- •1.Сутність економічного мислення.
- •2. Середовище формування економічного мислення: економічне політико правове, соціально-культурне.
- •3.Типи економічного мислення: стандартний, творчий
- •4 Розвиток економічного мислення.
- •5. Економічне мислення і економічна практика.
- •6. Роль економічної науки у формуванні професійних компетенцій економіста
- •7.Економіка як об’єкт наукового дослідження. Економічна діяльність – предмет економічної науки
- •8. Предмет економічної науки
- •9. Функції економічної науки
- •10. Етапи розвитку економічної науки.
- •11.Сучасна структуризація економічної науки та диверсифікації її предмету
- •12.Принципи, категорії і закони економічної науки
- •13. Методи економічного аналізу та їх класифікація
- •14.Критерії і показники розвитку економіки та їх інтернаціональний характер
- •15. Економічні потреби.
- •16. Ієрархія потреб.
- •17. Економічні інтереси
- •18. Взаємозв'язок потреб та інтересів
- •19. Мотиви та стимули
- •20.Економічна поведінка.
- •21. Реалізація економічних інтересів і суспільне виробництво.
- •22.Націоналні та глобальні економічні інтереси.
- •23. Сутність та структура економічної системи.
- •24. Відносини власності.
- •25. Домогосподарства, підприємства, сектори економіки.
- •26. Кластери, внутрішні регіони, регулятивні інститути.
- •27. Типи і моделі економічних систем та їх еволюція.
- •28. Національні та міжнародні економічні системи.
- •29. Формування глобальної економічної системи.
- •30. Сутність і види економічної діяльності.
- •31. Суспільний поділ праці.
- •32. Виробнича діяльність.
- •33.Науково-дослідна і проектно-конструкторська діяльність.
- •34.Інвестиційна діяльність
- •35.Інноваційна діяльність.
- •36.Торгівельно-маркетингова діяльність.
- •37.Міжнародний поділ праці та міжнародна економічна діяльність.
- •38.Сутність підприємництва та його організаційно економічної форми.
- •39.Витрати та результати підприємницької діяльності.
- •40.Продуктивність праці.
- •41.Прибуток і рентабельність.
- •42.Економічна рента та її види.
- •43.Регулювання підприємницької діяльності.
- •44.Міжнародна підприємницька діяльність.
- •45. Економічний розвиток.
- •46. Динаміка економічного розвитку та його фактори.
- •47. Економічне зростання , його критерії та показники.
- •48. Ресурси економічного зростання та їх обмеженість.
- •49. Типи та моделі економічного розвитку.
- •50. Сталий економічний розвиток.
- •52. Економічна криза.
- •53. Цивілізаційний вимір економічного розвитку.
- •54. Еволюція та сучасний зміст категорії капітал
- •55. Основні функції капіталу.
- •56. Капітал і наймана праця
- •57. Людський капітал.
- •60. Виробничий капітал.
- •61. Підприємницький капітал.
- •70.Освіта та професійні компетенції працівника
- •71)Інтелектуалізація праці
- •72)Трудові відносини, зайнятість, безробіття
- •73)Дискримінація праці
- •74) Нерівність в доходах та проблема бідності
- •75.Соціалізація економіки
- •76. Міжнародна міграція людського ресурсу
- •77. Економічні блага
- •78. Товар та його характеристика
- •79. Гроші
- •80. Грошовий вимір вартості товару
- •81. Сутність і функції ринку
- •95. Суспільне відтворення, його типи та показники.
- •96. Національний дохід.
- •97.Валовий внутрішній продукт.
- •100.Доходи населення.
- •102. Державний бюджет.
- •103. Інфляція.
- •104. Соціальна політика.
- •105. Відтворення людського ресурсу.
- •106.Держава в системі суспільного відтворення.
- •107.Інтернаціоналізація та глобалізація економічних процесів.
10. Етапи розвитку економічної науки.
1) меркантилізм - 15 – 16 ст. (торгівля) концепція, що бачила основу національного процвітання в нагромадженні благородних металів (золота й срібла)( Т. Мен, Жан Батист Кольбер) 2) фізіокатизм – тільки праця сільськогосподарських працівників здатний створити чистий продукт, тобто дохід, що перевищує витрати (Ф.Кене, А.Тюрго) 3) класична політична економія – 18 ст повна економічна свобода особи й вільна конкуренція, не обмежена втручанням держави, ринкова система – саморегульована. Започаткували «трудову теорію вартості»: прибуток – частина неоплачувальної праці робітника. (А.Сміт, В.Петті, Д.Рікардо) 4) неокласизм – Ідеалізація механізму вільної конкуренції («невидима рука» ринку здатна спрямовувати розвиток економіки по найбільш ефективному шляху), недооцінка ролі держави (А.Маршалл). 5) Марксизм – ( Маркс, Енгельс) досліджували систему законів капіталістичного суспільства з позиції робітн. класу. Зробили аналіз розвитку форм вартості, запропонували концепції додаткової вартості, грошей, продуктивності праці, відтворення, економічних криз, земельної ренти. 6) Маржиналізм – (Менгер, Візер, Джеванс, Вальрас) пояснює ек процеси та явища, виходячи з використання граничних, крайніх, величин, які характеризують не внутрішню сутність самих явищ, а їхню зміну у зв’язку зі зміною інших явищ. 7) Кейнсіанство – активне втручання держави у економіку (Кейнс). 8) Монетаризм - ставить гроші в центр макроекономічної політики, відводячи їм вирішальну роль у русі національного господарства (М.Фрідмен). 9) теорія економіки пропозиції – протиставлення кейнсіанству (А.Лаффер) 10) інституціоаналізм досліджувати об’єкти не ізольовані, а залежні від його середовища.(Т.Веблер, Д.Коммнс) 11) неоінституціоаналізм – відхід від абсолютизації технічних факторів і надання особливого значення ролі трансакційних витрат.(Р. Коуз) 12) Теорія суспільного вибору досліджує взаємозв’язок економічних і політичних явищ
11.Сучасна структуризація економічної науки та диверсифікації її предмету
1) Загальні або фундаментальні: Економічна теорія (політична економія, економіка), Історія економічних учень, Економічна історія, Економічна статистика. 2) Функціональні: Економіка праці, Фінанси, Теорія управління (менеджмент), Теорія ціноутворення, Теорія вивчення ринку 3) Галузеві або вертикальні: Економіка промисловості, сільського господарства, транспорту, будівництва, торгівлі, освіти, культури, банківської справи тощо 4) Підприємства: Промислового підприємства, Сільськогосподарської фірми, Торговельного підприємства, Банку. 5) Регіональні: Економіка окремої країни, Економіка регіону в межах країни, Економіка взаємодіючих країн (Європейський Союз). Запропонована схема сучасної системи економічних наук – умовна, як і будь-яка інша. Перелік наведених у схемі дисциплін може бути як скороченим, так і розширеним. Так, приміром не увійшли до наведеної схеми численні «споріднені» науки – такі як Економічна соціологія, а також галузі знань, викликані до життя бурхливим техніко-економічним та інформаційним розвитком суспільства.