Міністерство внутрішніх справ України

Харківський національний університет внутрішніх справ

Навчально-науковий інститут підготовки фахівців для підрозділів слідства та дізнання

Кафедра кримінального права та кримінології

ЗБІРНИК ЗАДАЧ

з Кримінального права

(Загальна частина)

з дисципліни Кримінальне право України (Загальна частина)

галузь знань 0304 Право

напрям підготовки 6030402 Правознавство

спеціалізація усі спеціалізації

форма навчання денна

м. Харків

2010

Рекомендовано до використання в навчальному процесі Методичною радою Харківського національного університету внутрішніх справ 22.01.2009 року Протокол № 1

Рецензенти:

заступник декана юридичного факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна канд. юрид. наук, доцент Давиденко М.Л.;

начальник кафедри криміналістики, судової медицини та психіатрії ННІ підготовки фахівців для підрозділів слідства та дізнання ХНУВС канд. юрид. наук, доцент Щербаковський М.Г.

Збірник задач з кримінального права. Загальна частина / Васильєв А.А., Житний О.О., Литвинов О.М.; За заг. ред. доктора юрид наук, проф. Іншина М.І. та канд. юрид. наук, доцента Житного О.О. – Харків: Харківський національний університет внутрішніх справ, 2010.

© Васильєв А.А., Житний О.О., Литвинов О.М.

© Харківський національний університет внутрішніх справ, 2010.

Загальні вказівки для підготовки й проведення практичних занять

У роботі з вивчення Загальної частини кримінального права важливе місце належить практичним заняттям, у ході яких під контролем викладача курсантами (студентами) обговорюються заздалегідь підготовлені ними рішення завдань (казусів). Вони є активною формою опанування навчального матеріалу, яка дає можливість набути навичок практичного застосування положень кримінального законодавства до конкретних життєвих ситуацій, закріпити теоретичні знання з предмету, навчитись викладати свої думки в письмовій формі та доповідати їх усно, належним чином обґрунтовувати власні висновки.

Перед викладенням рішення курсант (студент) повинен коротко та самостійно доповісти зміст (фабулу) казусу. Чітке викладення фабули свідчить про належне засвоєння казусу, навчає стисло й чітко передавати свої думки.

Курсанту (студенту) слід звернути увагу, що рішення кожного завдання повинно бути підготоване ним у письмовій формі, із належним мотивуванням, докладною аргументацією, посиланням на відповідні норми кримінального законодавства. Якщо це необхідно при розв’язанні завдання, слід звертатися до роз’яснень, що містяться в постановах Пленуму Верховного Суду України, міжнародних угод, законів чи підзаконних нормативно-правових актів, з обов’язковим посиланням на них (назва, пункт, стаття, частина тощо). При використанні положень, що містяться в літературі (науково-практичних коментарях до КК, монографіях, наукових публікаціях) слід послатися на це джерело з використанням загальноприйнятих стандартів (автор, назва, рік і місце видання, сторінка).

Абсолютно неприпустимим варіантом рішення є коротка, лаконічна відповідь (наприклад: „діяння не є злочином”, „слід застосувати ту чи іншу статтю КК” тощо). Такі рішення, навіть якщо вони взагалі й вірні, визнаватимуться незадовільними.

Казуси для завдань взято з матеріалів слідчої й судової практики, деякі з них мають умовний характер. З етичних міркувань справжні прізвища осіб, що фігурували у справах, покладених в основу казусів, не наводяться.

Обставини, викладені у фабулі завдання, слід вважати такими, що доведені в установленому законом порядку. Довільна зміна умови курсантом (студентом) не допускається. У тому разі, коли інформація, що міститься в завданні, дозволяє знайти кілька варіантів кримінально-правової оцінки вчиненого (що не виключено), курсант (студент) повинен проаналізувати їх, обов’язково зазначаючи, з яких конкретних обставин випливатиме те чи інше рішення.

Викладач оцінює повноту й обґрунтованість рішень, складених курсантами (студентами), їх активність у дискусії, рівень знань та уміння формулювати й відстоювати свою позицію тощо. Отримані оцінки враховуються при виставленні підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни.

Закон про кримінальну відповідальність

1. Громадянин Росії Абсуутов та громадянин Білорусі Носов вчинили розбійний напад на території Брянської області Російської Федерації, після чого вирішили переховатися в одному з сіл Сумської обл. Незаконно перетнувши державний кордон України, вони кілька днів укривалися в домі двоюрідного брата Абсуутова (громадянина України Колмакова), якого Абсуутов умовив приєднатися до спільного вчинення злочинів. Перейшовши на територію Росії Абсуутов, Колмаков, Носов вчинили розбійний напад, поєднаний з умисним убивством (Ломако убив свідка їх злочину). Після цього банда повернулася до України. Через кілька днів Абсуутов, Колмаков і Носов були затримані українськими правоохоронцями.

