- •Роль та завдання маркування
- •Формат та колір марки
- •3.Розміщення марок
- •Направляючі стрілки
- •Вказівні знаки
- •Розпорядчі і Заборонні знаки.
- •Текстові види маркування
- •Спеціальне маркування водних маршрутів
- •Спеціальне маркування гірських маршрутів
- •11. Спеціальне маркування лижних маршрутів
- •12.Спеціальне маркування гірськолижних маршрутів
- •13. Маркування самодіяльних спортивних маршрутів
- •Медичні вимоги до учасників туристичного походу.
- •Перша медична допомога в туристичному поході.
- •Оцінка загального стану потерпілого, локалізації і характеру ушкодження.
- •Основні правила і прийоми надання пмд.
- •Основні прийоми реанімації.
- •Добір особистого та групового спорядження.
- •Режим харчування, та енергетичні витрати організм в туристичному поході.
- •21.Базова документація уявної туристської групи
- •22. Особливості підбору компаньйона
- •23. Принципи класифікації характерів в європейській астрології
- •24. Сумісність характерів і типи взаємовідносин
- •25. Закономірності в поведінці знаків.
- •26. Вимоги до маркування
- •1) Формат марки
- •2) Колір марки
- •3)Розміщення марок
- •27. Класифікація маркувальних знаків
- •28. Форми туристських об’єднань
- •29. Завдання та структура Федерації спортивного туризму України
- •30. Український державний центр туризму і краєзнавства
- •31. Місцеві станції юних туристів, територіальні туристстичні клуби та секції.
- •32. Туристські маршрутно-кваліфікаційні комісії
- •33. Основні правові та нормативні документи по самодіяльному туризму
- •35. Вимоги до формування туристських груп та учасників туристсько-спортивних походів
- •36. Вимоги до керівника туристської групи
- •38. Сутність самодіяльного туризму
- •39. Форми туристських подорожей
- •40. Організаційні форми туристсько-краєзнавчої діяльності
- •42. Виставки, ярмарки та туристичні салони
- •43. Туристичні табори та експедиції.
- •44. Шкільні туристсько-краєзнавчі заходи.
- •45. Типи та види географічних екскурсій
- •Підготовка екскурсії.
- •Підготовка кадрів з організації та проведення туристичних самодіяльних заходів
- •Організація та планування туристсько-краєзнавчої роботи в школі.
- •Оформлення шкільних краєзнавчих музеїв
- •Всеукраїнські масові туристсько-краєзнавчі заходи.
- •Соціально-психологічні аспекти формування туристської групи.
- •52. Психологічний клімат в туристській групі.
- •Формальні і неформальні групи в туристському поході.
- •Комплексна психологічна підготовка керівника групи.
- •Конфлікти і конфліктні ситуації в туристському поході.
- •56. Управління конфліктною ситуацією.
- •Особливості спеціальної психологічної підготовки до туристичного походу.
- •58. Класифікація туристичних маршрутів.
- •59. Методичні принципи розробки туристських маршрутів.
- •60. Розподіл функціональних обов’язків в туристській групі.
45. Типи та види географічних екскурсій
Географічні екскурсії можна підрозділити на два типи: екскурсії краєзнавчо-географічні, або місцеві, і екскурсії далекі. Краєзнавчо-географічні (місцеві) екскурсії є найважливішим засобом пізнання географії рідного краю, його історії, перетворення природи і господарства. Вони включають види: 1. Екскурсії в природу; 2. Місцеві виробничі екскурсії; 3. Екскурсії по населеному пункту (місту, селу); 4. Екскурсії в краєзнавчі музеї, на виставки. Екскурсії в природу можуть бути комплексними або присвячуватиметься вивчення одного з компонентів природи. Ці екскурсії в значній більшості є одноденними. Разом з тим одноденні походи в найближчі околиці є навчально-тренувальними, що виробляють досвід перед вчиненням багатоденних походів. Виробничі екскурсії організовуються на найближчі промислові та сільськогосподарські підприємства (заводи, фабрики, електростанції, ферми, птахофабрики і т. п.). Екскурсії по населеному пункту знайомлять із загальним виглядом міста або села, мікрорайонами, особливостями планування і будівництва. Інтерес представляє з'ясування історії розвитку населенного пункту, економічна оцінка географічного положення, порівняння минулого із сьогоденням. Краєзнавчі музеї створені у багатьох містах і навіть в окремих школах. Шкільні краєзнавчі музеї - це результат добре поставленої роботи географічних гуртків, клубів і краєзнавчих товариств. У музеях, як правило, сконцентровані численні експонати, що відображають різноманіття природи, економіки та культури свого краю. За характером організації та методиці проведення до музейних екскурсій дуже близькі екскурсії на виставки. Особливо цінні екскурсії на виставки досягнень народного господарства, дитячої творчості (шкільні, міські, районні та ін.) Дальними екскурсіями прийнято вважати багатоденні поїздки на значні відстані від місця проживання на автомобілях, поїздом, на теплоході чи літаком. Маршрути таких екскурсій зазвичай виходять за межі своєї області, краї і навіть країни. Вони можуть пролягати по найбільших річках, приводити до узбережжя мо- рій і океанів, перетинати кілька природних зон н гірські країни. Екскурсія зазвичай складається з трьох періодів: підготувального, власне екскурсії та заключного, або камерального, коли учасники обробляють зібрані матеріали. Підготовчий період включає складання плану екскурсії , що охоплює основні етапи та види робіт, накопичення учасниками знань по темі екскурсії. Скоростиглі екскурсії, без серйозної підготовчої роботи, малоефективні і часто перетворюються на звичайні розважальні прогулянки. Безпосередньо перед екскурсією з її учасниками проводиться вступна бесіда, в якій пояснюються цілі і завдання, визначаються можливі організаційні варіанти, розподіляються обов'язки. Заключний (камеральний) період, коли учасники екскурсії обробляють зібрані матеріали. Результати обробки зібраних в екскурсіях матеріалів - описи, фотомонтажі, колекції, замальовки, картографічні роботи - зазвичай поповнюють географічні кабінети, шкільні краєзнавчі музеї, музеї та фонди туристських клубів, виставок і салонів.