- •20. Організація управління Галичиною у складі Польського корлівства (1349-1569).
- •62. Органи урядової адміністрації у Галичині і Буковині в складі Австрії
- •63. Органи крайового і місцевого самоврядування у складі Австро-Угорщини
- •64. Галицьке намісництво: склад, компетенція і діяльність.
- •65. Галицький крайовий сейм: структура, компетенція і діяльність.
- •66. Застосування кодексів австрійського права в Галичині.
- •67. Зібрання малоросійських прав 1807 р. Структура та характеристика.
- •68. Селянська реформа 1861 р. Та її запровадження в Україні.
- •69. Земельна реформа 1864р. Та її запровадження на Правобер. Україні
- •69. Земська реформа 1864 р. Та її впровадження у Правобережній Україні.
- •70. Міська реформа 1870 р., її зміст та значення.
- •71.Прийняття і структура Судових статутів 1864 року.
- •72 Місцеві судові установи за Статутами 1864 року.
- •73 Загальні судові установи за Статутами 1864 року.
- •74.Зміни в цивільному та кримінальному законодавстві за Статутами 1864
- •75.Реорганіз прокуратри і заснування адвокатури за судовою реформою 1864р
- •76. Передумови відродження української державності після і світової війни.
- •77. Проголошення Української Народної Республіки за Третім Універсалом Центральної Ради.
- •78. Виникнення Центральної Ради та її законодавча діяльність.
- •79. Державний лад і законодавство Гетьманату.
- •81. Утворення урср та її юридичне оформлення.
- •82.Створення Галицької срр. Та її державний апарат.
- •83. Розпад Австро-Угорщини і проголошення зунр.
- •84. Центральні і місцеві органи влади та управління зунр.
- •85. Судові органи зунр.
- •86.Окупація західноукраїнських земель після Першої світової війни та її юридичне оформлення.
- •87.Перша кодифікація законодавства урср 1922-1927рр.
- •88. Друга кодифікація законодавства урср 1958-1984 рр. Характеристика окремих галузей прав
- •89 Конституція унр: структура та основні положення.
- •90. Утворення урср та прийняття її першої конституції 1919 р.
- •91 . Утворення срср і зміни в конституційному законодавстві України .
- •92.Характеристика конституції урср 1929 року.
- •93.Перебудова державного апарату і порядок його формування за конституцією урср 1937 року.
- •94.КонституціяУрср 1978 року.Її зміни та доповнення.
- •95.Соціально-політичне становище Західної України в складі Польщі (1921-1939 рр.)
- •96. Соціально-політичне становище Північної Буковини у складі Румунії (1919-1940рр.)
- •97. Пакт Молотова-Ріббентропа 1939р.: його зміст і оцінка.
- •99.Державно-правові акти Народних Зборів Західної України.
- •100. Державне будівництво в західних областях урср.
- •101. Юридичне оформлення окупації Північної Буковини Румунією.
- •102. Соціально-політичне становище Буковини в складі Румунії.
- •103. Звільнення Північної Буковини і створення тимчасових органів влади і управління.
- •104.Державне будівництво в Північній Буковині 1940-1941рр.
- •105.Спроба відновлення Української держави в окупованому німцями Львові.
- •106.Створення упа та її діяльність.
- •107.Створення Української головної визвольної ради в 1944р. Та характеристика її документів.
- •108.Перебудова державного апарату України в роки Другої світової війни.
- •109.Цивільне право урср в період Другої Світової війни.
- •110.Трудове законодавство урср в роки Другої світової війни.
- •111. Кримінальна прово урср в роки Другої світової війни .
- •112.Загарбання Закарпаття Чехословаччиною та його юридичне оформлення.
- •113. Соціально-політичне становище Закарпаття у складі Чехословаччини.
- •114 Утворення Карпато-Української держави та її діяльність.
- •115. Звільнення Закарпаття від фашистських загарбників і створення органів народної влади.
- •116. Становлення народно-демократичного ладу в Закарпатті та його правова основа.
- •117.Законодавча діяльність Народної Ради Закарпатської України.
