4. Додаткові та периферійні пристрої пк.

Призначення. Принтер (друкуючий пристрій) призначений для виводу інформації на папір. Принтери можуть виводити не тільки текстову інформацію, але й рисунки і графіки. Одні принтери дозволяють друкувати тільки в одному кольорі (чорному), інші можуть виводити також і кольорові зображення.

Матричні (або точково-матричні) принтери раніш були найбільш поширеними для IBM PC. Зараз ці принтери потіснені струминними і лазерними, оскільки матричні принтери забезпечують значно гіршу якість друку, шумлять під час роботи і малопридатні для кольорового друку. Однак, матричні принтери застосовуються до цих пір, оскільки вони дешеві, а ціна віддрукованої сторінки на них найнижча.

Принцип друку матричних принтерів такий: друкуюча головка принтера (рис. 5) містить вертикальний ряд тонких металевих стержнів (голок). Головка рухається уздовж рядка, який друкується, а стержні в потрібний момент вдаряють по паперу через фарбуючу стрічку. Це й забезпечує формування на папері символів і зображень.

Рис. 5. Принцип роботи матричного принтера.

Струминні принтери нині є одним із найбільш поширених видів принтерів для IBM PC. В струминних принтерах зображення формується мікрокаплями спеціального чорнила, яке викидається на папір через сопла в друкуючій головці (рис. 6). Як і в матричних принтерах, друкуюча головка струминного принтера рухається по горизонталі, а після завершення друку кожної горизонтальної смуги зображення папір протягується вертикально. На відміну від матричних, струминні принтери працюють із значно меншим шумом, забезпечуючи кращу якість друку і найдешевший кольоровий друк прийнятної якості. Однак, вартість віддрукованої сторінки на них – вища, ніж на матричних принтерах.

Рис. 6. Принцип роботи струминного принтера.

Лазерні принтери забезпечують найкращу (близьку до друкарської) якість чорно-білого друку, а кольорові лазерні принтери також і високу якість кольорового друку. В лазерних принтерах використовується принцип ксерографії: зображення переноситься на папір із спеціального барабана, до якого електростатично притягуються частинки фарби (тонера). Відмінність від звичайного копіювального апарату полягає в тому, що друкуючий барабан електризується за допомогою лазера за командами із комп’ютера. Лазерні принтери забезпечують найвищу серед усіх принтерів швидкість друку.

Головним елементом лазерного принтера є експонуючий барабан (рис. 7). Його поверхня покрита, як правило, світлочутливим напівпровідниковим матеріалом. Спочатку поверхня експонуючого барабана заряджається від’ємним зарядом. Далі в дію вступає лазерний промінь, що відтворює інформацію, отриману принтером із комп’ютера. В місцях, на які потрапив промінь лазера, відбувається зміна електричного заряду. За допомогою валиків подачі і перенесення тонера, останній потрапляє на експонуючий барабан. Тонер прилипає лише у місцях, що були опромінені лазером і мають позитивний заряд. З касети до барабану подається папір. Транспортуючий валик притискає його до барабана, при цьому тонер переходить на папір. Далі папір, на який нанесено зображення, надходить у вузол фіксування.

Вузол фіксування складається, частіше за все, з двох барабанів, один з яких нагрівається лампою до температури близько 200ºС. Під дією цієї температури тонер розплавляється і назавжди зв’язується з папером. Далі надрукований аркуш подається у приймальний відділ принтера. Надлишковий тонер, що не перейшов на папір, забирається з барабана у вузлі очистки. В кінці циклу світлочутливе покриття барабана розряджається за допомогою лампи.

Рис. 7. Принцип роботи лазерного принтера

Лазерний принтер приніс у світ комп’ютерів не просто швидкісне друкування текстів і графіки – він створив нову якість. В останні роки з’явився новий клас кольорових лазерних принтерів, що забезпечують друкування фотографічної якості, роботу в мережі, простоту використання і відносно невисокі, особливо у порівнянні з кольоровими струминними принтерами, експлуатаційні витрати.

