10. Методики активізації процесу навчання

При викладанні навчальної дисципліни “Ціноутворення” для активізації навчального процесу передбачено застосовування сучасних навчальних технологій, таких, як проблемні лекції, робота в малих групах, семінари-дискусії, кейс-метод, ділові ігри.

Проблемні лекції спрямовані на розвиток логічного мислення студентів. Коло питань теми лекції обмежується двома-трьома ключовими моментами, увага студентів концентрується на матеріалі, що не знайшов відображення в підручниках, використовується досвід закордонних навчальних закладів. Наприклад:

1. при викладанні теми “Структура ціни” пропонується більш детально зупиниться на розгляді питання “Формування структури витрат на виробництво”;

2. при викладанні теми “Основи ринкового ціноутворення” пропонується більш детально зупинитися на розгляді питання “Аксіоми та догми ринкового ціноутворення”.

Міні-лекції передбачають викладення навчального матеріалу за короткий проміжок часу й характеризується значною ємністю, складністю логічних побудов, образів, доказів та узагальнень. Міні-лекції проводяться, як правило, як частина заняття-дослідження. На розгляд виносяться питання, які зафіксовані у плані лекцій, але викладаються вони стисло (Тема 6,7).

Проблемні лекції та міні-лекції доцільно поєднуються з такою формою активізації навчального процесу, як робота в малих групах.

Робота в малих групах дає змогу структурувати лекції або практично-семінарські заняття за формою і змістом, створює можливості для участі кожного студента в роботі за темою, забезпечує формування особистих якостей та досвіду соціального спілкування (Тема 1,2)

Після висвітлення проблеми або стислого викладання матеріалу студентам пропонується об’єднуватися у групи по 5-6 чоловік та презентувати наприкінці заняття своє бачення та сприйняття матеріалу.

Презентації – виступи перед аудиторією для представлення певних досягнень, результатів роботи групи, звіту про виконання індивідуальних завдань, інструктажу, для демонстрації матеріалів (Теми 3,4).

Семінари-дискусії передбачають обмін думками та поглядами учасників щодо даної теми, а також розвивають мислення, допомагають формувати погляди і переконання, виробляють вміння формулювати думку й висловлюватися. Вчать оцінювати пропозиції інших людей. Критично підходити до власних поглядів (Темі1-5).

Ділові та рольові ігри – форма активізації студентів, за якою вони задіяні в процесі інсценізації певної виробничої ситуації у ролі безпосереднього учасника (Тема 2).

Кейс-метод – метод аналізу конкретних ситуацій, який дає змогу наблизити процес навчання до реальної практичної діяльності спеціаліста і передбачає розгляд виробничих, управлінських та інших ситуацій, складних конфліктних випадків, проблемної ситуації, інцидентів у процесі вивчення навчального матеріалу (Теми 1-4).

11. Система поточного та підсумкового контролю знань студентів

Система оцінювання знань, вмінь та навичок студентів передбачає виставлення оцінок за усіма формами проведення занять.

Перевірка та оцінювання знань студентів може проводитися в наступних формах:

1. Оцінювання роботи студентів в процесі практичних (семінарських) занять;

2. Оцінювання виконання індивідуального завдання;

3. Оцінювання виконання самостійної роботи;

4. Проведення проміжного контролю;

5. Проведення модульного контролю;

Загальна модульна оцінка складається з поточної оцінки, яку студент отримує під час практичних (семінарських) занять (практичний модуль), оцінки за виконання самостійної роботи та оцінки за виконання модульної контрольної роботи (теоретичний модуль).

Загальна оцінка з дисципліни визначається як середнє арифметичне модульних оцінок та оцінки за результатами виконання самостійної роботи.