............................................................................0,9...1,3

Пневмолопати та пневмомолоти..............................………...................1

Пневмотрамбовка....................................................................................0,8

Пале бійні копри....................................................................................1,8

Цемент-пушка..........................................................................................5

Шліфувальна машина з кругом діаметром 50 см..............................1

Те саме, діаметром 125 см...................................................................1,6

Потреба пневмоінструменту у стиснутому повітрі (q) складає,м³/хв

Штукатурний апарат........................................................................2...2,5

Фарбувальний апарат.....................................................................0,2...0,3

Для задоволення потреб будівельного майданчика застосовується пересувні компресорні станції продуктивністю 5...10 м³/хв. та стаціонарні станції, розмішені в збірно-розбірних будівлях продуктивністю 40 м³/хв..

5.6 Проектування мереж тимчасового електропостачання

Послідовність розрахунку електропостачання будівельного майданчика включає: визначення споживачів електроенергії, вибір джерел отримання електроенергії і розрахунок їх потужності, складання робочої схеми електропостачання будівельного майданчика.

Основними споживачами електроенергії на будівельному майданчику є будівельні машини, механізми і установки, а також освітлення інвентарних будівель і майданчика.

Сумарна потреба в електроенергії для будівельного майданчика визначається наступною формулою:

Р= (К₁Р₁+ К₂Р₂+ К₃Р₃+ К₄Р₄),

де Р – загальна потреба у потужності, кВА;

1,1 – коефіцієнт, що встановлює втрати потужності в мережах; К₁, К₂, К₃, К₄ – коефіцієнти одночасності, залежності від виду і кількості споживачів; приймаються 0,6...1 (К 5 шт=0.6, 6-8шт=0.5, 8шт=0.4; К 2 шт=0.4; К 3 шт=0 8; К 4 шт=0.9)

Р₁ – силова потужність, що споживається будівельними машинами, інструментами, механізмами, кВт;

Р₂ – споживна потужність на технологічні потреби (електропідігрів бетону), кВт;

Р₃ – споживна потужність для внутрішнього освітлення приміщення, кВт;

Р₄ – споживна потужність для зовнішнього освітлення шляхів, проїздів фронту робіт, кВт;

cos – коефіцієнт потужності, в середньому рівний 0,75.

У міських умовах вибір джерел електроенергії для тимчасового електропостачання будівельного майданчика проводиться звичайно за рахунок підключення до міської енергосистеми. При неможливості підключення до міської енергосистеми застосовують інвентарні електростанції, які розміщують в місцях зосередження споживачів.

Розрахунки потрібної потужності за групами споживачів рекомендується робити в табличній формі, табл. 11, 12, 13.

Силові та технологічні потреби

Таблиця 11

Найменування споживачів	Кількість	Норма витрат електроенергії кВт	Загальні витрати, кВт
1	2	3	4

Освітлення внутрішнє

Таблиця 12

Найменування споживачів	Розмір у плані АхБ	Кільк. шт.	Норма на 1 м2 встановленої потужності вт.	Загальні витрати кВт.
1	2	3	4	5

Освітлення зовнішнє

Таблиця 13

Найменування споживачів	Одиниця виміру	Кільк.	Норма на одиницю встановленої потужності кВт.	Загальні виттрати кВт.
1	2	3	4	5

Для заповнення таблиць всі дані у ч.2 додатку табл.. 2, 3 4 чи [2] табл.1, 2.

По потрібній потужності встановлюється тип трансформаторної підстанції [2] табл. 3 чи додаток табл.6

Розрахунок кількості прожекторів по формулі:

N=p E S/P_л,

де p – питома потужність при освітленні прожекторами, приймаємо 0,25...0,4 Вт/м² лк., E – освітленість 2...4 лк. S – площа, яка підлягає освітленню, м²; P_л – потужність лампи прожектора, вт. (при освітлені прожекторами ПЗС-35, =500, 1000 вт, ПЗС45 P_л=1000, 1500 вт.)

6. Техніка безпеки при при проектуванні будгенпланів.

6.1 Загальні положення.

Склад і зміст рішень з техніки безпеки в проектах виконання робіт повинні відповідати вимогам розділу СНиП ІІІ-4-80* "Техника безопасности в строительстве”. ДИАОП 0.00-1.03 .02 “Правила устрою та безпечної експлуатації вантажопідйомних кранів”, НАПБ А. 01.001-95 “Правила пожежної безпеки в Україні, ДБН Г. 1-4-95 “ Правила перевезення, складування і зберігання матеріалів, виробів, конструкцій та обладнання”.