Миша − це пристрій керування маніпуляторного типу. Вона має вигляд невеликої пластмасової коробочки з двома (або трьома) клавішами. Переміщення миші по поверхні синхронізоване з переміщенням графічного об’єкта, який називається курсор миші, на екрані монітора. На відміну від клавіатури, миша не є стандартним пристроєм керування, тому для роботи з нею вимагається наявність спеціальної системної програми − драйвера миші. Драйвер миші призначений для інтерпретації сигналів, що поступають від миші, а також для забезпечення механізму передачі інформації про положення та стан миші операційній системі та іншим прикладним програмам. Драйвер миші встановлюється при першому підключенні миші або при завантаженні операційної системи.

Комп’ютером керують переміщення миші та короткочасні натиснення її клавіш (ці натиснення називаються кліками). Миша не може безпосередньо використовуватися для введення знакової інформації, її принцип керування базується на механізмі подій. З точки зору драйвера, всі переміщення миші та кліки її клавіш розглядаються як події, аналізуючи які, драйвер встановлює, коли відбулася подія і в якому місці екрану знаходився в цей час курсор миші. Ці дані передаються в прикладну програму, із якою працює користувач, і за цими даними програма може визначити, яку команду мав на увазі користувач, і приступити до її виконання.

До числа параметрів миші, якими може керувати користувач, належать: чутливість (характеризує величину переміщення курсору миші на екрані при заданому переміщенні миші), функції лівої та правої клавіш, а також чутливість до подвійного кліку (визначає максимальний проміжок часу, протягом якого два окремих кліки клавіші розглядаються як один подвійний клік).

Модем

Для всіх користувачів, які використовують глобальні електронні мережі типу Internet, працюють з електронною поштою, потрібно мати модем. Модем – це пристрій для обміну інформацією з іншими комп’ютерами через телефонну мережу.

Окрема, «особиста», або, як ще кажуть, виділена лінія зв’язку вашого комп’ютера з провайдером – справа дорога. На це йдуть лише тоді, коли необхідно передавати-одержувати дуже великі за обсягом потоки інформації. Звичайно ж зв’язок із сервером за сумісництвом забезпечує міська телефонна мережа. Щоб потрапити на свій сервер, власникові персонального комп’ютера потрібно просто набрати телефонний номер цього сервера, і телефонна станція (АТС) виконає потрібне з’єднання точно так само, як вона з’єднує вас з будь-яким іншим телефонним апаратом.

Графопобудовувач (плотер) – пристрій для виводу креслень на папір. Плотери трохи дешевші, ніж лазерні принтери, але швидкість друку у них нижча. Плотери бувають барабанного типу (працюють з рулоном паперу) і планшетного типу (в них лист паперу лежить на плоскому столі). Як правило, плотери використовують в системах конструювання (САПР) для виводу креслень.

Сканер – пристрій для зчитування графічної і текстової інформації в комп’ютер. Сканер вводить в комп’ютер зображення оригіналу (текст, креслення, рисунки, фотографії), закодувавши кожну його точку певним набором імпульсів і пауз.

У сканері все починається з фотоприймача, він «дивиться» на будь-яку точку зображення і величиною струму повідомляє про її освітленість – чим світліша точка, тим більший струм (рис. 8). Ланцюжок (лінійка) мікроскопічних фотоприймачів може зразу прочитати цілий рядок – довгий ряд точок (рис. 9). Переміщуючи цю лінійку уздовж аркуша, можна сканувати його – рядок за рядком переглянути всю картинку (рис. 10). При цьому аналогово-цифровий перетворювач (АЦП) відображає цифровим кодом величину струму для кожної точки картинки, тобто після повного її сканування кодує освітленість всіх точок оригіналу – всю картинку (рис. 11).

Є сканери, що дозволяють ввести в комп’ютер кольоровий оригінал, здійснивши кольороподіл – подавши багатокольорову картинку у вигляді трьох однокольорових картинок основних кольорів – червоного, зеленого, синього (рис. 12).

Рис. 8. Рис. 9. Рис. 10.

