- •Виникнення і розвиток науки історії держави і права.
- •Предмет, методи та завдання історії держави і права України.
- •Проблеми періодизації історії держави і права України.
- •Стародавні держави і право на території України.
- •Формування державності у східних слов’ян. Утворення Київської держави.
- •Теорії походження Київської держави.
- •Суспільний лад Київської держави.
- •Державний лад Київської держави.
- •Загальна характеристика джерел права Київської держави.
- •Звичай та звичаєве право як джерело права Київської Русі.
- •Договори як джерело права Київської Русі.
- •Князівське законодавство як джерело права Київської Русі
- •Рецепція візантійського права в Київській Русі.
- •Походження, основні редакції та списки Руської Правди.
- •Загальна характеристика Руської Правди як джерела права Київської Русі.
- •Цивільне право за Руською Правдою.
- •Спадкове право за Руською Правдою.
- •Шлюбно-сімейне право за Руською Правдою.
- •Кримінальне право за Руською Правдою.
- •Мета і система покарань за Руською Правдою.
- •Характер та особливості процесуального права за Руською Правдою.
- •Утворення та державний устрій Галицько-Волинської держави.
- •Судові органи та особливості правової системи Галицько-Волинської держави.
- •Правове положення українських земель у складі Великого князівства Литовського та Речі Посполитої.
- •Загальна характеристика Литовських статутів та їх застосування в Україні.
- •Цивільне право за Литовськими статутами.
- •Шлюбно-сімейне право за Литовськими статутами.
- •Спадкове право за Литовськими статутами.
- •Кримінальне право за Литовськими статутами.
- •Судова система та процесуальне право за Литовськими статутами.
- •Запорізька Січ, її організація і роль в історії держави і права України.
- •Формування Української держави в роки національно-визвольної війни 1648 — 1654 рр.
- •Рішення Переяславської Ради 1654 р. Та її політико-правові наслідки.
- •Приєднання Лівобережної України до Росії та його юридичне оформлення.
- •Правове становище Гетьманщини у складі Російської держави за Березневими статтями 1654 р.
- •Державний устрій Гетьманщини.
- •Судова система Гетьманщини. Реформи к. Розумовського
- •Конституція Пилипа Орлика 1710., її зміст та значення
- •Організація і діяльність Малоросійських колегій та правління гетьманського уряду
- •Поступова ліквідація царизмом автономного устрою Гетьманщини
- •Джерела права у Гетьманщині за Березневими статтями 1654
- •Джерела і структура Прав за якими судиться малоросійський народ 1743р
- •Цивільне право за Кодексом 1743
- •Спадкове право за Кодексом 1743
- •Шлюбно-сімейне право за Кодексом 1743
- •Кримінальне право за Кодексом 1743
- •Мета і система покарань за Кодексом 1743
- •Суд і розправа в правах малоросійських 1750 – 1758рр., її структура,зміст і значення.
- •Зібрання малоросійських прав 1807р., його зміст і значення
- •Характеристика судової реформи 1864р.
- •Реорганізація прокуратури, заснування адвокатури та створення суду присяжних за судовою реформою 1864р.
