- •Розділ 9. Високоточна зброя і її характеристики
- •9.1. Класифікація втз та заходи щодо забезпечення живучості військ в умовах застосування її противником
- •9.1.1. Класифікація втз та заходи щодо забезпечення живучості військ в умовах застосування її противником. Бойові можливості систем втз
- •Оперативно-тактичні заходи
- •Технічні заходи
- •9.1.2. Розвідувально-ударний комплекс (рук) «плсс»
- •Можливості комплексу
- •Порядок роботи «плсс»
- •9.1.3 Розвідувально-ударний комплекс «Джисак»
- •Можливості комплексу
- •Порядок роботи комплексу
- •9.1.4. Система дальнього радіолокаційного виявлення і управління авіацією «авакс»
- •Можливості системи
- •Порядок роботи системи «авакс»
- •9.1.5. Автоматизована система управління вогнем артилерії «Такфайр»
- •9.2 Високоточна зброя на нових фізичних принципах
- •9.2.1. Променева зброя
- •9.2.2. Геофізична зброя
- •9.2.3. Радіочастотна зброя
- •9.2.4. Інфразвукова зброя
- •9.2.5. Радіологічна зброя
- •9.2.6. Етнічна зброя
- •9.2.7. Протиенергопостачальна та кінетична зброя
- •9.2.8. Психотропна зброя
- •9.2.9. Інформаційна зброя
Можливості комплексу
Зона дії:
по дальності - 250 км.;
сектор - 90 град;
ширина смуги розвідки 40-200 км.
час огляду зони - 7,5 -30 сек.;
найбільша площа групової цілі - 2,3 х 2,3 км.;
швидкість руху цілей - 4,5 -160 км/год.;
точність визначення координат:
- до 80 км - 80 м.;
- більш як 80 км - 150 м.;
кількість груп цілей, які супроводжуються одночасно – 6;
дальність ураження:
КР "Атакмс" мод.2 – до 150 км.;
КР "Атакмс" мод.2А – до 300 км.;
кількість КР, які наводяться одночасно – 2;
точність наведення – 50 м.;
кількість бойових елементів у КБЧ "Атаксм"мод.2 – 13 ВАТ «Атакмс» мод - 2А - 6 ВАТ;
максимальна кількість цілей, які уражаються 1 ракетою – 10;
висота польоту літака-розвідника – до 10 км.;
віддаленість зони чергування літака-розвідника від переднього краю – 50-80 км.
Порядок роботи комплексу
Літак розвідки і наведення з бортовою РЛС патрулює у встановленій зоні бойового чергування над своєю територією, здійснюючи розвідку призначеної ділянки місцевості. Дані радіолокаційного спостереження після попередньої обробки передаються на наземний центр управління (НЦУ), що розташований на відстані до 5 км. від командних пунктів групи армій (польової армії) чи армійського корпусу. В НЦУ ці дані класифікуються, аналізуються, оцінюються по значимості, визначаються координати обраних для знищення цілей, вибираються засоби ураження і відпрацьовуються команди для їх наведення. Після запуску засобів ураження бортова РЛС супроводжує ціль і засоби ураження, що на неї наводяться. Комплекс може одночасно здійснювати не більше двох наведень. По радіокомандам бортового обчислювального пристрою проводиться корекція траєкторії польоту засобів ураження і вивід їх в точку відстрілу боєприпасів (при використанні КР з КБЧ) чи в точку пуску КР з ударного літака. В подальшому наведення боєприпасів на ціль здійснюється самостійно з допомогою ГСН.
В залежності від конфігурації наземної цілі (танки на марші, танки в бойовому порядку) обчислювальний комплекс НЦУ визначає найвигіднішу траєкторію польоту КР з КБЧ, тип боєприпасів і спосіб розсіювання боєприпасів в точці відстрілу. Порядок РУК «Джисак» показано на рис.9.1.3.
У теперішній час в ЗС США (в перспективі і в інших державах НАТО) розгортається варіант РУК «Джисак» Головнокомандуючого групою армій (польової армії), який призначений для дальньої радіолокаційної розвідки, виявлення і знищення найбільш важливих цілей у складі других ешелонів і резервів фронтових і армійських об'єднань. Він складається з повітряного центру радіолокаційного виявлення і наведення на базі літака С-18 (Е-8А) і спеціально призначених пускових установок РСЗВ MLRS з керованими ракетами «Атакмс». В перспективі планується розгортання керованих ракет повітряного базування «Джисак».
Особливість цього варіанту - засоби радіолокаційного виявлення і центр управління в повному складі розташовані на одному носії.
Два інших варіанти РУК передбачається мати в ланках АК і дивізії.
Рис. 9.1.3 Порядок роботи розвідувально-ударного комплексу «Джисак»