Рішення техніки безпеки повинні враховуватись і знаходити відображення в календарному плані виконання робіт, будівельному генеральному плані об'єкта і розроблятись в технологічних картах або організаційно-технологічних схемах на виконання робіт, пояснювальній записці.

При розробці календарного плану виконання робіт необхідно передбачати таку послідовність виконання робіт, щоб кожна із виконуваних робіт не була джерелом виробничої небезпеки для одночасно виконуваних або наступних робіт. Строки виконання робіт і потребу в трудових ресурсах необхідно встановлювати з урахуванням забезпечення безпечного ведення робіт і часу на дотримання заходів для безпечного виконання робіт (тимчасове кріплення елементів будівельних конструкцій в проектному положенні, улаштування укосів або кріплення стін виїмок в ґрунті, установка тимчасових захисних огорож при виконанні робіт на висоті тощо).

На будівельному генеральному плані повинні бути позначені небезпечні зони поблизу місць переміщення вантажів підйомно-транспортним устаткуванням, поблизу будинку або споруди, що будується, а також повітряної лінії електропередачі.

Кордони небезпечних зон встановлюються відповідно до вимог розділу СНиП Ш-4-80* "Техника безопасности в строительстве", а в деяких випадках визначаються розрахунком, який необхідно наводити в пояснювальній записці.

На будівельному генеральному плані повинні бути позначені місця розміщення санітарно-побутових приміщень, автомобільних та пішохідних шляхів, що визначаються з урахуванням небезпечних зон, розміщення джерел освітлення та огородження території будівельного майданчика.

Санітарно-побутові приміщення необхідно розміщувати поза небезпечними зонами і розташовувати по відношенню до об'єктів, що видаляють пил, шкідливі пари і газ (бункери, бетонно-розчинні вузли тощо) на відстані не менше 50 м з навітряної сторони переважаючого напрямку.

Входи в побутові приміщення з боку залізничних колій необхідно влаштовувати за умови розташування осі залізничної колії на відстані не менше 7 м від зовнішньої стіни будинку.

Автомобільні та пішохідні шляхи повинні розміщуватись за межами небезпечних зон. У випадку, коли автомобільні шляхи знаходяться у зоні переміщення вантажів краном, необхідно передбачати улаштування сигнального огородження, попереджувальних написів та дорожніх знаків про в'їзд в небезпечну зону.

Автомобільні шляхи повинні проектуватись кільцевими, за необхідності треба передбачати петльові об'їзди або майданчики для розвороту автомобілів.

Радіуси закруглення тимчасових шляхів приймаються не менше 12 м, ширина проїзної частини шляхів 3,5 м при русі транспортних засобів в одному напрямку та 6 м при русі в двох напрямках.

Освітлення будівельного майданчика і ділянок виконання робіт проектується у відповідності з вимогами по проектуванню електричного освітлення будівельних майданчиків. Освітлення повинно передбачатись робочим, охоронним та аварійним. Розрахунок освітлення наводиться в пояснювальній записці.

Обираючи огородження території будівельного майданчика і ділянок виконання робіт, необхідно враховувати вимоги ГОСТ 23407-78. Тип огорожі повинен відповідати характеристиці об'єкта та специфіці будівельно-монтажних робіт.

В технологічних картах та схемах на виконання окремих видів, робіт при визначенні методів та послідовності їх виконання треба враховувати небезпечні зони, які виникають в ході робіт

При виконанні робіт в небезпечних зонах на будгенплані повинні передбачатись заходи щодо захисту працюючих,

Розміщення будівельних машин визначається таким чином, щоб забезпечувався простір, достатній для огляду робочої зони і маневрування за умови дотримання відстані безпеки поблизу незакріпленої виїмки, штабелі її вантажів устаткування.

Розміщення робочих місць повинно передбачатись на стійких і міцних конструкціях з урахуванням розташування небезпечних зон.

При організації робочих місць повинні бути вирішені питання їх забезпечення засобами активного захисту, раціональною технологічною оснасткою, засобами малої механізації, механізованим інструментом, пристосуваннями по забезпеченню безпечного виконання робіт.

Для робочих місць і проходів до них на висоті 1,3 м та більше і відстані менше 2 м кордону перепаду по висоті необхідно передбачати улаштування тимчасової огорожі. Захисні огорожі повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.4.059-89.

