Міністерство освіти і науки україни

Східноукраїнський національний університет

Імені Володимира Даля

Сєвєродонецький технологічний інститут

Кафедра ТП

Л е к ц і ї

з дисципліни „Безпека життєдіяльності”

для студентів денної та заочної форм навчання

усіх спеціальностей хімічного та механічного факультетів

Затверджено на засіданні кафедри ТП

Протокол №8 від 15.03.2009р.

Сєвєродонецьк, 2009 р.

УДК 574.2:57.03 (477)(07)

Лекції з дисципліни „Безпека життєдіяльності” (для студентів денної та заочної форм навчання усіх спеціальностей хімічного та механічного факультетів ) Укл. В.В. Мілоцький – Сєвєродонецьк; вид – во СТІ, 2009. – 108с.

Висвітлені загальні питання функціонування життєдіяльності, взаємовпливу людини на навколишнє природне середовище та середовища на людину, визначені наслідки негативного впливу небезпечних, шкідливих та вражаючих факторів, принципи їх нормування, правові та організаційні основи забезпечення безпеки життєдіяльності тощо.

Укладачі В.В. Мілоцький

Відп. За випуск Ю.П. Кудюков

Рецензент М.В. Баранівський

Затверджено Вченою Радою інституту

Протокол № від 2009р.

З М І С Т

Вступ	4
Лекція 1: Теоретичні основи безпеки життєдіяльності	6
1.1. Небезпека .Класифікація небезпек	6
1.2. Основні джерела та чинники небезпеки	7
1.3. Прогнозування небезпек та захист від їх дії	9
1.4. Ризик. Визначення величини ризику	10
1.5. Види ризиків	11
Лекція 2. “Безпека життєдіяльності в системі
„Людина – природне середовище”	12
2.1. Аспекти взаємодії в системі
„Людина – природне середовище”	12
2.2. Основні причини виникнення екологічної кризи	13
2.3. Наслідки забруднення навколишнього середовища	16
Лекція 3 Безпека життєдіяльності в системі
“Людина – виробниче середовище	18
3.1. Вплив виробничого середовища на здоров’я та
працездатність людини	18
3.2. Характеристика видів виробничої діяльності	19
3.3. Вплив мікроклімату на працездатність людини	20
3.4. Метеорологічно небезпечні явища	21
3.5 Вплив шкідливих речовин на організм людини	22
3.6. Виробниче освітлення	23
3.6.1 Природне освітлення	24
3.6.2 Штучне освітлення	24
3.6.3 Джерела штучного освітлення та світильники	25
3.7. Інфразвук	26
3.8. Виробничий шум	27
3.9. Ультразвук	27
3.10. Виробнича вібрація	27
3.11. Електричний струм	28
3.12. Статична електрика	30
3.13. Електромагнітні поля	30
3.14. Іонізуючі випромінювання	30
3.15. Ергономіка як наукова дисципліна	32
Лекція 4 Безпека життєдіяльності в системі
“Людина – побутове середовище	34
4.1. Побутовий травматизм. Статистика та основні причини
побутового травматизму	34
4.2. Суїцид	34
4.3. Утоплення	36
4.4. Отруєння	38
4.4.1. Харчові отруєння	38
4.4.2. Отруєння грибами	39
4.4.3. Медикаментозне отруєння	40
4.4.4. Отруєння отрутохімікатами	41
4.5. Побутові предмети та засоби побутової хімії, як джерела небезпеки	42
4.6. Основні правила небезпеки в побуті	43
4.7. Місто – як джерело небезпеки	44
4.8. Витік газу	44
4.9. Техніка безпеки при користуванні газом	45
4.10. Руйнування помешкання внаслідок землетрусу,
вибуху, іноді через недоліки будівництва	45
4.11. Надзвичайні ситуації на транспорті (автобус, тролейбус, трамвай)	45
4.12. Аварія автомобіля	46
4.13. Аварія поїзда і пожежа	46
4.14. Аварія літака	46
Лекція 5 Безпека життєдіяльності
в умовах надзвичайних ситуацій	47
5.1. Причини виникнення та класифікація
надзвичайних ситуацій	47
5.2. Класифікація надзвичайних ситуацій	48
5.3. Надзвичайні ситуації техногенного характеру	49
5.3.1 Транспортні аварії (катастрофи)	50
5.3.2 Радіаційно небезпечні об’єкти (РНО	51
5.3.3 Пожежо – та вибухонебезпечні об’єкти	52
5.3.4 Газо – , нафто – та продуктопроводи	52
5.3.5 Об’єкти комунального господарства	52
5.3.6 Гідродинамічні аварії	54
5.4. Надзвичайні ситуації природного характеру	54
5.4.1 Геологічно небезпечні явища	55
5.4.2 Гідрологічні надзвичайні ситуації	56
5.4.3 Масові інфекційні захворювання та отруєння людей	58
5.5. Організація життєзабезпечення населення
в надзвичайних ситуаціях	59
5.5.1 Заходи щодо життєзабезпечення
населення в надзвичайних ситуаціях	59
Лекція 6 Тероризм. Співробітництво держав у боротьбі з ним	60
Лекція 7 Принципи надання першої долікарської допомоги.	62
Список використаної литератури	73
Додаток 1. Завдання до самостійного опрацювання	75
Додаток 2. Питання для обговорення на семінарських заняттях	79
Додаток 3. Теми для доповідей, рефератів, контрольних робіт	85

Вступ.

