- •Мета і завдання дисципліни, її місце у навчальному процесі
- •2. Зміст та розподіл дисципліни
- •Тематика та розподіл за часом лекційних занять
- •Розподіл часу практичних (семінарських) занять за темами дисципліни
- •Загальні методичні вказівки до виконання практичних (семінарських) занять
- •Система оцінки знань студентів.
- •Методичні вказівки до проведення практичних (семінарських) занять
- •План проведення практичних (семінарських) занять Практичне заняття №1
- •Практичне заняття № 2
- •Практичне заняття № 3
- •Практичне заняття № 4
- •Практичне заняття № 5
- •Практичне заняття № 6
- •Практичне заняття № 7
- •Практичне заняття № 8
- •Практичне заняття № 9
- •Тематичний перелік завдань
- •Тема 1. Теоретичні основі ціноутворення.
- •Структура роздрібної ціни
- •Тема 2. Відображення в цінах витрат та чистого прибутку.
- •Тема 3. Система цін та особливості її формування за сучасних умов господарювання.
- •Тема 4. Методи формування цін за умов ринкової економіки.
- •Розрахунок точки беззбитковості за допомогою рівняння:
- •Розрахунок з використанням маржинального прибутку.
- •Тема 5. Ціна та ринок.
- •Метод вищої – нижчої точки
- •Спрощений статистичний метод
- •Тема 6. Організація ціноутворення за сучасних умов.
Система оцінки знань студентів.
Курс «Ціноутворення» закінчується заліком. Перелік запитань для самостійного опрацювання матеріалу наведено у додатку А.
Детальну інформацію щодо структури курсу та тем, що виносяться на залік (екзамен), викладач подає на першому занятті.
З метою оцінки знань студентів проводиться контрольний захід (9, 19 тиждень навчання) та проміжний контрольний захід (5, 15 тиждень навчання).
Таблиця 2
Рівні ступеня засвоєння навчального матеріалу
Рівень |
Критерій оцінки |
Оцінка |
Шкала (балів) |
|
5 |
12 |
|||
І |
Володіння навчальним матеріалом або більшою частиною навчального матеріалу на репродуктивному рівні. |
Задовільно (3) |
1 – 2 |
6 |
ІІ |
Знання повного обсягу матеріалу, здатність його аналізувати. Відсутність знань для формування висновків. |
Добре (4) |
3 – 4 |
7 – 9 |
ІІІ |
Вільне володіння навчальним матеріалом на ґрунті основної та додаткової літератури. Вміння формулювати висновки та пов’язувати теорію з практикою. |
Відмінно (5) |
5 |
10 – 12 |
12.
При оцінці знань, крім повноти розкриття питання, враховується: логічність мислення та його послідовність, культура мови та твердість переконання, посилання на додаткові літературні джерела, використання технічних засобів для підготовки матеріалу, творчий аналіз та висновки з опрацьованої теми тощо.
Таблиця 3
Вагомість критеріїв оцінки знань
Критерії оцінки |
Вагомість оцінки |
|
% |
Коефіцієнт |
|
Повнота розкриття питання |
50 |
0,5 |
Логіка викладання, аналітичні міркування |
10 |
0,1 |
Культура мовлення, емоційність чи акуратність |
10 |
0,1 |
Використання додаткової літератури |
10 |
0,1 |
Порівняння, зв’язок з практикою, висновки |
20 |
0,2 |
Разом |
100 |
1,0 |
При визначенні рівня успішності студентів використовується 100-балова система знань, яка враховує, крім виявлення предметних знань студента, його творчі здібності, культуру, цілеспрямованість, працездатність, ініціативність.
Таблиця 4
Розподіл балів поетапного контролю знань студентів
Контроль |
Максимальна кількість балів
|
Проміжний контрольний захід, контрольний захід та здача змістовних модулів |
100 |
Диференційований залік (іспит) |
100 |
У підсумку за семестр: |
100 |
Контроль самостійної роботи передбачає:
перевірку конспекту з тем самостійної підготовки;
усне опитування з тем чи питань самостійної підготовки;
перевірку виконання індивідуальних завдань, рефератів (теми рефератів подано у додатку Б), тестів (додаток В), завдання для самостійного розв’язання (додаток Г) огляду літератури з заданої теми тощо;
перевірку розв’язання завдань.
Контрольний захід проводиться (може бути об’єднаний з контролем самостійної роботи) і передбачає: написання контрольно-модульної роботи, усне опитування з тем, що вивчалися протягом семестру; підсумкове тестування.
Студент, котрий не з’явився (з поважної причини) або отримав незадовільну оцінку з контрольно-модульної роботи (49 балів), має можливість її перездати.
13.
Залік (іспит) передбачає вагомість поточної роботи і підсумковий контроль (модуль).
Атестаційна оцінка (проміжний контрольний захід поточної роботи) визначається бальною системою відповідно до набраних балів за період.
Таблиця 5
Шкала переводу балів у оцінку
Сума балів |
Оцінка |
Середній бал |
|||
90 -100 |
5 |
Відмінно |
А |
4,5 - 5 |
|
80 - 89 |
4 |
Добре |
В |
4 – 4,4 |
|
71 - 79 |
4 |
Добре |
С |
3,50 – 3,99 |
|
61 - 70 |
3 |
Задовільно |
Д |
3,0 – 3,49 |
|
50 - 60 |
3 |
Задовільно |
Е |
2,5 – 2,99 |
|
30 – 49 |
2 |
Незадовільно |
F X (із можливістю повторного складання) |
1,5 – 2,49 |
|
0 - 29 |
2 |
Незадовільно |
F (з обов’язковим повторним вивченням модуля) |
0 – 1,49 |
Заохочення.
Студентам, що брали участь у олімпіадах, конференціях, роботі гуртка тощо, нараховуються додаткові бали згідно з «Системою стимулів та санкцій» за «Тимчасовим положенням про систему комплексної діагностики знань студентів».
Пропуски занять.
Студенти, що з поважних причин були відсутні на занятті, конспектують та опрацьовують пропущену тему самостійно, їх знання оцінюються під час занять.
Студенти, що без поважних причин були відсутні на занятті, виконують весь вищезазначений комплекс завдань, крім того, до них застосовується стягнення балів: за одне пропущене заняття знімається 2 бали, за отриману незадовільну оцінку 4 бали згідно «Системи стимулів та санкцій» за «Тимчасовим Положенням про систему комплексної діагностики знань студентів».
Студентам, котрі набрали менше 49 балів та отримали оцінку незадовільно, можуть у встановлений деканатом термін перездати залік (іспит).
Якщо і після цього вони не виявили знання з даного курсу, викладач вправі поставити оцінку незадовільно, про що довести керівництву факультету та зазначити на засіданні кафедри.
14.