5.1.3 Класифікація шумів

Шуми класифікуються:

• за характером спектру;

• за часовими характеристиками.

5.1.3.1 За характером спектру шуми поділяються на:

– широкосмугові з неперервним спектром, ширина якого більша однієї октави;

– тональні, у спектрі яких є виражені дискретні тона. Тональний характер шуму для практичних цілей (при контролі його параметрів на робочих місцях) встановлюється вимірюванням у третиннооктавних смугах частот за перевищенням рівня в одній смузі над сусідньою не менш, ніж на 10 дБ (децибел).

5.1.3.2 За часовими характеристиками шуми поділяються на:

– постійні, рівень звуку яких за 8-годинний робочий день (робочу зміну) змінюється в часі не більше, ніж на 5дБ(А) при вимірюванні на часовій характеристиці “повільно” шумоміру згідно з державним стандартом ГОСТ 17187-81.

– непостійні, рівень звуку яких за 8-годинний робочий день (робочу зміну) змінюється у часі більше, ніж на 5 дБ(А) при вимірюванні за часовою характеристикою “повільно” шумоміру згідно з державним стандартом ГОСТ 17187-81.

5.1.3.3 Непостійні шуми поділяються на:

– коливальні у часі, рівень звуку яких безперервно змінюється в часі;

– переривисті, рівень звуку яких змінюється ступенево (на 5 дБ(А) та більше), причому тривалість інтервалів, на протязі яких рівень залишається постійним, складає 1 се­кунду і більше;

– імпульсні, що складаються із одного або декількох звукових сигналів, кожен з яких тривалістю менше 1 секунди, сигнали відрізняються не менше, ніж на 7 дБ.

Пояснення щодо розмірності рівня звуку в дБ(А) наведено в п.5.2.7.1.

5.1.4 Дія шуму на організм людини

Область звуків, які чує людина обмежується не тільки певними частотами (І6…20000 Гц), але і певними граничними значеннями звукових тисків та їх рівнів.

Коливання, які не чує людина, з частотами менше 16 Гц називають інфразвуком, а коливання з частотою понад 20000 Гц – ультразвуком.

При сприйнятті людиною звуків розрізняють: поріг чутливості та поріг больового відчуття (рис.5.1).

Поріг чутливості – це мінімальне значення звукового тиску, при якому сприймається звук. Поріг чутливості неоднаковий для звуків різної частоти. В діапазоні частот 800 – 4000 Гц величина порогу чутливості мінімальна. При віддаленні від цієї області (збільшення та зменшення по частоті) величи­на порогу чутливості зростає. Особливо це помітно при часто­тах менших 800 Гц. Для еталонної частоти 1000 Гц з пороговим звуковим тиском Па рівень звукового тиску для порогу чутливості дБ.

Поріг больового відчуття – це таке значення звукового тиску (в межах Р_max= 2·10² Па), при перевищенні якого можуть виникати болі та пошкодження в слуховому апараті (аналізаторі). Значення рівнів звукового тиску, що відпові­дають порогу больового відчуття в залежності від частоти складають 120 – 140 дБ.

Область, що знаходиться між кривими (рис.5.1), називається областю слухового сприйняття. В залежності від рівня та характеру шуму, його тривалості, а також від індивідуальних особливостей людини (вік, стан здоров’я, вид праці, фізичний та психологічний стан в момент дії) шум по різному впливає на неї.

При рівнях звуку понад 70 дБ(А) шум викликає видимі зміни в організмі людини (дратівливість, втома ), при рівнях 85 – 90дБ(А) – знижується слухова чутливість.

Шум шкідливо впливає на здоров’я людини і може викликати: загальну втому, погіршення слуху (навіть глухоту), погіршення процесу травлення, зміну об’єму органів травлення, гіпертонічну та виразкову хвороби, неврози, шкірні захворювання, послаблення уваги, уповільнення психічних реакцій.

Патологічні зміни, що виникли під дією шуму, у людини розглядаються як шумова хвороба. При дії шуму з рівнем звукового тиску понад 145 дБ можливий розрив барабанних пере­тинок. В зв’язку з цим необхідно систематично контролювати рівень шуму на робочих місцях, захищати працівників від шкідливої дії шуму, не допускати перевищення нормативних значень шуму.