Протягом усієї історії існування людства воно завжди прагнуло дбати про свою безпеку. Однак нині, в умовах загострення екологічної ситуації, соціальних та воєнних протиріч, суттєвих змін в техногенній сфері, питання стоїть прямо і однозначно: чи буде людина надалі жити на планеті Земля чи ні.

З таких умов все більш значним та необхідним стає потреба у формуванні знань з безпеки життєдіяльності, як умови забезпечення стійкого та безпечного життя. Одним із шляхів виконання цього завдання є організація системи навчання з безпеки життєдіяльності.

“Безпека життєдіяльності” це інтегрована дисципліна гуманітарно-технічного спрямування, яка узагальнює дані відповідної науково-практичної діяльності, формує теоретичний і методологічний апарат, необхідний для вивчення у подальшому охорони праці, захисту навколишнього середовища, цивільної оборони та інших дисциплін, що вивчають конкретні небезпеки і способи захисту від них.

Мета вивчення дисципліни – забезпечити відповідні сучасним вимогам знання студентів про загальні закономірності виникнення небезпек, їх властивостей, можливий вплив на життя і здоров’я людини та сформувати необхідні вміння і навички для їх запобігання і ліквідації, захисту людей та навколишнього середовища.

Завдання дисципліни „Безпека життєдіяльності” – навчити студентів:

- ідентифікувати потенційні небезпеки, тобто розпізнавати їх вид, величину та імовірність їх прояву;

- визначати небезпечні, шкідливі та вражаючі фактори, що породжуються джерелами цих небезпек;

- планувати заходи щодо створення здорових і безпечних умов життя та діяльності у системі „людина – життєве середовище”;

- прогнозувати можливість і наслідки впливу небезпечних та шкідливих факторів на організм людини;

- використовувати нормативно – правову базу захисту особистості та навколишнього середовища, прав особи на працю, медичне забезпечення, захист у надзвичайних ситуаціях тощо;

- розробляти заходи та застосовувати засоби захисту від дії небезпечних, шкідливих та вражаючих факторів;

- запобігати виникненню надзвичайних ситуацій, а в разі їх виникнення приймати адекватні рішення та виконувати дії, спрямовані на їх ліквідацію;

- використовувати у своїй практичній діяльності заходи, спрямовані на забезпечення здорових і безпечних умов існування людини в сучасному навколишньому середовищі.

В процесі життя, виробничої та будь-якої іншої діяльності людина постійно перебуває під впливом небезпек, як реальних, так і потенційних. Вивчення цих небезпек, умов, за яких вони здатні реалізуватись, вміння знизити їх негативний вплив дозволяє людству існувати в сучасних умовах.

Безпека життєдіяльності (БЖД) – це галузь науково-практичної діяльності, спрямованої на вивчення загальних закономірностей виникнення небезпек, їх властивостей, наслідків впливу їх на організм людини, основ захисту здоров’я та життя людини і середовища її проживання, а також на розробку і реалізацію відповідних засобів та заходів щодо створення і підтримки здорових та безпечних умов життя і діяльності людини.

В центрі уваги БЖД – система „людина-життєве середовище”.

Під життєвим середовищем розуміють частину зовнішнього середовища, що оточує людину, підтримує її існування, створює умови для діяльності та суспільних відносин і безпосередньо впливає на її життя та здоров’я. Розгляд системи “людина-життєве середовище” можливий як на загальному рівні, так і стосовно підсистем меншого масштабу.

В першу чергу необхідно виділити підсистему „людина-природне середовище”, оскільки промислова, технічна та наступна науково-технічна революція настільки озброїли людину технікою, що відносини між людиною та природним середовищем зазнали значної трансформації.

Сьогодні природний стан навколишнього середовища виявився суттєво порушеним, що спричинило появу нових небезпек природного походження, які не лише негативно впливають на здоров ΄я людини, але й загрожують її існуванню.

Важливе значення має розгляд підсистеми „людина - виробниче середовище”. Науково-технічний прогрес та пов’язані з ним нові технічні рішення і технології, широке застосування хімічних речовин у різних виробництвах, створення агрегатів великої потужності, підвищення швидкості роботи устаткування, використання нових матеріалів збільшило кількість виробничих небезпек для здоров’я та життя людей.