Рис. 11. Рис. 12.

Існує кілька основних типів сканерів (рис. 13). У найбільш поширеному – планшетному оригінал кладуть зображенням униз на скло, і під ним рухається лінійка з фотоприймачем або інша система, що зчитує. В сканері типу «Оверхед» система, що зчитує, «оглядає» картинку зверху. В ручному сканері лінійку світлоприймачів переміщують по оригіналу вручну.

Сканери відрізняються один від одного роздільною здатністю, кількістю кольорів або відтінків сірого кольору, що сприймаються людиною.

Рис. 13. Основні типи сканерів

Аудіоплата – дає можливість виконувати музику за допомогою комп’ютера. Разом з аудіоплатою постачаються звукові колонки і мікрофон. Аудіоплата надає засоби для запису, відтворення і редагування музики і мовних повідомлень. Багато програм, особливо ігрових, навчаючих, використовують аудіоплати для виводу музичного супроводу, звукових, в тому числі мовних, сигналів.

Джерела безперебійного живлення

У багатьох населених пунктах нашої країни напруга в мережі досить сильно коливається. Для ПК такі зміни напруги є небажаними (особливо шкідливе різке зниження напруги), тому краще під’єднувати комп’ютери через стабілізатори. Найбільш надійний захист від неприємностей, пов’язаних із нестабільністю електроживлення, здійснюють спеціальні пристрої безперервного живлення (UPS), які не тільки забезпечують стабільну напругу живлення, але й дають можливість роботи ПК при повному від’єднанні електроживлення від 5 хв. до декількох годин (в залежності від потужності пристрою). За цей час можна, у всякому разі, повністю завершити роботи, які проводяться на комп’ютері, щоб при його вимкненні не сталося втрати інформації.

Увімкнення комп’ютера

Якщо ПК під’єднано через пристрій безперебійного живлення, то потрібно перевести його в режим подачі напруги на комп’ютер. Якщо ж комп’ютер під’єднано через стабілізатор напруги, необхідно увімкнути цей стабілізатор. Після цього необхідно:

• увімкнути принтер (якщо він потрібний);

• увімкнути зовнішні пристрої, з якими Ви хочете працювати (зовнішній модем, сканер, зовнішній дисковод для магнітооптичних дисків і т.д.);

• увімкнути ПК (перемикачем на корпусі комп’ютера).

Після цього на екрані ПК з’явиться повідомлення про хід виконання програм перевірки обладнання комп’ютера і початкового завантаження системи комп’ютера.

Вимкнення комп’ютера

Для вимкнення ПК необхідно:

• закінчити програми, які працюють;

• якщо операційна система має процедуру виходу, то необхідно виконати цю процедуру. Наприклад, у Windows потрібно вибрати у головному меню, яке виводиться на екран при натискуванні на кнопку «ПУСК», пункт «Завершення роботи», а в запиті, який з’явиться – пункт «Вимкнути комп’ютер»;

• вимкнути принтер, інші зовнішні пристрої, які увімкнені до ПК (зовнішній модем, сканер, зовнішній дисковод для магнітооптичних дисків і т.д.);

• вимкнути монітор комп’ютера.

Якщо ПК увімкнено через пристрій безперебійного живлення, то бажано вимкнути в ньому режим подачі напруги на комп’ютер. Якщо ж комп’ютер увімкнено через стабілізатор напруги, необхідно вимкнути цей стабілізатор.

Зауваження. Комп’ютер, як і будь-який електроприлад, зазнає найбільшого навантаження при увімкненні. (Ви напевне, звернули увагу, що електричні лампочки часто перегоряють саме при увімкненні?). Тому дуже часто вмикати і вимикати комп’ютер не слід. Наприклад, якщо Ви йдете на декілька хвилин або навіть годин, вимикати комп’ютер зовсім не обов’язково. Електроенергії ПК споживає не більше, ніж одна-дві лампочки. Причому багато сучасних ПК при тривалій бездії автоматично переходять в режим зниженого енергоживлення.