- •Питання з методики навчання іноземної мови
- •МетодикА навчання іноземних мов
- •1. Методика викладання іноземних мов як наука та її галузі та завдання.
- •2. Методи навчання іноземної мови у початковій школі.
- •3. Цілі навчання іноземної мови (ім). Особливості навчання ім на початковому ступені.
- •4. Загальнодидактичні і методичні принципи навчання іноземної мови
- •5. Засоби навчання іноземної мови
- •6. Підручник як основний дидактичний засіб навчання іноземної мови
- •7. Планування у методичній роботі вчителя іноземної мови. Календарні, тематичні й поурочні плани
- •8. Проблема навичок та вмінь мовлення у навчанні іноземних мов
- •9. Система вправ для формування навичок та вмінь мовлення
- •10. Класифікація вправ для навчання іноземної мови
- •11. Загальна система вправ для навчання спілкування іноземною мовою системи вправ
- •Системні вправи
- •Умовні позначення до схеми
- •12. Навчання граматики у початковій школі. Ознайомлення та активізація дій учнів з новими граматичними структурами активного граматичного мінімуму.
- •13. Навчання граматики у початковій школі. Ознайомлення та активізація дій учнів з новими граматичними структурами пасивного граматичного мінімуму.
- •Додаток (12-13) Вправи та методичні прийоми для формування граматичних навичок продуктивного мовлення Зразки вправ для ознайомлення і первісного закріплення
- •Зразки вправ для тренування граматичного явища Імітаційні вправи
- •Підстановчі вправи
- •Трансформаційні вправи
- •Зразки вправ на застосування граматичного матеріалу у мовленні
- •14. Навчання фонетики у початковій школі. Формування артикуляційних й інтонаційних навичок
- •Вправи і методичні прийоми для формування фонетичних навичок Зразки вправ на артикуляційну гімнастику
- •Зразки вправ на розвиток мовленнєвого (фонематичного й інтонаційного) слуху
- •Зразки вправ на формування артикуляційних навичок
- •15. Особливості навчання лексики у початковій школі
- •Прийоми семантизації. Потенціальний та реальний іншомовний словник Зразки вправ на введення (семантизацію) лексичних одиниць
- •Зразки підготовчих тренувальних вправ на базі роботи з текстом Диференціювальні вправи
- •Вправи на повторення
- •Підстановчі і конструктивні вправи
- •Трансформаційні вправи
- •Вправи для активізації лексики в мовленні
- •16. Навчання діалогічного мовлення у початковій школі.
- •Етапи та система вправ для навчання діалогічного мовлення.
- •Вправи та методичні прийоми для навчання діалогічного мовлення а) зразки вправ для навчання діалогічного мовлення на основі покрокового складання діалогу
- •Б) зразки вправ для навчання діалогічного мовлення на основі діалогу-зразка
- •В) зразки вправ для навчання діалогічного мовлення шляхом створення ситуацій спілкування
- •17. Навчання монологічного мовлення у початковій школі.
- •Етапи та система вправ для навчання монологічного мовлення.
- •18. Навчання аудіювання у початковій школі
- •Етапи роботи з текстом для аудіювання Етапи навчання аудіювання і їх завдання:
- •Робота з аудіотекстом
- •Вправи для передтекстового орієнтування учнів на сприймання мовлення на слух
- •19. Навчання читання на початковому ступені навчання
- •Вправи на розвиток навичок синтагматичного членування речень та їх інтонаційного оформлення
- •Вправи для навчання виразного читання
- •Вправи на диференціацію мовних (мовленнєвих) одиниць різних труднощів
- •Особливості навчання ознайомлювального і вивчаючого читання
- •Комунікативні цілі ознайомлювального читання:
- •20. Навчання письма у початковій школі
- •Етапи навчання письма і відповідні системи вправ Етапи навчання писемного мовлення
- •Етапи навчання техніки письма
- •Види вправ для навчання каліграфії
- •Види вправ для навчання орфографії (на ідентифікацію та диференціацію):
- •21. Індивідуалізація процесу навчання іноземної мови
- •22. Врахування вікових особливостей та інтересів учнів у навчальному процесі з іноземної мови у початковій школі
- •23. Використання дидактичних ігор у навчанні іноземної мови
- •24. Інтенсивне навчання іноземної мови
- •Принцип методу активізації
- •Поетапна реалізація моделі інтенсивного навчання
- •25. Функції, види і форми контролю у навчанні іноземної мови
- •26. Вимоги до сучасного уроку іноземної мови
- •27. Типи, структура та зміст уроків іноземної мови
- •Структура уроку ім
- •28. Аналіз уроку іноземної мови
- •29. Поняття комунікативно орієнтованого підходу у навчанні іноземної мови
- •30. Позакласна робота з іноземної мови (завдання, принципи, форми організації)
- •Додатковий матеріал Комунікативно мовленнєва компетенція як комплекс умінь
- •Компоненти змісту навчання іноземної мови у загальноосвітній школі
21. Індивідуалізація процесу навчання іноземної мови
В методиці навчання іноземної мови (ІМ) розроблені різноманітні форми реалізації індивідуального підходу до учнів: самостійна робота (self-directed learning) під керівництвом учителя; самостійне оволодіння (autonomous learning) іноземною мовою наодинці чи у групі шляхом широкого використання різноманітних підручників і посібників, але під керівництвом учителя; самостійне оволодіння (home learning) іноземною мовою шляхом опрацювання навчального посібника без допомоги вчителя; індивідуальна робота (one-to-one learning) з одним чи кількома вчителями; самостійне оволодіння ІМ у спеціалізованих центрах (self-access centres).
