ЛЕКЦІЯ 10. ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ ДЖОНА МЕЙНАРДА КЕЙНСА
1. Передумови виникнення кейнсіанства
2. Кейнс та його теорія
3. Макроекономічна модель Кейнса
1. Передумови виникнення кейнсіанства
В історії економічних вчень було всього кілька випадків, коли до такої складної для розуміння науки, як теоретична економіка, був проявлений інтерес широкого кола громадськості: це "невидима рука" ринку Сміта і теорія додаткової вартості Маркса. Але якщо Маркс став пророком капіталізму як системи, що саморуйнується, то Кейнс був інженером "відремонтованого" капіталізму.
Кейнсіанство - провідна економічна течія сучасності, названа за прізвищем автора - Джона Мейнарда Кейнса (1883-1946) - англійського економіста, учня Маршалла, вихованця і початково представника неокласичної школи. Працюючи в Кембриджському університеті, Кейнс спочатку головну увагу надавав цінам і розподілу доходів за раціонального розподілу ресурсів за умови нетривалих порушень рівноваги економічної системи. За безперебійного функціонування виробництва можна не тільки задовольнити потреби покупців і продавців, а й досягти раціонального розподілу доходу; основою цьому є вільна і необмежена конкуренція. У своїй першій праці "Грошова система і фінанси Індії" (1913) Кейнс проявив себе як прихильник класичної школи, захищаючи водночас практичний спосіб дій.
Але економічна криза 1929-1933 років істотно похитнула уявлення про всемогутність вільної конкуренції. Вона, на відміну від попередніх, охопила всі країни і всі види діяльності, крім тих, що були пов'язані з підготовкою до війни. За час кризи ціни знизились у Німеччині і Франції на 36 %, в Англії і США - на 31 %. Розвиток кризи почався з біржової паніки 22 жовтня 1929 року у США. Курс акцій до початку березня 1930 року знизився у 4,5 рази, промислове виробництво скоротилося на 46 %. Обсяг національного доходу скоротився в 1,5 рази, експорту та імпорту - відповідно на 75 і 70 %. Велика депресія зумовила банкрутство понад 130 тисяч фірм, стан сільського господарства, закупівельні ціни на продукцію якого знизились в середньому на 58 %, погіршився. Загальні збитки корпорацій становили 3,5 млрд. доларів. У пік кризи безробіття охопило кожного третього мешканця. Причиною кризи була відмова від заходів державного впливу на економіку.
Хвиля кризи перемістилася в Європу з епіцентром у Німеччині. Бум 1920 року в Англії також змінився спадом. У Франції криза почалася пізніше, але мала затяжний характер. Європу охопив платіжний параліч, почалося банкрутство банків. Виникла загроза для кредитної системи, проявилася неспроможність системи золотого стандарту стабілізувати економіку. Деформувався механізм світової торгівлі, вся економічна система вийшла з рівноваги. Багато спроб стримання кризи, найвагомішою серед яких був "Новий курс" Рузвельта, не дали задовільного результату. Стало зрозуміло, що ринок не має ефективних механізмів, які б захищали економіку від потрясінь. Потрібна була цілком нова економічна доктрина, яка б показала шлях виходу із кризи за умов, коли ні наука, ні уряди не могли запропонувати нічого достатньо дійового.
Прибічники "Нового курсу" схопилися за теорію Кейнса з метою виправдання своїх дій. Економічна теорія Кейнса була позитивно сприйнята в першу чергу тому, що йому вдалося викласти загальновизнані ідеї блискучою мовою принципів.