§ 5. Утворення єдиної німецької держави

_ . іайже одночасно з утворенням Федеративної Республіки Німеччини (21 вересня 1949 року) відбулося проголошення Німецької Демократичної Республіки (7 жовтня 1949 року).

Східна Німеччина, яка складала радянську зону окупації, після закінчення війни підпала під управління радянської військової адміністрації. Під її проводом відбулися вибори в органи місцевого самоврядування, розпочалися соціалістичні перетворення в промисловості, була проведена аграрна реформа.

За ініціативою соціалістичної єдиної партії Німеччини, яка утворилася на сході шляхом злиття комуністичних і соціал-демокра-тичних партійних організацій, було проведено декілька Німецьких народних конгресів. Перший такий конгрес відбувся в грудні 1947 року, другий — у березні 1948 року. Останній обрав Німецьку народну раду і доручив їй розробити проект Конституції. У травні 1949 року зібрався третій Німецький народний конгрес, який затвердив Конституцію Німецької Демократичної Республіки.

Німецька народна рада перетворила себе на Тимчасову народну палату, ландтаги земель провели вибори в Палату земель, був створений Тимчасовий уряд НДР. Уряд СРСР надав уряду НДР функції

365

Частина четверта

Історія держави і права Новітнього часу

управління, які виконувала радянська військова адміністрація. Почалося будівництво соціалізму на німецькій землі, а Конституція НДР 1968 року констатувала перемогу соціалістичних виробничих відносин.

Криза соціалістичної моделі призвела в 1983 року до важливих революційних подій, що викликали глибокі суспільно-економічні і політичні зміни. Демонстрації, втеча громадян НДР до ФРН супро-, воджувалися вимогами демократії, ліквідації монополії компартії на владу. Перемога на виборах християнських демократів підштовхнула навесні 1990 року масовий громадянський рух до об'єднання країни.

Пропонувалися різні шляхи об'єднання Німеччини: від поступового зростання ФРН і НДР в нову німецьку державу з новою конституцією до простого входження НДР до складу ФРН відповідно до статті 23 Конституції ФРН. Перемогу здобув другий варіант.

Вісімнадцятого травня 1990 року був укладений перший державний договір між ФРН і НДР про валютний, економічний і соціальний союз. Тридцять першого серпня 1990 року був підписаний другий державний договір про механізм входження НДР до ФРН. Він набирав сили з жовтня 1990 року, коли припинився суверенітет НДР і вона увійшла до складу ФРН. З цього часу основні політичні, правові, соціально-економічні інститути НДР або припиняли своє існування, або докорінно змінювалися відповідно до принципів ФРН. Так цілком мирним шляхом відбулося утворення єдиної Німецької держави.

. Дванадцятого вересня 1990 року в Москві міністри закордонних справ СРСР, США, Великобританії, Франції, ФРН і НДР підписали договір про остаточне урегулювання проблеми Німеччини.

Глава V італія

§ 1. Італія на початку XX століття

Розвиток буржуазної держави \ в XX столітті \

Розділ І

Італія вступила в XX століття як конституційна монархія. Основний закон Італії становила Конституція королівства П'ємонт 1848 року, поширена у 1860 році на всю країну.

Відповідно до Конституції верховним главою держави проголошувався король. Йому надавалися дуже широкі законодавчі і виконавчі повноваження. Він затверджував закони, які приймав парла-

366

мент, видавав декрети, формував уряд, призначав усіх посадових осіб, був головнокомандувачем, мав право розпуску палати депутатів тощо.

Парламент складався з двох палат: сенату, члени якого призначалися королем довічно, і палати депутатів, яка обиралася на п'ять років за мажоритарною системою.

Досить широкі повноваження мав уряд^Король призначав прем'єр-міністром лідера партійної більшості в парламенті. Уряд здійснював повсякденне керівництво країною, мав право припиняти дію правових норм, прийнятих парламентом, а також розпускати палату депутатів.

Конституція'Проголошувала демократичні права громадян, але з суттєвими обмеженнями.

У першій світовій війні Італія брала участь на боці Антанти. За роки війни в Італії підвищується промислове виробництво, з аграрної вона перетворюється на аграрно-індустріальну країну. Однак, коли війна закінчилася, з'ясувалося, що Італія знаходиться в умовах економічної і політичної кризи. У 1920 році створюється гостра політична ситуація.

Розпочинає активну боротьбу робітничий клас промислової Півночі. Демонстрації, страйки часто переростають у кровопролиття, справжні бої з поліцією і королівською гвардією. Робітники захоплюють промислові підприємства, обирають фабрично-заводські ради, намагаються ввести робітничий контроль. На Півдні безземельне селянство силою забирає землю, організує збройні загони.

У таких умовах втрачають вплив старі буржуазні партії - ліберальна, католицька, посилюється роль соціалістичної партії. У січні 1921 року її ліве крило на своєму з'їзді створює комуністичну партію Італії.