При неспроможності улаштування цих огорож роботи на висоті повинні виконуватись з використанням запобіжного пояса (ГОСТ 12.4.089-86), наприклад, роботи з балок, ферм, устаткування, установка тимчасових захисних огорож тощо.

Головними вимогами, що пред'являються до огорож при зведенні надземної частини цинку, є:

– можливість багаторазового використання;

– зручність установки і демонтажу;

– надійність вузла кріплення огорожі до елементів будівельних конструкцій.

На робочих місцях, розташованих на відстані 2 м і більше від кордону перепаду по висоті, замість захисної огорожі передбачається сигнальна огорожа з установкою знаків безпеки (ГОСТ 12.4.026-90).

Для проходу на робочі місця, розміщені на висоті, необхідно передбачати сходи, перехідні містки. Ширина проходів до робочих місць повинна бути не менше 0,6 м, а висота проходів у просвіті не менше 1,8 м.

Для сходів, що встановлюються на проходах з ухилом понад 20°, передбачається влаштування огорож.

При влаштуванні засобів підмащування необхідно застосовувати інвентарні конструкції, що відповідають нормативно-технічній документації.

Нетипові засоби підмащування повинні застосовуватись в тому випадку, якщо вони виготовлені за проектом, затвердженим в установленому порядку.

Способи строповки переміщуваних конструкцій повинні виключати ковзання переміщуваного вантажу.

Розрахунок гнучких стропів виконується у відповідності з правилами улаштування і безпеки експлуатації вантажопідйомних кранів Держтехнагляду.

Вибір технологічної оснастки повинен забезпечувати зручність і безпеку робіт; при застосуванні технологічних засобів типу кондукторів необхідно використовувати конструкції, які мають обладнане робоче місце.

6.2 Встановлення монтажних кранів на будівельних майданчиках.

1. Поперечна прив’язка монтажних кранів при роботі, коли об’єкт без котловану:

Для баштових і рейкових стрілових кранів визначається по формулі: В=R_кон+l_без,

де В – мінімальна відстань від вісі підкранових рейок до зовнішньої грані споруди, м;

R_кон– радіус поворотної платформи, контрвантажу чи іншої виступаючої частини крана; (приймається по технічним характеристикам крана).

l_без– мінімально допустима відстань від виступаючої частини крана до габариту будівлі, приймають не менш 0,7 м на висоті до 2 м і 0,4 м на висоті більше 2 м.

Для самохідних кранів: В=Rк_он+ 1 м;

2. Поперечна прив’язка монтажних кранів при роботі, коли об’єкт розташований у котловані:

Для баштових і рейкових стрілових кранів визначається по формулі: В=Б/2+l_б+1+а м,

де Б – ширина підкранових колій, м (приймається по технічним параметрам крана);

l_б– Найменша допустима відстань по горизонталі від нижнього обрізу укосу котловану до укосу баластного шару підкранових колій, м (приймаємо по СНиП Ш-4-80* табл.. 3 стор. 22.

а – відстань від краю укосу до будівлі, приймається по СНиП 03.02.-01-87 збірні фундаменти – 0,3; монолітні – 0,5 м

Для самохідних кранів поблизу котлованів і траншей приймають у відповідності зі СНиП ІІІ-4-80* табл.. 3 стор. 22.

В=Б/2+l_б + а, м,

При роботі без опір відстань приймають до найближчої вісі колеса, а при роботі з виносними опорами – до вісі опір. Розрахунок забезпечує розташування будівельних механізмів за межею призми обрушення. На його основі позначають на плані вісь руху крана (підкранових колій).

3. Повздовжня прив’язка підкранових колій баштових кранів.

Для визначення крайніх стоянок крана послідовно провадять засічки на вісі руху крана в такому порядку (див рис.5)

а) – визначення крайніх стоянок з умови максимального робочого вильоту гаку; б) – визначення крайніх стоянок з умови мінімального вильоту гаку; в) – визначення крайніх стоянок з умови необхідного вильоту гаку; д) – прив’язка колій крана в остаточному варіанті.

Відстань від вісі ближньої до огорожі колії визначають по формулі: l_без= (R_кон– 0,5 b_к) + l_б,

де b_к – ширина колії крана; м (приймається по довідникам);

R_кон – радіус повороту контрвантажу крана, м (приймається по довідникам);

l_б – приймається рівним 0,7 м.

7. Геодезичне забезпечення будівельно-монтажних робіт.

