Тема 1. Сутнісна характеристика господарських рішень.

План лекції

1. Сутність, зміст, функції господарських рішень

2. Класифікація господарських рішень

3. Вимоги до господарських рішень та умови їх досягнення.

4. Способи формалізації та реалізації господарських рішень

5. Основні параметри та показники якісного рішення. Види та принципи оцінювання ефективності господарських рішень.

1. Сутність, зміст, функції господарських рішень

На даному етапі розвитку економічних відносин процес прийняття господарських рішень на підприємстві стає все більш складним. В цих умовах керівництву підприємства доводиться досить часто переглядати раніше прийнятті рішення, коригувати плани з метою забезпечення виживання підприємства.

Таким чином, в складних умовах ринку необхідно здійснювати безперервне слідкування за відхиленнями багатьох економічних факторів від раніше прийнятих при розробці планів, оцінювати наслідки цих відхилень і приймати нові рішення з урахуванням реальних умов, що склалися. Недоцільне та несвоєчасне прийняття рішення, їх недостатня обґрунтованість можуть призвести до кризового стану на підприємстві.

Множина постійно виникаючих у складній виробничій системі цілей і задач, а також шляхів їх реалізації викликає велику різноманітність рішень.

Рішення — це результат інтелектуальної діяльності людини, що призводить до певного висновку або до необхідних дій (повна бездіяльність, розробка певної дій або вибір дії з набору альтернатив і її реалізації тощо) [1, С. 9]. Тобто під рішенням розуміється вибір однієї із ряду альтернативних процесів досягнення поставлених цілей [2, С. 30].

Коли мова йде про вирішення проблеми, цей термін використовується в трьох значеннях:

• знайдений, але поки що не здійсненний варіант дій;

• сам процес вирішення проблеми;

• результат діяльності.

Рішення може бути спрямоване на досягнення разових результатів, на створення та підтримку постійних процесів, на припинення діяльності.

Вибір найкращого варіанту називається прийняттям рішення, а процес розробки альтернатив — процесом прийняття рішень. Імпульсом господарських рішень є необхідність подолання проблеми чи зниження її актуальності, тобто наближення в майбутньому дійсних параметрів об'єкту до бажаних, прогнозованих.

Рішення - це відповідна реакція на внутрішні і зовнішні впливи, які спрямовані на розв'язання проблем і максимальне наближення до заданої мети [3, с. 10].

Господарське рішення – це творча вольова дія суб’єкта господарювання, спрямована на вирішення конкретної ситуації або проблеми. Прийняття рішення є центральною ланкою будь-якої діяльності організації.

Економічна сутність має прояв у тому, що на розробку та реалізацію будь-якого управлінського рішення потрібні фінансові, матеріальні та інші витрати. Тому кожне управлінського рішення має реальну вартість і його реалізація повинна приносити компанії прямий або побічний прибуток.

Організаційна сутність полягає в тому, що для виконання роботи залучається персонал компанії. Для ефективної роботи необхідно сформувати роботоздатний колектив. Розробити інструкції та положення, надати робітникам повноваження, права, обов’язки та відповідальність. Налагодити систему контролю, виділити необхідні ресурси, в тому числі інформаційні, забезпечити робітників необхідними технікою та технологією, постійно координувати їх роботу.

Соціальну сутність закладено в механізмі управління персоналом, який включає важелі впливу на людину для узгодження їх діяльності всередині колективу.

Правова сутність управлінського рішення полягає у точній відповідності законодавчим актам України та її міжнародним зобов’язанням, статутних та інших документів власне компанії.

Технологічна сутність управлінського рішення проявляється у можливості забезпечення персоналу необхідними технічними, інформаційними засобами та ресурсами.

Метою рішення називають ті конкретні результати, які припускаємо отримати після реалізації цього рішення у визначених умовах і фіксованому проміжку часу.

Передумовою розробки та прийняття до реалізації господарського рішення є наявність проблеми, тобто встановлення невідповідності між фактичним і бажаним станом виробничо-господарської діяльності об'єкта господарювання.

Зміст господарського рішення розкривається у його основних функціях. Виділяють три основні функції господарських рішень:

• скеровуюча - будь-яке рішення розробляють, виходячи з певної стратегії управління підприємством з урахуванням довгострокової перспективи. Виходячи із стратегічної лінії розвитку у рішенні ставиться конкретне завдання, яке потрібно виконати у певний строк. При цьому найкращих результатів досягають у тих випадках, коли поставлена задача забезпечує реалізацію принципу: те, що вигідно підприємству, має бути вигідним і окремому працівникові;

• координуюча - рішення визначає місце кожного підрозділу, працівника у вирішенні поставленої задачі, погоджує їх дії та необхідні ресурси в часі і просторі, тобто функція координації та узгодження покликана забезпечувати чітку узгодженість дій всього трудового колективу, ритмічність виконання виробничої програми;

• мобілізуюча (стимулююча) - ця функція забезпечує найповнішу активізацію окремих виконавців для досягнення сформульованих у рішенні цілей [3, с. 12].