У чому полягає чинність закону про кримінальну відповідальність у просторі? Якими принципами вона визначається? Аргументовано визначте, чи може застосовуватися КК України до злочинів, що були вчинені Абсуутовим, Колмаковим і Носовим. Якими зі згаданих принципів при цьому слід керуватися?

2. Під час спроби незаконного перетину державного кордону України з Білоруссю на території Житомирської області було затримано громадянина США Козлова, що народився у м. Бердичів та у 1995 році емігрував до США й отримав там громадянство. Перевіркою було встановлено, що Козлов, оголошений у розшук правоохоронними органами США за вчинення на території цієї країни викрадення людей, вимагання, незаконного використання вогнепальної зброї і вбивства на замовлення (за що за законами США він може бути засудженим до смертної кари), переховувався на території України. Було також встановлено, що у м. Хмельницькому Козлов, подав до міліції заяву про втрату паспорта й, повідомивши про себе неправдиві відомості, отримав паспорт громадянина України на ім’я Петренко, після чого одружився на громадянці України.

МВС України оголосило про затримання Козлова. Однак, на цей час Україна не мала угоди зі США про видачу злочинців.

Чи може Козлов бути притягнутий до кримінальної відповідальності за законами України?

Що таке екстрадиція? Які її правові підстави? З’ясуйте, чи може Козлов бути виданий США? З якими країнами Україна має відповідні угоди?

3. Громадянин Молдови Дейнеко та громадянин України Волков, які були учасниками організованої злочинної групи, що діяла на території Молдови, вчинили на території м. Кишинеу (Молдова) розбійний напад, після чого незаконно перетнули кордон України з Молдовою й кілька місяців проживали в м. Болград (Одеська обл.). Під час перетину кордону Волков та Дейнеко мали при собі вогнепальну зброю (пістолети ТТ та ПМ). На території України їх було затримано. Визначте, за законом якої країни можна притягнути до кримінальної відповідальності Дейнеко та Волкова? Які принципи чинності закону в просторі в цьому випадку слід застосувати? Розкрийте їх зміст.

Чи зміниться рішення, якщо у м. Кишенеу Дейнеко і Волков вчинили розбійний напад на підприємця – громадянина України?

4. Ніколаєв та Кутузов, громадяни Росії, що були двоюрідними братами, отримали від нотаріуса на території України повідомлення, що у м. Харкові помер їх дядько й за заповітом вони є єдиними спадкоємцями приватного будинку, автомобіля та значної суми грошей. Вважаючи, що у випадку смерті Кутузова, Ніколаєв залишиться єдиним спадкоємцем, він вирішив позбутися родича. Знаючи, що у Кутузова хворе серце, він додав у його термос з трав’яним чаєм, що той постійно вживав, сильнодіючу речовину. Їдучи автобусом „Бєлгород – Харків”, Кутузов перебуваючи на території Росії випив дві склянки рідини з власного термосу. На території Харківської області в нього стався серцевий напад, який призвів до смерті. Ніколаєв прибув до Харкова й прийняв спадщину.

Звернувшись до Наукового-практичного коментарю КК України (або відповідного розділу підручника з Особливої частини кримінального права), з’ясуйте, коли умисне вбивство (ст. 115 КК України) вважається закінченим злочином. Далі визначте, яку територію в описаному випадку слід вважати місцем вчинення злочину. Закон якої країни може бути застосований до Ніколаєва?

5. З матеріалів, що надійшли від правоохоронних органів Чехії до України, відомо, що громадяни України Тополєв, Юшко та Філоненко, перебуваючи на території Чеської Республіки, вчинили шість розбійних нападів на громадян Чехії та України. Також доведено їх участь у вимаганні чужого майна та збут наркотичних засобів і психотропних речовин. Місцеперебування указаних громадян на території України відоме.

Чи можуть бути Тополєв, Юшко та Філоненко за вчинені ними в Чехії злочини притягнуті до кримінальної відповідальності в Україні? Якщо так, яким принципом чинності закону про кримінальну відповідальність в просторі слід керуватися? Чи можна видати вказаних громадян правоохоронним органам Чехії для їх притягнення до відповідальності?