7.1. Для складання геодезичної частини проекту виконання робіт вихідними даними є:

– генеральний план забудови;

– матеріали і дані про топографо-геодезичну і розбивочну основу будівельного майданчика;

– будівельний генеральний план;

– проект вертикального планування території будівельного майданчика;

– відомості про обсяги і черговість спорудження об'єктів;

– конструктивні схеми будівель;

– плани і розрізи фундаментів з зазначенням технологічних отворів, анкерів для установки технологічного устаткування.

7.2. В технічному завданні на розробку геодезичної частини проекту виконання робіт вказуються:

– дані про організацію замовника, генпідрядника і субпідрядників;

– дані про об'єкт будівництва, його характеристика і призначення;

– дані про розбивочну основу;

– види робіт, що підлягають включенню в геодезичну частину проекту виконання робіт;

– спеціальні вимоги, не відображені в нормативній документації, щодо точності будівельно-монтажних робіт і їх особливостях;

– перелік складу матеріалів геодезичної частини проекту виконання робіт на окремі об'єкти, терміни видачі матеріалів;

– черговість розробки геодезичної частини проекту виконання робіт на окремі об'єкти;

– спеціальні вимоги з техніки безпеки.

7.3. До складу геодезичної частини проекту виконання робіт входять:

– будгенплан з нанесеними знаками планово-висотного обгрунтування будівельного майданчика і розбивочної основи;

– проект вертикального планування території, що прилягає до будівлі, споруди;

– технологічні карти;

– пояснювальна записка.

7.4. При розробці будівельного генерального плану необхідно керуватися не тільки будівельними вимогами, але й вимогами геодезичного забезпечення. Тимчасові будівлі і споруди, виробничі і складські споруди, майданчики для складування матеріалів необхідно розташовувати так, щоб вони не заважали виконанню геодезичних робіт.

7.5. Технологічні карти розробляються на основі вивчення і узагальнення сучасних методів виконання геодезичних робіт, а їх зміст і застосування повинно бути спрямоване на покращення організації виробництва, підвищення продуктивності праці, уніфікацію технологічних рішень, скорочення термінів будівництва.

Технологічні карти повинні містити:

– техніко-економічні показники геодезичної частини проекту виконання робіт (обсяги, тривалість робіт, вартість тощо);

– технологічну схему виконання робіт; графік виконання геодезичних процесів;

– робочі креслення і вказівки з технології робіт;

– відомості витрат трудових ресурсів;

– схеми операційного контролю; вказівки з техніки безпеки.

Техніко-економічні показники геодезичної частини проекту виконання робіт визначаються на весь обсяг робіт, охопленій технологічною картою. Тривалість і трудомісткість геодезичних процесів встановлюються за графіком виконання будівельно-монтажних робіт.

Технологічною схемою визначаються послідовність і способи виконання геодезичних робіт на будівельному майданчику. Вона містить відомості про склад геодезичної групи і характер виконавчої документації з кожного виду робіт. В технологічній схемі доцільно вказувати вид вихідної і завершальної інформації, для кого вона призначена і кому здається [2](табл..12).

При розробці геодезичної частини проекту ви конання робіт рекомендується передбачати наступну послідовність робіт:

1.Для підготовчого періоду:

– винесення в натуру основних осей споруди; розбивка і закріплення проміжних осей;

– закріплення осей створними знаками;

– установка і визначення робочих реперів.

2. Для підземної частини будівлі:

– розбивка контуру котловану і перенесення осей і висот на його дно;

– передача осей і висот на обноски;

– розбивочні роботи при улаштуванні фундаментів.

3. Для надземної частини будівлі:

– передача осей і відміток на цоколь і монтажні горизонти;

– створення розбивочної основи на вихідному горизонті;

– створення і закріплення рисок під монтаж елементів:

– нівелювання монтажного горизонту і установка маяків;

– вивірення в процесі установки будівельних конструкцій;

– проведення виконавчої зйомки.

4. Для інженерних підземних мереж:

– планова розбивка мереж;

– контроль за глибиною відривання траншей, плановою і висотною установкою конструкцій, трубопроводів;

– виконавча зйомка прокладених мереж.

5. Для монтажу технологічного устаткування:

– розбивка і закріплення проектних осей устаткування;

– контроль при установці і закріпленні;

– виконавча зйомка.

6. Для вертикального планування:

– визначення і закріплення ліній нульових робіт;

– трасування ліній заданого ухилу, закріплення точок;

– розбивка і закріплення в натурі проектних площин;

– виконавча зйомка спланованих територій.

В технологічних картах даються вказівки щодо технології виконання перерахованих робіт, засоби вимірів та креслення.

