96.Фігня,нема такого. Ну я не знайшла(

97. Провадження з приводу видворення іноземців та осіб без громадянства

Стаття 183-5. Особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу видворення іноземців та осіб без громадянства

1. Позовні заяви іноземців та осіб без громадянства щодо оскарження рішень про їх видворення, а також позовні заяви органів внутрішніх справ, органів охорони державного кордону або Служби безпеки України про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства і затримання їх у зв'язку з таким видворенням подаються до окружного адміністративного суду за місцезнаходженням відповідного органу внутрішніх справ, органу охорони державного кордону або Служби безпеки України.

2. Адміністративні справи, передбачені частиною першою цієї статті, вирішуються судом у місячний строк з дня надходження позовної заяви, крім справ про затримання з метою забезпечення можливості подальшого видворення, які розглядаються невідкладно.

3. Адміністративні справи, передбачені частиною першою цієї статті, розглядаються судом за обов'язкової участі сторін.

4. Судові рішення у визначених цією статтею адміністративних справах у частині затримання іноземців та осіб без громадянства підлягають негайному виконанню.

Копії судового рішення невідкладно видаються особам, які брали участь у справі.

5. Судові рішення у визначених адміністративних справах можуть бути оскаржені в апеляційному порядку в п'ятиденний строк з дня їх проголошення.

6. Суд апеляційної інстанції розглядає справу протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги.

7. Судові рішення у визначених цією статтею адміністративних справах набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а в разі їх оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

8. Судові рішення (постанови, ухвали) першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та судові рішення апеляційної інстанції, прийняті за результатами розгляду апеляційної скарги, можуть бути оскаржені в касаційному порядку.

9. Позовні заяви та апеляційні і касаційні скарги у справах, передбачених частиною першою цієї статті, подаються до адміністративного суду без сплати судового збору.

98. провадження про надання адміністративних послуг органами виконавчої влади(крім цього брєду,нічого путнього немає) Ведення в правовий обіг поняття "адміністративні послуги" („управлінські послуги") спрямоване не на запровадження окремого виду адміністративно-правових відносин між державою та людиною, а на перегляд взаємовідносин між державними органами та особами, оскільки за змістом цього поняття визнається принцип верховенства права.

Сенс змін полягає в тому, щоб місце домінуючої в минулому ідеології "панування" держави над людиною посіла протилежна - ідеологія "служіння" держави інтересам людини.

Вітчизняна правова наука єдиного підходу до розуміння понять "адміністративних (управлінських) послуг" ще не виробила. Більше того, вони не сприймаються українськими ученими. Деякі представники юридичної науки ставлять під сумнів саму можливість вживання категорії „послуги" щодо діяльності органів влади, які здійснюють владні повноваження.

Запровадження нової ідеології функціонування, насамперед, органів виконавчої влади є одним із основних завдань адміністративної реформи, в ході реалізації якої необхідно досягти такого стану, коли виконавча влада, реалізуючи призначення демократичної соціальної правової держави, створює умови для реалізації прав і свобод громадян, а також надання їм широкого кола адміністративних (управлінських) послуг.

Саме такий підхід до запровадження нової ідеології функціонування виконавчої влади закладений у Концепції адміністративної реформи в Україні, основні положення якої Указом Президента України від 22 липня 1998 року № 810 покладені в основу здійснення реформування системи державного управління.

Наголос робиться на необхідності виробити нову управлінську ідеологію, спрямовану на оновлення адміністративної культури, формування орієнтації управлінського персоналу на служіння людині.

Зазначена Концепція вихідними концептуальними засадами реформування органів виконавчої влади визначає необхідність, зокрема, переорієнтації діяльності цих органів з суто адміністративно-розпорядчих функцій на надання адміністративних (управлінських) послуг усім особам. Демократична, гнучка та ефективна організація управління повинна базуватися на формуванні ефективного механізму надання населенню повноцінних адміністративних (управлінських) послуг.

Враховуючи наведене, Концепцією адміністративної реформи в Україні пропонується законодавчо унормувати порядок надання органами виконавчої влади адміністративних (управлінських) послуг.

Оскільки впровадження доктрини адміністративних (управлінських) послуг має здійснюватися на єдиних засадах, потребують законодавчого визначення такі складові, як поняття адміністративних (управлінських) послуг, встановлення принципів та процедури їх надання, а також з’ясування ознак поняття адміністративних (управлінських) послуг та співвідношення з іншими суміжними категоріями, що має бути предметом науки адміністративного права.

Зважаючи на те, що в адміністративному законодавстві України саме процедурна частина є найменш розвинутою, надзвичайно важливим є запровадження у сфері управління раціональних та демократичних адміністративних процедур, зокрема, у сфері надання управлінських (адміністративних) послуг.

За результатами аналізу стану правового регулювання відносин у сфері надання адміністративних (управлінських) послуг як в українському законодавстві, так і в законодавстві європейських держав, узагальнення думки провідних українських та іноземних фахівців, з метою врегулювання на законодавчому рівні багатоманітних процедурних відносин в управлінській діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб та на виконання відповідних доручень Кабінету Міністрів України Міністерством юстиції України розроблено проект Адміністративно-процедурного кодексу України, який знаходиться на розгляді Верховної Ради України. Щодо процедури надання адміністративних (управлінських) послуг, то Кодекс установлюватиме загальну процедуру надання таких послуг, в той час як порядок надання конкретних видів таких послуг визначається окремими нормативно-правовими актами, що регулюють відповідні відносини. Наприклад, Законом України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" регулюється загальний порядок отримання ліцензій суб’єктами господарювання, а Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" детально регламентовано процедуру реєстрації суб’єктів господарювання.

Надання адміністративних (управлінських) послуг органами юстиції визначено Законами України "Про об’єднання громадян", „Про благодійництво та благодійні організації", „Про політичні партії в Україні", „Про професійних творчих працівників та творчі спілки", відповідно до яких Міністерство юстиції України здійснює легалізацію всеукраїнських об’єднань громадян, реєстрацію всеукраїнських і міжнародних благодійних організацій, політичних партій та їх символіки, всеукраїнських творчих спілок.

Правове регулювання цих відносин щодо органів юстиції є достатньо повним і відповідає основним вимогам щодо порядку надання адміністративних (управлінських) послуг. Підтвердженням цього слугує результат функціонального обстеження центральних органів виконавчої влади у сфері надання адміністративних (управлінських) послуг, яке проведено робочою групою, що створена Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України.

За проектом Кодексу процедурі надання адміністративних (управлінських) послуг присвячено окремий розділ, що встановлює склад учасників провадження, до яких віднесено суб’єкт звернення (фізичну чи юридичну особу), уповноваженого суб’єкта (відповідний орган влади), заінтересовану особу, свідка, експерта, спеціаліста, перекладача, представників органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб, залучених в установленому порядку до розгляду та вирішення адміністративної справи; порядок подання, форму і зміст заяви, строк розгляду та порядок прийняття рішення у справі.