Під індивідуальним підходом мається на увазі навчання учнів іноземного мовлення у групі/класі за єдиною програмою, але з урахуванням їх індивідуально-психологічних особливостей. При цьому на перший план ставиться завдання допомогти учням оволодіти базовим рівнем іншомовного мовлення, вихід за межі якого завжди бажаний.
Власне індивідуалізація процесу навчання іншомовного мовлення – це цілісна система, яка має охоплювати всі сторони та етапи навчально-виховного процесу з іноземної мови, а також передбачати комплексне врахування і цілеспрямований розвиток компонентів кожної з підструктур психологічної структури індивідуальності учня, що здійснюють значний вплив на якість оволодіння ним іншомовним мовленням. До складу цієї системи входять: 1) цілі індивідуалізації процесу навчання; 2) види індивідуалізації та їх зміст; 3) прийоми та засоби індивідуалізації. Розглянемо компоненти названої системи.
Цілі індивідуалізації процесу навчання іноземної мови поділяються на основні та допоміжні. До основних відносяться:
заповнення прогалин у вихідному рівні володіння учнем іншомовним мовленням і своєчасне усунення нового відставання, що з’являється;
розвиток інтелектуального кругозору, психічних процесів і якостей особистості учня, які відіграють провідну роль в оволодіння іншомовним мовленням;
формування індивідуального стилю оволодіння іншомовним мовленням, який охоплює і вміння самостійної роботи.
Допоміжні цілі індивідуалізації включають:
активізацію навчально-виховного процесу з іноземної мови;
стимулювання навчальної діяльності учнів;
створення позитивного емоційного фону навчального процесу тощо.
Перелічені цілі індивідуалізації можуть бути досягнуті лише за умови реалізації різноманітних видів індивідуалізації процесу навчання іншомовної мовленнєвої діяльності. В сучасній методиці навчання іноземних мов види індивідуалізації визначаються відповідно до характеру підструктур психологічної структури індивідуальності учня, зважаючи на те, що кожна з них, як підтвердили експерименти, здійснює значний вплив на рівень володіння учнем іноземною мовою.
Психологічна структура індивідуальності (за К.К. Платоновим) складається з чотирьох підструктур: 1) спрямованості; 2) соціального досвіду; 3) форм відображення і 4) біологічних властивостей.
Підструктура спрямованості об’єднує нахили, бажання, інтереси, ідеали, світогляд, переконання та мотиви. У процесі оволодіння іноземною мовленнєвою діяльністю найбільш вагомим виступає мотиваційний фактор. В учнів проявляються різні види мотивації, головними з яких виступають «зовнішня» або широка соціальна мотивація і «внутрішня», зумовлена самою навчальною діяльністю. Найвищий інтерес та успішність при вивченні іноземної мови досягаються при співвідношенні зовнішньої і внутрішньої мотивації як 70% до 30%.
Отже врахування відмінностей у мотиваційній сфері учнів і може здійснюватись за допомогою «мотивуючої» індивідуалізації.
Підструктура соціального досвіду охоплює знання, вміння, навички, звички. К.К Платонов називає цю підструктуру індивідуальною культурою або підготовленістю. При навчанні іноземних мов провідним компонентом виступає рівень сформованості іншомовних навичок і вмінь, який може бути підвищений за допомогою лише регулювання режимів навчання, у зв’язку з чим відповідний вид індивідуалізації називається «регулюючою» індивідуалізацією.
До третьої підструктури входять психічні процеси та емоційно-вольові якості особистості, які розвиваються і вдосконалюються в різних видах діяльності. Теоретичні та експериментальні дослідження довели, що для якісного і швидкого оволодіння іншомовним мовленням слід мати добре розвинені фонематичний слух і слухову пам'ять, достатній безпосередній обсяг пам’яті, гнучке словесно-логічне мислення і високу емоційну стійкість. В окремих учнів ці процеси та якості слід розвивати цілеспрямовано на матеріалі іноземної мови. Відповідно цей вид індивідуалізації називається «розвиваючою» індивідуалізацією.
Четверта підструктура охоплює особливості індивіда, що зумовлюють індивідуальний стиль його діяльності. В поняття індивідуальний стиль навчальної діяльності входять: темп роботи, працездатність та особливості володіння способами і прийомами навчальної роботи на основі наявних знань, навичок та вмінь. Однак він виробляється і вдосконалюється, якщо людина активно шукає прийоми та способи, які допомагають їй згідно з її темпераментом досягти кращих результатів. Одне із завдань вчителя іноземної мови полягає у наданні допомоги учневі у формуванні індивідуального стилю оволодіння ним іншомовною діяльністю. Тому цей вид індивідуалізації названо «формуючою» індивідуалізацією.
Практична реалізація вищезгаданих видів індивідуалізації пов’язана з необхідністю вивчення індивідуально-психологічних особливостей учнів. З цією метою використовуються такі методи дослідження: анкетування, дидактичне тестування, психологічне тестування, соціологічне тестування.