Пильної уваги до себе вимагає підсистема „людина-побутове середовище” з огляду на значний ріст кількості нещасних випадків, травм, смертей саме в цій сфері. Наявність у сучасних квартирах великої кількості побутових електроприладів, предметів, виготовлених із синтетичних матеріалів, широкий спектр засобів побутової хімії суттєво полегшує наше життя, робить його комфортним, але водночас вводить в наш дім цілий комплекс небезпечних та шкідливих факторів: електричний струм, електромагнітне випромінювання, електростатичні поля, підвищений рівень шуму, вібрації, шкідливі речовини та ін.

Особливе значення у вирішенні питань БЖД відводиться людині, як елементу системи „людина-життєве середовище”. Згідно з даними статистики 80-90% порушень режиму роботи теплових електростанцій, 70-80% дорожньо-транспортних подій, 50-65% аварій літаків, більше 50% нещасних випадків у виробничій та побутовій сферах спричинені людським фактором.

Важливим аспектом життєдіяльності є захист населення, об’єктів економіки і в цілому території від негативних наслідків надзвичайних ситуацій. Стихійні лиха та природні катаклізми, техногенні та антропогенні аварії і катастрофи, соціальні конфлікти призводять до значних людських жертв, наносять великі матеріальні збитки суспільству.

Лекція 1: Теоретичні основи безпеки життєдіяльності.

1.1 Небезпека .Класифікація небезпек.

Згідно з аксіомою про потенційну небезпеку будь-яка діяльність людини характеризується певною імовірністю прояву небезпеки, тобто абсолютної безпеки не існує. В процесі життєдіяльності людину постійно супроводжують ті чи інші небезпеки. Тому вивчення їх особливостей, умов прояву, наслідки впливу – одне з основних завдань БЖД.

Небезпека – це явища, процеси, об’єкти, які здатні за певних умов завдати шкоди здоров’ю людини як відразу, так і в майбутньому, тобто викликати небажані наслідки.

Оскільки номенклатура небезпек, які можуть мати місце в процесі життєдіяльності людини нараховує понад 150 назв, то виникла необхідність у створенні їх класифікації. На сьогодні чіткого поділу небезпек за відповідними ознаками ще не існує, тому в загальному їх класифікують:

- за сферою (джерелом) походження: природна, техногенна, соціальна та ін.

- за часом проявлення: імпульсні, кумулятивні;

- за локалізацією: пов’язані з космосом, атмо- , гідро- , літосферою;

- за наслідками: захворювання, травми, смертельні випадки, аварії, пожежі;

- за збитками: соціальні, екологічні, технічні та ін.;

- за сферою прояву: побутова, виробнича, спортивна тощо;

- за структурою: прості, складні, похідні;

- за характером дії на людину: активні та пасивні.

Необхідно також розрізняти потенційні та реальні небезпеки.

Зокрема, потенційно-небезпечними в сучасному помешканні є газова плита, електроприлади, медикаменти в аптечці, пожежонебезпечні рідини, що використовуються в побуті тощо. Однак, наявність потенційної небезпеки не завжди супроводжується її негативним впливом на людину. Потрібна причина (умова), при якій потенційна небезпека переходить в реальну, своєрідний “пусковий механізм”. Тому тріада “небезпека причина-небажаний результат” – це логічний процес розвитку, що реалізує потенційну небезпеку в реальну загрозу чи наслідки.

Прикладом таких тріад можуть бути: витікання газу з газової плити – іскра-вибух; електричний струм-коротке замикання-ураження; медикаменти-прийняття надмірної дози-отруєння і т.п.

Слід зазначити, що небезпека, як правило, проявляється у визначеній просторовій області, яка отримала назву небезпечна зона. На рис.1 наведено графічні варіанти взаємного розташування зони перебування людини (Л) та небезпечної зони (Н).

Рис.1 5

1 2 3 4

Повну безпеку гарантує лише 1 варіант. Наприклад, дистанційне керування технологічним процесом. При варіанті 2 небезпека існує лише у випадку (місці) суміщення зон 1 та 2. Оскільки людина в такому місці знаходиться, як правило, короткочасно (спостереження, огляд, невеликий ремонт і т.п.), то під небезпечним впливом вона може опинитись лише в цей період. Варіант 3 характеризується найбільшою небезпекою. У варіанті 4 небезпека виникає тільки у випадку порушення цілісності засобів захисту (5), як правило, індивідуальних.

Таким чином, найбільш небезпечна ситуація для людини виникає за таких умов:

- небезпека реально існує;

- людина знаходиться в зоні дії небезпеки;

- людина не має достатніх засобів захисту.

Ступінь несприятливого впливу небезпеки на людину залежить від об’єктивних та суб’єктивних чинників.

До об’єктивних чинників належать: регіонально-геологічні, природо-кліматичні, рівень техногенного навантаження, агресивність зовнішнього середовища та ін.

Суб’єктивні чинники включають: своєчасність отримання інформації про небезпеку, наявність засобів захисту, прогноз розвитку небезпечної ситуації та прийняття необхідних заходів захисту, створення рятувальних служб тощо.