№1

1. Основи законодавства з охорони праці.

Законодавча та нормативна база України з охорони праці регламентує все, що пов’язано із створенням і забезпеченням безпечних умов праці.

Основоположне значення в галузі охорони праці має Закон України «Про охорону праці». Закон визначає основні положення, щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров’я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечній та здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносин між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

Основні державні законодавчі та нормативні акти з охорони праці:

• Закони України;

• Державні нормативні акти про охорону праці (ДНАОП);

• Державні стандарти України;

• Міждержавні стандарти ССБП;

• Санітарні норми і правила;

• Будівельні норми і правила.

Правовою основою законодавства України про охорону праці є:

Законодавчі акти про охорону праці:

• Конституція України;

Закони України:

• «Про охорону праці»;

• «Про охорону здоров’я»;

• «Про працю»;

• «Про пожежну безпеку»;

• «Про використання ядерної енергії та радіаційний захист»;

• «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення»;

• «Про колективні договори»;

• «Про дорожній рух».

На основі законодавчих актів про охорону на кожному підприємстві незалежно від форми власності, кількості працюючих та виду діяльності керівник підприємства розробляє та затверджує нормативні акти, які діють тільки в межах його підприємства.

2. Електробезпека. Класифікація приміщень.

3. Виконайте тестове завдання.

1.Коли проводиться позачерговий інструктаж і перевірка знань з техніки безпеки на робочих місцях?

а) Після кожного порушення правил з техніки безпеки

б) Після порушення правил або технологічної дисципліни, які викликали нещасний випадок

в) Після порушення технологічної дисципліни, яке спричинило поломку чи аварію

г) Якщо на робочому місці стався нещасний випадок

2. Державні нормативно-правові акти про охорону праці це:

а)Правила дорожнього руху б)Стандарти, укази в)Санітарні норми г) Будівельні норми д) Пожежні норми е) КЗпП

3. Закон України “Про охорону праці” було прийнято:

а) в 1996 р.; б) в 1993 р.; в) в 1992 р.

4.У скільки груп можна об‘єднати більшість міжнародних договорів та угод, в яких бере участь Україна, і які більшою або меншою мірою стосуються охорони праці?

1) 2, 2) 10, 3) 4, 4) 6.

5.Державне управління охороною праці в Україні здійснюють:

а) Кабінет Міністрів України, Державний комітет з нагляду за охороною праці України;

б) місцеві державні адміністрації, міністерства і органи виконавчої влади;

в) перелічені органи і місцеві ради народних депутатів.

1. Відносини між власником і працівником з питань безпеки праці

під час роботи регулює такий Закон України:

а) “Про соціальне страхування”; б) “Про охорону праці”; в) “Про працю”.

7. У скількох прімірниках складається акт про нещасні випадки за формою Н-1 або НТ?

а) 6; б) 4; в) 3.

8. При виникненні ситуації небезпечної для здоров'я працівника він може не виконувати роботу:

а) Згідно колективного договору; б) Згідно розпорядження адміністрації;

в) Згідно Закону "Про охорону праці"; г) Згідно Кримінального кодексу.

9. Електроустаткування поділяється на:

а) захищені електроустановки;б) загальнопромислові і вибухозахищені;

в) пожежо і вибухозахищені;

10. Теоретичні основи процесу горіння розробив:

а) А.М. Бах;б) М.В. Ломоносов;в) М.М. Семенов;

11.Навчання і перевірка знань з питань охорони праці проводиться:

а) для працівників, що наймаються на роботу і періодично в процесі трудової діяльності;

б) залежно від характеру трудової діяльності та кваліфікації;

в) залежно від стажу роботи, згідно з графіком, що затверджується головним інженером.

12. Шкода, яку може заподіяти людині виробничий пил залежить від його:

а) фізико-хімічних властивостей, тривалості впливу, концентрації, токсичності та ін.;

б) утворення, дисперсності, глибини проникнення, агресивності і т.ін.;

в) подрібнення, стану аерозольного, аерогельного, токсичних властивостей, дисперсності.

№2

1. Фінансування охорони праці.

Згідно зі ст. 19 закону „Про охорону праці" фінансуван­ня охорони праці здійснюється роботодавцем.

Закон встановлює мінімальні витрати на охорону праці. Для підприємств, незалежно від форм власності, які використовують найману працю, витрати на охорону праці становлять не менше ніж 0,5 % від су­ми реалізованої продукції. Для бюджетних підприємств витрати на охорону праці становлять не менше ніж 0,2 % від фонду оплати праці.

Закон передбачає, що не повинно бути довільного визначення заходів з охорони праці, які фінансує роботодавець за рахунок собівартості своєї продукції. Суми витрат з охорони праці, що належать до валових витрат юридичної чи фізичної осо­би, яка використовує найману працю, визначаються згідно з „Переліком заходів та засобів з охорони праці, витрати на здійснення та придбання яких включаються до валових витрат", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2003 р. за № 994.

Фінансування з охорони праці передбачають:

• проведення атестації робочих місць;

• аудит з охо­рони праці;

• оформлення стендів, оснащення кабінетів, ви­ставок, придбання необхідних нормативно-правових актів, наочних посібників, літератури, плакатів, відеофільмів, макетів, програмних продуктів тощо з питань охорони праці;

• проведення цільового навчання з охорони праці працівників, організація семінарів та оглядів-конкурсів

• проведення повторного медичного огляду.

• забезпечення працівників засобами індивідуального та колективного захисту, , миючими та знешкоджуючими засобами.

Таким чином, кошти, які виділяються на охорону праці не об­кладаються прибутковим податком і не можуть використовуватися для інших цілей. Витрати на охорону праці, що передбачаються в державному і місцевих бюджетах, виділяються окремим рядком.

Працівники не несуть ніяких витрат на реалізацію заходів з охорони праці.

2. Безпека при враженні струмом у різних електричних мережах.