- •118.Юридичне оформлення воз’єднання Закарпаття зУрср .
- •119. Розпад срср і угода про ут ворення Співдружності незалежних держав
- •120 Прийняття, зміст і значення Декларації про державний суверенітет України від 16
- •121.Акт проголошення незалежності України. Його характеристика та історичне значення.
- •122.Основні положення і значення Конституції Укравїни від 28 червня 1996 року.
76. Передумови відродження української державності після і світової війни.
Кінець XIX-початок XX ст. характеризується новим політичним пожвавленням, яке охопило українські землі у складі Австро-Угорської та Російської імперій, новим спалахом національної свідомості й активності. В Україні виникли нелегальні політичні партії та організації, зокрема Революційна Українська партія (РУП), Українська соціалістична партія, Товариство Українських поступовців (ТУП) на чолі з М. Грушевським.
Поштовхом для розвитку українського національного руху стали події 1905-1907 рр. у Росії. У цей період було дозволено видавати україномовну літературу, утворювати українські культурні товариства, установи.
З'явилися українські видавництва, культурно-просвітницькі товариства ("Просвіта"), музичні й театральні колективи. Все це допомагало піднесенню освітнього рівня українського населення.
Після революції у Росії вперше був створений і почав працювати представницький орган, подібний до західноєвропейського парламенту - Державна дума, де сформувалась українська фракція депутатів: 1906 р. вона налічувала 40 осіб, 1907 р. - 47, які домагалися національної автономії України. Однак після поразки революції в Росії розпочалися репресії проти українського національного руху.
Важливою подією стала перша світова війна, під час якої у воюючих країнах загострилися численні економічні, політичні та національні суперечності. Розділена між державами-суперниками, Україна перші роки війни (особливо її західні землі) була дуже-зруйнована. Як у Австро-Угорщині, так і в Росії розпочався новий наступ на українство. "Кінець українству!" - таке гасло висунула російська адміністрація. Закривали українські видання, заарештовували і засилали багатьох українських політичних діячів, письменників, інтелігентів. Припинили діяльність політичні партії, організації, товариства.
Аналогічну політику проводила російська влада і в захопленій восени 1914 р. Галичині, де було утворено генерал-губернаторство на чолі з Графом Бобринським.
Після довгих років кривавих змагань ворогуючі сторони були знесилені. У Німеччині, Австро-Угорщині та Росії наприкінці війни виникла революційна ситуація. Найгостріше вона проявилась у царській Росії. В лютому 1917 р. тут було повалено самодержавство. Владу захопив Тимчасовий уряд на чолі з князем Львовим.В цей час соціально-економічна та політична ситуація в Україні залишалася напруженою. Робітничий клас, сконцентрований на великих промислових центрах, був недостатньо свідомий і організований, окрім цього - ще й ослаблений військовими мобілізаціями. Робітники терпіли соціальне та національне гноблення, зазнавали русифікації. Впродовж століть російська влада всілякими методами вбивала в українцях будь-які національні почуття, національну гідність, свідомість. Іншими методами, але в цьому ж напрямі, діяли й більшовики, вважаючи Україну невід'ємною частиною Росії. Селяни домагалися землі. Загострювалися суперечності між біднотою і заможною верхівкою. Проте всі хотіли миру, ліквідації соціального гноблення, несправедливості.
Національно-свідомі елементи, зокрема серед інтелігенції, прагнули звільнитися з-під влади Росії, створити свою державність або хоча б національну автономію.
Крім партії більшовиків, яка розгорнула в Україні активну проросійську діяльність, хоч і налічувала тоді лише 2 тис. осіб, виникли і діяли Українська соціал-демократична робітнича партія (УСДРП), очолювана В. Винниченком, Українська партія соціалістів-федералістів (УПСФ) на чолі з М. Ковалевським, військовий клуб імені гетьмана П. Полуботка на чолі з М. Міхновським тощо. Отже, в умовах великих соціально-політичних катаклізмів, коли вирішувалися долі та шляхи історичного розвитку багатьох народів світу, розпочалася третя доба становлення української державності після попередніх двох - княжої та козацької.