- •37.Готельне господарство радянської України після 2 світової війни
- •38. Оздоровчо-спортивний туризм в Україні
- •39. Історичні особливості розвитку морських подорожей (по періодах)
- •40. Системи організації і управління в туризмі в 60-70рр
- •41.Санаторно-курортна галузь в 19ст.
- •42. Найвідоміші світові мандрівники 20ст
- •43.Сучасний стан туристичної галузі. Проблеми і перспективи
- •44. Правові засади розвитку туризму в Україні
- •45. Українське мішане пайове екскурсійне товариство
- •46. Хрестові походи
- •47. Олімпійські ігри
- •48. Перші міста туристичні центри на території України. Особливості виникнення. (Херсонес)
- •49. Мандрівники середньовіччя
- •50. Томас Кук та початки розвитку сучасного туризму
- •51. Молодіжний і дитячий туризм в Україні
- •52. Передумови виникнення туризму в Україні
- •53. Перші кругосвітні подорожі (Дж.Кук 18-19ст)
- •54. ВасильГригорович Барський – внесок в туризм
- •55. Туристично - екскурсійна справа на західноукраїнських землях
- •56.Передумови виникнення туризму в світі
- •57. Рекреаційне освоєння Криму
- •58. Пірацтво в історії подорожей
- •59.Епоха відкриття земель, їх значення(15ст.)
56.Передумови виникнення туризму в світі
Туризм став реальним фактом економіки будь-якої країни. Не є виключенням і Україна. Історично склалося так, що сучасний туризм став результатом появи та еволюції подорожей. Люди подорожували завжди й залишали записи про свої мандрівки. На стадіях зародження туризму мандрівники організовували подорожі самостійно. Метою подорожей було вивчення звичаїв і побуту, рівнів та особливостей розвитку народів і країн. Потім, в епоху Римської імперії, виникають перші елементи індустрії подорожей - заїжджі двори, причому як державні, так і приватні. Розвиток християнства та торгівлі в середні віки привів до появи подорожей з метою розповсюдження релігії і реалізації товарів поза місцем їхнього виготовлення. У цю пору, говорячи сучасною мовою, інфраструктура подорожей поповнюється за внаслідок появи монастирів, а подальший розвиток одержують заїжджі двори за рахунок купців. В епоху великих географічних відкриттів метою мандрівників, мореплавців і першопрохідників стало захоплення й освоєння територій. Подорожі й екскурсії набувають форми туризму, причому основними джерелами покриття витрат на організацію екскурсій у далекі країни стають внески осіб, що виявили бажання брати участь у поїздках, а також пожертвування меценатів. Таким чином, фінансовою основою відшкодування туристичних витрат стає переважно сам турист. Поняття "тур" було введено до вжитку в 1750 p., а термін "турист" використовувалося як найменування учасника розважальних або освітніх подорожей (турів). Великого англійського реформатора Томаса Кука (1808-1892) справедливо називають "батьком" міжнародного туризму як сфери економічної діяльності, оскільки він уперше відзначив комерційні перспективи його розвитку. Т. Кук поклав початок організації туризму, створивши перше бюро подорожей, увів резервування місць у засобах пересування і розміщення, видавав якісні путівники з вичерпною інформацією На межі XIX і X ст. туризм перестав бути тільки об'єктом наукових досліджень філософії та соціальних наук, а став складною економічною структурою, в розвитку якої виділяється період після Першої світової війн ; і десятиліття після Другої світової війни. Особливу роль у популяризації усіх видів туризму зіграв розвиток авіаподорожей. Усе це сприяло виникненню економіко-філософського підходу до розуміння туризму в системі розвитку суспільства. При такому підході туризм пов'язується з економічним розвитком країни, розширенням наукових досліджень і підвищенням якості підготовки фахівців для сфери туризму. У виникненні туристичної діяльності і розвитку туризму можна виділити 4 етапи: 1 етап - передісторія туризму; 2 етап - елітарний туризм і зародження масового туризму; 3 етап - початок становлення масового туризму; 4 етап - масовий туризм. Розвиток туризму в світі привів до створення в 1951 р. Європейської комісії з туризму (ЄТС) і Карибської організації з туризму (СТО), а в 1957 р. - Азіатсько-Тихоокеанської асоціації з туризму (PATА). На міжнародному рівні в 1975 р. створено Всесвітню туристичну організацію (ВТО), що являє собою неурядове агентство, яке збирає і публікує дані про туризм, забезпечує технічну допомогу й організацію конференцій, підтримує програми навчання фахівців для туризму.