Соціологія релігії

Релігія - це певний світогляд, система ритуалів та культів, побудова­них на вірі людини у надприродне та священне.

Соціологія релігії-спеціальна соціологічна теорія, галузь соціологічного знання, яка вивчає як релігію соціальне явище, соціальний інститут, релігійність особи, роль релігії в житті сім % нації, суспільства, світу в ціло­му.

Теологія (Богослов'я) - система доведення істинності тої чи іншої релігійної догматики, моралі, норм і цінностей духовного життя (включає догматику, апологетику, екзегетику і т.п).

Філософія релігії - філософське вчення про Бога і релігію, взаємодію Бога і людини, особливий спосіб філософствування.

Релігієзнавство - наука про релігії світу, історію, основні принципи та спосіб їхнього існування

Церква - тип традиційної релігійної організації, соціальний інсти­тут, який здійснює релігійну діяльність і характеризується системою централізованого управління, загальними для прихильників принципами релігійного вчення і культу. У більшості країн відокремлена від держави і школи, але підтримує тісні стосунки з основними інститутами суспіль­ства.

Секта — тип відокремленої від суспільства релігійної організації, яка протиставляє себе традиційним церквам. Представники цих релігійних організацій активно займаються прозелетизмом.

Деномінація - тип релігійної організації, який знаходиться в процесі соціалізації між: церквою і сектою. Секти, які включаються в діяльність різних легальних соціальних інституцій, перетворюються на деномінації.

Культ релігійний - нові релігійні організації, які ще не виробили чітку систему релігійної догматики, ритуалів. Пов'язані з діяльністю харизматичних лідерів, засновників таких організацій.

Конфесія - віровизнання. Назва релігійних організацій.

Релігійність - віра людини у Бога, релігійна поведінка, приналежність до релігійної організації.

Релігійна поведінка - дотримування релігійних норм поведінки, відвідування богослужінь, участь у діяльності релігійної общини.

Релігійна Свідомість - вірування у священне, надприродне начало, яке визначає характер взаємодії людини і світу, людини і Бога.

Рівень релігійність - співвідношення кількості віруючих і всієї сукуп­ності респондентів.

Ступінь релігійності - інтенсивність прояву основних показників релігійності людей.

Характер релігійності-інтегративний якісний показник, який включає конфесійну приналежність, регіональний, національний, культурний, соціальний вимір релігійності.

Стан релігійності - регіональний, національний, суспільний, цивілізаційний, якісно-кількісний показник релігійності.

Сокуляризація - процес відокремлення церкви від держави і школи, деінституалізація церкви, зменшення ролі віри, духовенства є системі норм і цінностей людини і суспільства.

Сакральне і профанне - священне і світське.

Сакралізація - процес протилежний секуляризації. Підкорення со­ціальних інститутів і людини релігійному впливу.

Методи соціології релігії-стандарті емпіричні методи, які передбачають дотримання певних норм поведінки дослідження з метою уникнення морального травмування респондентів.

функції соціології релігії - теоретико-пізнавальна, прогностична, виховне"управлінська, інструментальна, критична, регулятивна.