6. Громадянина Румунії, 21-річного Штефанеско було затримано за вчинення хуліганських дій, під час яких ним було завдано тяжких тілесних ушкоджень громадянину України. Під час перевірки особи затриманого було встановлено, що Штефанеско є сином торгового представника Румунії в Україні. У зв’язку з цим він стверджував, що правоохоронні органи України не мають права ані затримати, ані притягти його до відповідальності, оскільки на нього розповсюджується дипломатична недоторканість.

Яке значення в кримінальному праві має дипломатична недоторканість? Які є її види? Чи підлягає Штефанеско кримінальній відповідальності за вчинені ним злочини? Як слід вирішити справу? Чи зміниться рішення, якщо Штефанеско є співробітником представництва Міжнародного Червоного Хреста в Україні?

7. Сурков, директор приватного підприємства „Бонус”, яке з січня 2001 року по березень цього ж року отримало прибуток, з якого повинен бути сплачений податок, що в 297 разів перевищував неоподатковуваний мінімум доходів громадян, з метою ухилення від сплати цього податку, надав бухгалтеру Рогову вказівку не відображати цей прибуток у звітних документах, що надавалися до податкової інспекції. Під час перевірки господарської діяльності ПП „Бонус” у серпні цього ж року факт ухилення від сплати податку було виявлено, щодо Суркова та Рогова слідчим відділенням ДПА було порушено кримінальну справу за ч. 2 ст. 148-2 КК України 1960 року. У вересні 2001 року слідчий роз’яснив Рогову та Суркову, що у зв’язку із набуттям чинності новим КК України, до них може бути застосована ч. 4 ст. 212 КК 2001 року і їх можна звільнити від кримінальної відповідальності, якщо до винесення щодо них постанов про притягнення їх як обвинувачених, вони повністю відшкодують несплачений податок, а також сплатять фінансові санкції (штраф) та пеню.

Зверніться до ст. 148-2 КК України 1960 р. та ст. 212 КК України 2001 року. Керуючись принципами чинності закону про кримінальну відповідальність в часі з’ясуйте, яке рішення мав прийняти слідчий у зв’язку із прийняттям нового КК? Чи має ст. 212 КК України 2001 року зворотну силу стосовно злочину, вчиненого Сурковим та Роговим? Наскільки відповідає закону пропозиція слідчого?

8. Колпаков, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, вчинив бійку в кафе та заподіяв легкі тілесні ушкодження потерпілим Агарову і Волошенюку, пошкодив майно у приміщенні кафе. Щодо нього було порушено кримінальну справу за вчинення хуліганства (ч. 1 ст. 296 КК України). Коли справа розглядалася у суді, до ст. 296 КК України було внесено зміни (Законом України від 07.03.2002 р. № 3075-III санкцію цієї частини „карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років” було змінено: „карається штрафом від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п’яти років”).

Відповідно до якого закону Колпакову повинно бути призначене покарання за вчинене ним хуліганство? Якщо на час набуття чинності змін до ст. 296 КК України Колпакова вже було засуджено до штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, чи повинен бути переглянутий вирок суду?

9. Внаслідок оперативних заходів, що були проведені співробітниками СБУ було виявлено, що Попов під’єднав радіопередавачі, що дозволяли знімати інформацію з телефонної лінії телефонів директора, керівників і співробітників технічного та комерційного відділів державного підприємства, встановив радіомікрофон в кабінеті головного інженера. Отриману таким чином інформацію Попов записував на аудіоплівку. Вказані дії він виконував за замовленням комерційного директора промислового концерну Довганя, який займався виробництвом такого ж промислового устаткування, як і державне підприємство, а тому хотів дізнатися про обсяги виробництва продукції, промислову потужність, його постачальників і партнерів, проведені ним фінансові операції тощо. Оскільки частина даної інформації становила комерційну таємницю, щодо Попова і Довганя було порушено кримінальну справу за ст. 231 КК України „Незаконне збирання з метою використання або використання відомостей, що становлять комерційну таємницю”. Під час досудового слідства за справою, Законом України від 16.12.2004 р. № 2252-IV в диспозицію ст. 231 КК України було внесено зміни (попередня редакція: „Умисні дії, спрямовані на отримання відомостей, що становлять комерційну таємницю, з метою розголошення чи іншого використання цих відомостей (комерційне шпигунство), а також незаконне використання таких відомостей, якщо це спричинило істотну шкоду суб’єкту господарської діяльності, – караються..., нова редакція: „Умисні дії, спрямовані на отримання відомостей, що становлять комерційну або банківську таємницю, з метою розголошення чи іншого використання цих відомостей, а також незаконне використання таких відомостей, якщо це спричинило істотну шкоду суб’єкту господарської діяльності, - караються...”.