- •Загарбання західноукраїнських земель Австрією
- •Апарат управління Галичиною у складі Австро-Угорщини
- •Переумови відродження української державності після і світової війни
- •Виникнення Центральної Ради та її законодавча діяльність
- •Конституція унр 1918р., її зміст та значення
- •Українська гетьманська держава 1918
- •Українська держава за Директорії
- •Утворення урср та її юридичне оформлення
- •Розпад Австро-Угорщини та проголошення зунр
- •Проголошення зунр
- •Організація і структура державного апарату зунр
- •Об'єднання унр і зунРв єдиній соборній Українській державі
- •Передумови і юридичне оформлення утворення срср
- •Конституційний розвиток урср
- •Входження Західної України до складу урср. Державно-правові акти Народних Зборів Західної України
- •Входження Північної Буковини до складу урср
- •Українське державне правління на чолі з Ярославом Стецьком
- •Утворення, розвиток та падіння Карпато-Української держави (1938 – 1939)
- •Входження Закарпаття до складу урср. Діяльність Народної Ради
- •Розпад срср і відродження Української незалежної держави
- •Розробка та прийняття Конституції України 1996р., її основні положення та оцінка
Передумови і юридичне оформлення утворення срср
Курс на об’єдання державних утворень, що виникли в результаті розпаду Російської імперії, під орудою Москви був невід’ємною складовою загального політичного курсу більшовиків. Для цього Москва застосовувала широкий набір засобів - від зброї до «політичної дипломатії» в усіх її формах. Ще влітку 1919 р. під приводом «спільної небезпеки», «спільних інтересів» та «зміцнення військово-політичного союзу» Москва добилася злиття найголовніших наркоматів РОСІЇ та національних республік. Після закінчення війни Центр посилив намагання включити формально незалежні республіки до складу РСФРР. У червні 1920 р. 20 членів ВУЦВК були введені у ВЦВК. Шалений тиск справлявся навіть на ті сфери, компетенція яких належала республікам. Практично будь-який самостійний крок українського керівництва викликав звинувачення Москви, і чим далі, тим більше. В січні 1921 р. командувача Збройних Сил України було підпорядковано спеціальному уповноваженому Реввійськради РСФРР в Україні. На V Всеукраїнському з’їзді Рад (лютий-березень 1921 р.) проти договору про військовий та господарський союз із Росією виступили представники опозиційних партій - УКП та лівих есерів. Але переважна більшість делегатів-комуністів не підтримала їх і проголосувала за об’єднання семи наркоматів обох держав і входження їх до складу центральних наркоматів Російської Федерації. Наставала черга сфери міжнародних зносин. У січні 1922 р. делегати від радянських республік, у тому числі УСРР, підписали протокол про передання РСФРР свого представництва на Генуезькій конференції. Російське зовнішньополітичне відомство фактично узурпувало повноваження «незалежних» республік і почало виконувати функції загальнофедеративної структури. Додамо до цього, що в тому ж році в Україні був закритий спеціальний навчальний заклад, який готував національні дипломатичні кадри, - Інститут зовнішніх зносин. Саме з того часу підготовка таких фахівців почала вестися виключно в Москві. Україна не мала змоги робити цього аж до 1944 р., коли в Київському університеті був започаткований факультет міжнародних відносин (з 1990 р. - Інститут міжнародних відносин). Повернімося, однак, до періоду, що передував створенню СРСР. Розроблений Й. Сталіним проект «Про взаємовідносини РСФРР з незалежними республіками» передбачав входження останніх до Російської Федерації на правах автономії. Це був так званий проект автономізації. Він викликав енергійну критику з боку більшості тодішнього керівництва УСРР. Проти плану автономізації виступив і В. Ленін. Він запропонував покласти в основу взаємовідносин радянських республік інший принцип - принцип рівних прав у складі федерації. 10 грудня на VII Всеукраїнському з’їзді Рад було схвалено Декларацію про утворення СРСР і проект основ Конституції СРСР. З’їзд звернувся до з’їздів Рад інших радянських республік з пропозицією невідкладно оформити створення СРСР. 30 грудня 1922 р. І з’їзд Рад СРСР затвердив в основному Декларацію про утворення СРСР і Союзний Договір. Процес конституційного оформлення тривав і далі. В січні 1924 р. на II з’їзді Рад СРСР було остаточно затверджено Конституцію СРСР. У ній права союзних республік обмежувалися значно більшою мірою, ніж у попередніх проектах документів, пов’язаних зі створенням СРСР. Принципи рівноправності і федералізму практично поступилися автономізації. Союзні республіки стали адміністративними одиницями СРСР. Усі основні повноваження узурпувалися Центром, або, згідно з офіційними тлумаченнями, “добровільно” передавалися Союзу РСР. Це ярмо український народ вимушений був тягти протягом майже 70 років.