При складанні вказівок щодо технології виконання геодезичних робіт враховується, що контролю точності підлягають геометричні параметри елементів, конструкцій та параметри, що визначають положення розбивочних осей і орієнтирів для установки конструкцій всіх будівель і споруд:

– в плані – габарити котлованів і траншей, окремі стрічкові і суцільні фундаменти, об'ємні елементи, закладні деталі, отвори, штраби;

– по висоті – дно котловану, опорні майданчики конструктивних елементів, всі яруси фундаментів.

Додатково для:

а) каркасних будівель

– в плані – колони, ригелі, балки, діафрагми жорсткості;

– по висоті – відмітки опорних площин (оголовків) колон, навісних панелей зовнішніх стін;

б) цегляних і монолітних будівель:

– в плані – місця перетину капітальних стін;

– по висоті – майданчики, обпирання перекриттів (покриттів) на стіни;

в) виробничих і промислових будівель і споруд додатково:

– в плані – відстань від колон до осі підкранових балок, зміщення осі рейок від осі балок, прямолінійність підкранових колій і відстані між ними, зміщення анкерних болтів від проектного положення;

– по висоті – проектні відмітки балок, головок рейок, анкерних болтів, закладних деталей та інших опорних поверхонь.

7.6. Відомість потреби в матеріальних і трудових ресурсах, графік виконання робіт у відповідності з обсягами робіт за діючими нормами.

В розділі з техніки безпеки звертається увага на дотримання правил при виконанні геодезичних робіт.

7.7. Технологічні карти повинні складатися з короткого текстового і наочного ілюстративного матеріалу.

При вертикальному плануванні будівельного майданчика передбачається забезпечення безпеки руху транспорту і пішоходів, забезпечення водовідведення, збереження режиму ґрунтових вод і запобігання зсувам, дотримання балансу земляних робіт.

Спочатку на плані наносяться проектні відмітки залізничних колій, рівнів будівель і деяких точок майданчика, що визначають систему водовідводу, потім складають профілі шляхів, наносяться проектні лінії. Потім задаються відмітки точок на майданчику навкруги будівель так. щоб вони були нижче рівня підлоги, проектуються вимощення з водовідводом, профілі автомобільних доріг, водовідвідних лотків і решти точок рельєфу. На останньому етапі підраховується обсяг земляних робіт.

7.8. У пояснювальній записці наводяться необхідні розрахунки, обґрунтування і пояснення до вибраних рішень.

7.9. При спорудженні котловану геодезичні роботи виконуються при його розбивці і контролі за. установкою обносок і відриванням котловану, при зачищенні дна і укосів, передачі осей і висот в котлован, виконавчих зйомках відритого котловану.

Проектування котловану виконується на топографічному плані великого масштабу. В процесі проектування визначається розташування котловану на місцевості по відношенню до місцевих предметів, планове положення внутрішньої і зовнішньої кромки котловану, способи розбивочних робіт.

Передача осей в котлован виконується за допомогою теодоліта із створних точок або висками від точок перетину осей, фіксованих дротами, натягнутими на обноску. Висоти в котлован передаються нівеліром безпосередньо на дно або складним нівелюванням по відкосах. В глибокі котловани з крутими стінками відмітки передаються за допомогою вертикально підвішеної рулетки і двох нівелірів.

7.10. Розбивка осей фундаментів виконується від осей будівлі, закріплених на обносці або переданих у котлован.

Контроль за висотою фундаментів ведеться геометричним нівелюванням.

7.11. При визначенні видів геодезичних знаків і складанні схеми закріплення осей і реперів необхідно виходити з конкретних умов і вимог нормативів.

Для закріплення пунктів геометричної розбивочної основи застосовуються типи знаків, передбачені Інструкцією ГУГК "Центры геодезических пунктов для территорий городов, поселков и промышленных площадок" з урахуванням місцевих геологічних і гідрологічних умов.

Конструкція і глибина закладання знаків повинна забезпечувати їх стійкість, щоб можливі їх зміни в плані і по висоті були меншими допусків на розбивочні і монтажні роботи.

Місце розташування знаків повинно забезпечувати їх зберігання і бути зручним для виконання вимірювань. Розміщення, конструкцію і глибину закладання їх необхідно проектувати з урахуванням розташування споруд і інженерних комунікацій, організації виробництва, будівельно-монтажних робіт, топографічних, інженерно-геологічних і гідрологічних умов ділянки будівництва.

