6. Перевірочні розрахунки вибору обладнання та інструменту

В цьому розділі здійснюється вибір схеми талевої оснастки, а також перевірка на вантажопідйомність прийнятої раніше щогли (вишки).

Оснастка талевої системи вибирається з урахуванням вантажопідйомності лебідки верстата для умов максимальної маси бурового інструменту. При цьому талева оснастка може бути прийнята як з парним, так і з непарним числом струн, що скорочуються. Для рівномірного розподілу навантаження на бурову вишку при значній глибині свердловини доцільно орієнтуватися на застосування симетричної двох- чи чотирьохструнної оснастки.

Навантаження на гак бурової установки

, (6.1)

де k_п = 1,31,5 – коефіцієнт, що враховує можливе прихоплення бурового снаряду, більше значення приймається для глибоких свердловин;  – коефіцієнт, що враховує збільшення ваги бурильних труб за рахунок з’єднань, для муфто-замкових труб =1,1, для ніпельних =1,05; q₁ – вага 1 м гладкої частини бурильних труб, Н; L – довжина колони бурильних труб, м; _р – густина промивальної рідини, кг/м³; _м – щільність матеріалу бурильних труб (для сталі _м=7850 кг/м³; для сплаву Д16Т _м=2800 кг/м³).

Необхідна кількість струн талевої системи

, (6.2)

де Р_л – вантажопідйомність лебідки, Н; _тс – коефіцієнт корисної дії талевої системи, для двохструнної оснастки його можна прийняти _тс=0,94, для чотирьохструнної _тс=0,90.

Глибина буріння на прямому канаті

. (6.3)

Робоче навантаження на вишку для парної кількості рухомих струн

. (6.4)

Робоче навантаження на вишку для непарної кількості рухомих струн

. (6.5)

Порівнявши значення робочого навантаження на щоглу (вишку) з технічною характеристикою щогли (вишки) вибраної бурової установки, робиться висновок про відповідність вибраної вишки для умов буріння. Необхідно звернути увагу на те, що для щогл БМТ вказане допустиме навантаження не на кронблок, а на талевий блок. У випадку невідповідності потрібно вибрати або іншу вишку або іншу установку.

7. Підготовка свердловини для проведення геофізичних досліджень

У всіх свердловинах необхідно проведення геофізичних досліджень, при чому гама-каротаж (ГК) обов’язковий для свердловин будь-якого призначення.

В цьому розділі описуються підготовка бурової і свердловини, а також проведення геофізичних досліджень в свердловині.

8. Ліквідація свердловини

По завершенню буріння свердловини проводиться комплекс робіт, спрямованих на відновлення природного стану порушених надр та рекультивації ділянки, займаної під бурову установку.

В цьому розділі визначається можливість витягнення обсадних труб та їх кількість (довжина), розробляється проект ліквідаційного тампонування, описується порядок рекультивації ділянки та облаштування устя свердловини.

Проект ліквідаційного тампонування включає вибір способу тампонування, складу тампонажної суміші, розрахунок необхідної кількості матеріалів для ії приготування [7, с. 472], визначення місць установки ізоляційних пробок.

В заключній частині цього розділу приводиться перелік робіт з рекультивації ділянки [1, т. II, с. 389-396] та облаштуванню устя свердловини.