1.Історія політичних і правових вчень як самостійна юридична навчальна дисципліна. (Завдання та актуальність вивчення курсу. Юридичний характер.)

Серед юридичних наук важливе місце займає історія політичних та правових вчень, або, як можна ще інакше назвати цю науку, історія філософії права. "Історія політичних і правових вчень" належить до теоретико-історичних дисциплін, які мають світоглядний характер. З одного боку, цей курс пов'язаний з дисциплінами історичного циклу: "Історією держави і права іноземних держав", "Історією держави і права України", а з іншого — з дисциплінами теоретичного циклу, зокрема з "Теорією держави і права". Сутністю історичного аспекту "Історії політичних і правових вчень" є висвітлення того, які історично визначені, соціальне й політичне конкретизовані погляди на суспільство, державу і право розроблено у вченні, як ці погляди співвідносились Із позиціями соціальних прошарків суспільства, чиї інтереси вони виражали, якої позиції тримався автор учення свого часу.

Сутністю теоретичного аспекту є філософські, загально-методологічні та пізнавальні моменти вчення. Він дає змогу з'ясувати спосіб обґрунтування конкретних державно-правових поглядів, визначити новизну й соціальну цінність цих концепцій.

Предметом історії політичних і правових вчень є історія виникнення і розвитку поглядів, вчень і теорій щодо походження, ролі і значення та ідеальної форми держави і політичної системи суспільства, а також вчень і теорій про право, його суть і призначення, окремі державно-правові інститути та теорій і концепцій про ідеальні або бажані форми державно-правового буття. Предметом дослідження "Історії політичних і правових вчень" є не всі знання про державу чи право, а лише ті, що їх було теоретично обґрунтовано та концептуально викладено, де основою є життєвий досвід, почуття та емоції.

"Історія політичних і правових вчень" – це юридична дисципліна. Але крім юристів значний вклад в історію політ і правових вчень внесли представники філософії. Цілий ряд філософів таких як Демокріт, Конфуцій, Аристотель, Августин, Фома Аквінський, Гоббс, Локк, Кант, Фіхте, Гегель та інші є одночасно видатними фігурами також і в історії політ і правових вчень.

Завданням цієї дисципліни є не тільки вивчення історії становлення і розвитку ідеї права, закону, держави, головних державно-правових інститутів у процесі формування людської цивілізації, але й формування юридичного світогляду кожного майбутнього юриста, базовим в якому буде розуміння засадничої цінності права і закону.

Актуальність цієї дисципліни полягає в тому, що вона дає можливість зрозуміти важливість і значення держави ав і права в духовних надбаннях людства на різних етапах його розвитку, побачити постійну роботу

людської думки над пошуками кращих, оптимальних форм організації державно-правового буття людства.

Без знання історії держави і права так само не можливо збагнути конкретний зміст відповідних

політико-правових теорій, як і без відповідних теоретичних положень і концепцій неможливо науково

висвітлити історично мінливу політико-правову реальність.

Політичні вчення минулого подані в предметі даної дисципліни у вигляді відповідних теоретичних

досліджень проблем держави як особливого політичного явища і установи в широкому контексті

інших політичних явищ, відносин та інститутів, у взаємозв’язку і взаємодії з ними, тобто так як

проблематика теорії державності досліджувалась представниками різних шкіл і напрямків в реальній

історії політичних вчень. Відповідно і правова думка минулого освітлюється в даній дисципліні

не у вигляді історії юриспруденції (з усіма її галузями, спеціальними засобами юридико-догматичного

аналізу і т.д.), а переважно у вигляді тих теоретичних концепцій права і законодавства, в яких

освітлюється природа, поняття, сутність, цінність, функції і роль цих специфічних явищ суспільного життя.

Виходячи зі сказаного, можна зробити висновок, що історія політичних та правових вчень є самостійною науковою і навчальною дисципліною одночасно теоретичного та історичного профілю. Ця її особливість обумовлена тим, що в її межах вивчається і висвітлюється специфічний предмет — історія виникнення і розвитку теоретичних знань про державу, право, політику і законодавство, історія політичних та правових теорій.