Постійні знаки планової і висотної основи повинні бути розташовані в місцях, ще не підлягають деформації земної поверхні, за межею земляних робіт (траншей, котлованів). Ближні (тимчасові) знаки розташовуються не менше 5 м від контуру будівлі, споруди. Для тривалого зберігання ґрунтові знаки огороджують дерев'яною або металевою обноскою.

Основні знаки закріплюються знаками – не менше чотирьох на кожну вісь. Основні знаки розміщуються за межами розробки котловану і закріплюються в місцях, вільних від тимчасових і постійних споруд, складів будівельних матеріалів, установки механізмів і устаткування. Місця установки осьових знаків визначаються основі будівельного генерального плану і узгоджується головним інженером будівництва.

Осі транспортних і інженерних внутрішньо майданчикових комунікацій закріплюються знаками на кутах, повороту і прямих ділянках не менше ніж через 100 м.

Висотна основа на території будівництва закладається з таким розрахунком, щоб передачу висот можна було зробити не більш ніж з трьох станцій нівелірного ходу.

При побудові планової розбивочної основи на вихідному і монтажному горизонті можуть застосовуватись знаки в вигляді насічок на металевих закладних деталях, приварених до арматури пластин (або пристріляних до бетону), і позначок олійними фарбами на металевих, бетонних, дерев'яних або інших частинах постійних і тимчасових споруд. В деяких випадках осі споруд можуть закріплюватись знаками у вигляді марок, різноманітної форми, скоб, металевих зайоршених стержнів, міцно закріплених у бетон, цегляну кладку або в дерев'яні частини.

За обмежених умов роботи в якості планової розбивочної основи необхідно максимально використовувати знаки настінної розбивочної основи. Подібні знаки, що закріплюються на колонах, значно полегшують проведення робіт всередині цехів промислових споруд.

Знаки планової і висотної основи закладені на території будівництва, підлягають здачі актом під нагляд на зберігання замовнику.

8. Визначення техніко-економічних показників будгенплану.

1. Кошторисна вартість робіт по тимчасовим будівлям та спорудам С_0, грн.(приймається по кошторису з економічного розділу).

2. Питома кошторисна вартість тимчасового господарства:

С_п= , де

Сз – загальна кошторисна вартість робіт, грн. .(приймається по локальному кошторису з економічного розділу).

3. Об’єми тимчасового будівництва (довжина мереж водо, енерго постачання, довжина тимчасових доріг тощо).

4. Коефіцієнти компактності К₁, К₂.

К₁=F_п*100/ F

К₂=F_тим*100/ F де

F_п– площа забудови будівлі, яка проектується, м².

F_тим– площа забудови тимчасовими будівлями та спорудами, м².

F– площа будівельного майданчика, м².

Список рекомендованої літератури.

1. Строительные краны. Справочник .Под редакцией Станевского В.П. К: Будівельник, 1984 г.

2. Посібник з розробки ПОБ і ПВР (до ДБН А.3.1.-5-96) К:, НДІБВ, 1997 р.

3. Дикман Л.Г. “Организация и планирование строительного производства” М:-Высшая школа, 1988 г.

4. Организация жилищно-гражданского строительства. Справочник строителя. Л.Г. Дикман, М:, Стройиздат, 1990 г.

5. ДБН А.3.1.-5-96 “Організація будівництва” К:, НДІБВ, 1997 р.

6. СНиП 3.02.01-87 Земляные сооружения, основания и фундаменты. М:,ЦИТП Госстроя СССР, 1988 г.

7. СНиП 3.03.01-87 Несущие ограждающие конструкции. М:,ЦИТП Госстроя СССР, 1988 г.

8. С.А. Ушацький Організація зведення і реконструкції будівель та споруд К., Вища школа, 1992 р.

НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ

До курсового, дипломного проектування та самостійної роботи з дисципліни “Організація будівництва” для студентів спеціальності 7.092101 ПЦБ, 7.092103 МБГ, усіх форм навчання.

Частина 1

УКЛАДАЧ: Рогозін Валерій Володимирович

Реєстрація №___________________

Підписано до друку ______________2006 р.

Формат А5

Обсяг 42 стор

Тираж 50 прим.

Видавничий центр КТУ,

вул. ХХІІ партз’їзду, 11. м Кривий Ріг

43

3

42

4

41

5

40

6

39

7

38

8

37

9

36

10

35

11

34

12

33

13

32

14

31

15

30

16

29

17

28

18

27

19

26

20

25

21

24

22

23