- •Тема 6. Особливості методологій системного аналізу
- •План лекції:
- •6.1. Повнота моделі. Декомпозиція та агрегування
- •6.2. Послідовність методологія - метод - нотація – засіб
- •6.3. Етапи системного розв'язання проблем
- •Етапи системного розв'язання проблем
- •6.4. Послідовність етапів і робіт системного аналізу
- •Деталізована послідовність етапів і робіт са за ю. І. Черняком
- •X. Діагноз існуючої системи
- •XI. Побудова комплексної програми розвитку
- •XII. Проектування організації для досягнення мети
- •6.5. Методологія системного дослідження, орієнтована на дослідження існуючих систем та виявлення проблем
- •1. Виявлення призначення, мети, головних цілей, функцій, властивостей системи. Формування (вибір) основних предметних понять, що використовуються в системі.
- •2. Виявлення основних складових (модулів) системи та їх функцій; розуміння єдності цих складових в межах системи.
- •3. Виявлення основних процесів у системі, їх значення, умов перебігу, етапності, стрибків, змін стану та інших особливостей в функціонуванні системи, виокремлення основних керуючих факторів.
- •4. Виявлення основних елементів оточення системи (не-системи), з якими пов'язана система, що вивчається, характеру зв'язків системи з елементами оточення.
- •5. Виявлення невизначеностей та випадковостей у ситуаціях визначального впливу їх на систему.
- •II. Формування поглиблених уявлень про систему
- •Виявлення розгалуженої структури, ієрархії, формування уявлень про систему як про сукупність модулів, що пов'язані входами-виходами.
- •Виявлення всіх елементів та зв'язків, важливих для цілей розгляду, їх співвіднесення до ієрархії системи, ранжування елементів та зв'язків за важливістю.
- •8. Врахування змін та невизначеностей у системі.
- •III. Моделювання системи як етап її дослідження
- •10. Побудова сукупності моделей для описання системи.
- •IV. Супровід системи
- •11. Накопичення досвіду роботи з системою та її моделлю, уточнення інформації про систему, вдосконалення моделей.
- •12. Оцінка граничних можливостей системи, дослідження відмов, виходів з ладу, відхилень від норми.
- •13. Розширення функцій (властивостей) системи, зміна вимог до неї, нове коло задач, нові умови роботи, включення системи елементом в систему вищого рівня.
- •Висновок
Висновок
1. Методологія системного аналізу включає визначення понять, що використовуються, принципи системного підходу, а також постановку та загальну характеристику основних проблем організації системних досліджень, визначає основні керуючі положення для оцінювання та обрання проекту інформаційної системи, що розробляється, кроки проектування, їх послідовність, правила розподілення та призначення методів. Проектування інформаційних систем ґрунтується на парадигмі методологія—метод— нотація—засіб. Методологія для побудови та розв'язання системних проблем сама повинна бути системною. При дослідженні та конструюванні систем виникають наступні дві основні проблеми: проблема побудови та проблема керування.
Основною послідовністю системного аналізу є послідовність: мета — способи досягнення мети — ресурси. Мета структурується у вигляді дерева (мультидерева) цілей, і в більшості випадків у процесі структуризації реалізується спіральний рух гранями піраміди: цілі — функції — проблеми. На ґрунті основних понять та термінів, що використовуються при дослідженні складних систем, будуються загальні способи використання цих понять у вигляді методологій системного дослідження, що у свою чергу включають певну послідовність кроків. Різні автори різним чином визначають послідовність та назви етапів системного дослідження, але для всіх характерним є єдність поглядів та принципова єдність підходів до поділу системного аналізу на етапи.
Варіант методології системного аналізу, запропонований Ю. І. Черняком, є певною мірою синтетичним, враховує всі наведені етапи інших класифікацій та побудований за принципом логічної послідовності етапів системного дослідження. У складних системах мета в більшості випадків є віддаленою від конкретних засобів її досягнення, і «наближення» реалізується узгодженням мети з засобами її досягнення шляхом декомпозиції та побудови дерева цілей. Системний аналіз застосовується в першу чергу до розв'язання стратегічних проблем, а тому повинен враховувати майбутнє. Оскільки СА в основному оперує слабоструктурованими чи неструктурованими даними, отримання та опрацювання експертних оцінок є його необхідним етапом.
Методологія системного дослідження, орієнтована насамперед на дослідження існуючих систем та виявлення проблем, включає до свого складу наступні кроки: формування загальних уявлень про систему; формування поглиблених уявлень про систему; моделювання системи; супровід системи. Ця ж методологія може застосовуватися і у процесі створення нової системи, у цьому випадку послідовність етапів залишається такою ж, але змінюється їх скерованість — по суті вони будуть етапами «попереднього проектування», після чого власне виконується етап створення нової системи.
Питання для самоперевірки.
1. Що визначає методологія?
Яким чином використовуються методи, нотації та засоби?
У чому полягає системність методології?
Які основні проблеми виникають при дослідженні та конструюванні складних систем та яким чином вони розв'язуються?
У чому полягає основна послідовність системного розв'язання проблем?
Чим відрізняються між собою методології системного аналізу?
Які основні кроки методології системного аналізу, запропонованої Ю. І. Черняком?
В якій послідовності формуються загальні уявлення про систему?
Що потрібно виконати, щоб отримати поглиблене уявлення про систему?
Яким чином враховуються невизначеності в системі?
У чому сенс моделювання системи як етапу її дослідження?
Які дії виконуються під час супроводу системи?