У зв’язку із тим, що деяка частина незаконно отриманої Поповим та Довганем інформації містила й банківську таємницю, слідчий склав новий обвинувальний висновок, у якому їм було пред’явлено обвинувачення й у незаконному збиранні банківської таємниці. Наскільки відповідає закону таке рішення? Якими правилами (принципами) визначається чинність кримінального закону в часі?

10. Громадянин України Шпитько мав доступ до радіоактивних матеріалів, що зберігалися на підприємстві для проведення наукових дослідів. Громадянин Росії Величко, за велику винагороду в іноземній валюті, запропонував йому продати плутоній-239. Шпитько викрав контейнер, в якому містилося 35 г. плутонію й на власному автомобілі перевіз його в Московську обл. При спробі передати радіоактивний матеріал Величко, Шпитька було затримано.

Що таке чинність закону про кримінальну відповідальність у просторі? Якими принципами вона визначається? Аргументовано визначте, чи може застосовуватися КК України до злочинів, скоєних Шпитьком та Величком. Якими зі згаданих принципів при цьому слід керуватися?

11. Громадянка України Шевченко та її чоловік – громадянин Російської Федерації Токарєв, перебуваючи на російському морському лайнері, викрали речі в пасажирів. Перший раз це відбулося під час стоянки судна в порту України, другий – у відкритому морі і третій – в порту Туреччини.

У чому полягає чинність закону про кримінальну відповідальність у просторі? Якими принципами вона визначається? Аргументовано визначте, чи може застосовуватися КК України до злочинів, що були вчинені Шевченко та Токарєвим. Які принципи визначають можливість притягнення цих осіб до кримінальної відповідальності?

12. Троє громадян республіки Білорусь, проживаючи в Києві, виїжджали до Грузії, Абхазії та Чечні, де отримували злочинним шляхом вогнепальну зброю та наркотики. Під час продажу партії зброї (п’ять пістолетів «ПМ» та трьох автоматів «АКМ») та наркотиків вони були затримані у Харкові.

Якими принципами слід керуватися при притягненні цих осіб до відповідальності? Кримінальний закон якої держави повинен бути застосований?

Об’єкт злочину

1. 17-річний Ніконов, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, о 20-й год. зустрів у парку неповнолітню Фірсову та почав нав’язливо пропонувати їй вступити з ним у статевий зв’язок: намагався обійняти, хапав за руки, лаявся. Коли Фірсова назвала його негідником, Ніконов вдарив її в обличчя. Перехожі громадяни затримали Ніконова та доставили його до райвідділу. Слідчий порушив відносно Ніконова кримінальну справу про замах на зґвалтування (ст. 15, 152 КК України).

Що таке об’єкт злочину? Чи вірно слідчим визначено об’єкт злочину у зазначеному випадку? Яке значення має об’єкт злочину?

2. Ляшенко вчинив втечу з установи виконання покарань, де відбував покарання за хуліганство. З метою отримання нових документів Ляшенко вчинив напад на Топова, вдаривши його палицею по голові. Коли Топов втратив свідомість, Ляшенко обшукав його, заволодів паспортом та грошима (800 грн.). Викрадений паспорт він пізніше підробив, вклеївши власну фотокартку.

Визначте, яким суспільним відносинам було завдано шкоду? Якими розділами Особливої частини КК вони охороняються? Чи зміниться об’єкт злочину, якщо від удару Топов помер?

3. Проаналізуйте статті розділу VI Особливої частини КК України та визначте, в яких із них злочини характеризуються декількома безпосередніми об’єктами? Яке це має значення і на що впливає?

4. Проаналізуйте статті розділу ІХ Особливої частини КК України та визначте, в яких із них злочини характеризуються декількома безпосередніми об’єктами? Яке це має значення і на що впливає?

5. Куницький, з метою помсти сусіду, подав до райвідділу міліції завідомо неправдиву заяву про вчинення крадіжки зі свого будинку, в якій звинувачував сусіда. Після перевірки заяви в порушенні кримінальної справи було відмовлено.

Визначте родовий та безпосередній об’єкт, на які посягав злочин, вчинений Куницьким.

6. Соболев та Латинін, діючи за попередньою змовою, вночі зламали двері на складі, який орендував приватний підприємець Горобцов, та викрали майно (три телевізори, предмети одягу, годинники тощо), загальною вартістю 27 тис. грн. В ході досудового слідства було встановлено, що вся побутова техніка, яка зберігалася на складі, у т.ч. й викрадені Соболевим та Латиніним телевізори, належала районному відділу освіти (на момент крадіжки вже була оплачена, але ще не доставлена покупцю). Все інше викрадене винними майно перебувало у власності фізичної особи – підприємця Горобцова.

Визначте загальний, родовий та безпосередній об’єкти вчиненого Соболевим та Латиніним злочину. Яке значення вони мають? Чи має значення, якому власнику (фізичній чи юридичній особі, державі) належить викрадене майно. Чи впливає на визначення об’єктів цієї крадіжки та обставина, що її вчинено з проникненням до приміщення (складу)? Чи змінюється об’єкт злочину, якщо проникнення з метою викрадення майна було здійснене до приватного будинку Горобцова?

7. Вночі 30 грудня Долгов зрубав дві ялинки, що росли на шкільному подвір’ї й продав їх наступного дня незнайомим особам. З урахуванням положень розділів VI та VII Особливої частини КК України та Постанови Пленуму Верховного Суду України від 10 грудня 2004 року № 17 „Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля” з’ясуйте, що є об’єктом та предметом цього злочину?

8. Державний виконавець Дмитренко, виконуючи рішення суду, прибув до офісу фірми ТОВ „Хвиля” для опису й арешту майна, що належить ТОВ. Директор ТОВ, з метою приховування майна, передав Дмитренко 5000 грн., щоб той не врахував в описаному майні комп’ютерну та копіювально-множильну техніку, яка перебувала на цей час в офісі.

Визначте, що є предметом вчиненого злочину. Чим предмет злочину відрізняється від його об’єкта?

9. Трифонов виготовив 10 підроблених купюр номіналом у 200 грн. Однією з них він розрахувався в магазині за продукти харчування.

Визначте, що є предметом злочину в цьому випадку.

10. Під час військових навчань військовослужбовець Петренко, управляючи бронетранспортером, перевищив безпечну швидкість руху, внаслідок чого втратив керування машиною. Машина врізалася в скелю, чотири військовослужбовці, які перебували в ньому, загинули. Сам Петренко отримав тяжкі тілесні ушкодження. Пошкодженням бронетранспортеру Збройним силам України було заподіяно збитків на суму 12 тис грн.

З’ясуйте, яким суспільним відносинам було заподіяно шкоди? Нормами якого розділу Особливої частини КК України вони охороняються? Що є родовим та безпосереднім об’єктом вчиненого злочину? Чи змінюється зміст об’єкта вчиненого злочину, якщо б внаслідок допущених Петренком порушень було заподіяно лише пошкодження машини?

11. Бурлаков, перебуваючи в квартирі своєї подруги Ващенко вмовляв її жити разом, однак та відмовила йому. Розгнівавшись, Бурлаков розпочав з Ващенко сварку, гучно нецензурно лаявся, розкидав речі, пошкодивши їх, кілька разів ударив Ващенко (тілесних ушкоджень заподіяно не було). Сусіди Ващенко, яким заважали крики та лайка Бурлакова, що не припинялися весь вечір, викликали наряд міліції. Бурлакова було затримано.

Бурлакова було притягнено до кримінальної відповідальності за хуліганство (ст. 296 КК України). Однак, суд не погодився з такою кваліфікацією, вказавши, що дії винного було викликано особистими відносинами з потерпілою, були вчинені в приватній квартирі, а не в громадському місці.

Що таке об’єкт злочину? Звернувшись до розділів II та XII Особливої частини КК, визначте зміст родових об’єктів злочинів, що передбачені ними. Враховуючи положення Постанов Пленуму Верховного Суду України від 7.02.2003 року № 2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи» та від 22.12.2006 року № 10 «Про судову практику у справах про хуліганство» визначте, як хуліганство відрізняється від інших злочинів за об’єктом?

12. Багіров, Андрущенко та Прокопенко об’єднались у стійке об’єднання з метою вчинення корисливих злочинів. Для заволодіння вогнестрільною зброєю Багіров спланував напад на працівника міліції Давидова. З цією метою Багіров, Андрущенко й Прокопенко напали ввечері на Давидова. Андрущенко вдарив міліціонера кастетом по голові, а Багіров забрав його табельну зброю (пістолет). Через два тижні банда вчинила напад на пункт обміну валюти, під час якого з пістолета Прокопенко поранив охоронця. Під час нападу було викрадено 23 тис грн.

Що таке предмет злочину? Визначте, що є предметом злочинів, вчинених Багіровим, Андрущенко та Прокопенко? Чим відрізняється предмет злочину від знарядь та засобів вчинення злочину?