- •Чинники, що зумовили формування комп’ютерної лінгвістики як науки
- •Поняття кл. Історія розвитку кл
- •Зв’язки кл з іншими нелінгвістичними науками
- •Поняття кл. Основні напрямки кл
- •Основні напрямки кл. Комп’ютерна лексикографія
- •Основні напрямки кл. Аналіз текстів на природній мові
- •Історія розвитку та сучасний стан систем машинного перекладу
- •Прикладні системи розробку яких, забезпечує кл
- •Характеристика об’єкту досліджень в кл
- •Характеристика предмету досліджень в кл
- •Два типи моделей опису мовленнєвої діяльності. Розширена класифікація моделей
- •Класифікація моделей опису мовленнєвої діяльності
- •Етапи створення лінгвістичної моделі
- •Вимоги до побудови лінгвістичних моделей
- •Класифікація лінгвістичних моделей за способом побудови
- •Класифікація лінгвістичних моделей за способом аналізу мовних об’єктів
- •22. Система рівнів абстракції опису лінгвістичних явищ в кл
- •23. Критерії вибору формалізму для представлення лінгвістичних явищ в кл
- •24. Граматики, що використовуються для опису в кл
- •25.Загальна схема опрацювання текстів на природній мові
- •26. Аналіз окремих слів. Характеристика етапу
- •27. Аналіз окремих речень. Характеристика етапу
- •28. Аналіз тексту в цілому. Характеристика етапу
- •29. Поняття автоматизована система опрацювання текстів. Характеристика основних підходів до її розробки
- •30. Які задачі вирішує модуль ама в системах автоматичного опрацювання текстів природною мовою
- •Загальна умовна структура системи ама
- •32. Основні принципи розробки систем ама
- •33.34.35 Основні групи методів ама
- •37. Етапи ма з використанням словників
- •38. Етапи створення швидкодіючого алгоритму ма
- •39. Які основні вимоги висуваються до систем ама
- •40.Основні поняття морфологічної моделі мови флективного типу
- •41.Основні складові лінгвістичного забезпечення систем ма.
- •43. Які складові необхідні для опису мови в її морфологічній моделі?
- •44. Поняття таблиці морфів. Навести приклад
- •45. Поняття списки масок. Навести приклад
- •46. Поняття списки морфів. Навести приклад
- •47. Поняття технічної частини мови
- •48 Яку інформацію повинен містити кожен запис у словнику основ
- •49. Порівняння методів ма «справа-наліво» і «зліва-направо»
- •50. Переваги методів ма «зліва-направо»
- •51. Характеристика задачі побудови словника основ і пошуку в ньому, як задачі керування базою даних
- •52. Загальна структура словника основ, яка забезпечує мінімум звертань до диска
- •53. Алгоритм пошуку у словнику основ. Навести приклад
- •54.Алгоритм роботи «стека вкладених ключів». Навести приклад
- •55.Алгоритм формування словника основ. Навести приклад
- •57.Типи граматичних правил для зняття омонімії
- •58.Використання прихованої моделі Маркова в алгоритмах зняття омонімії
- •60.Алгоритм зняття омонімії методом на основі нормалізуючи підстановок і позицій сусідніх слів
Чинники, що зумовили формування комп’ютерної лінгвістики як науки
Відбувається масове впровадження комп. техніки та інформаційних систем у всі сфери життєдіяльності людини. Проблеми розробки впровадження таких систем зумовлені нерозумінням програмістами прикладної сфери та відсутністю розвинутої методології побудови комп. систем обробки текстової інформації. Разом з виникненням комп’ютерів залишається проблема спілкування з ними непідготованих користувачів. Найкращою формою такого спілкування є природна мова. Людство має потребу створити комп. модель мислення людини в якому визначальне місце займає мова і важливу роль відіграє лінгвістика. От таких факторів та умов на межі дисциплін лінгвістики та обчислювальної техніки виникла нова наука КЛ.
Розвиток КЛ був зумовлений дослідженнями в галузі штучного інтелекту.
Поняття кл. Історія розвитку кл
3 визначення комп. лінгвіст.
1) Комп’ютерну лінгвістику визначають як науку до компетенції якої входить лінгвістичне забезпечення функціонування інформації в автоматизованих системах різних типів
2) Термін задає загальну орієнтацію на використання комп. для розв’язування різноманітних наукових та практичн. завдань, пов’язана з мовами
3) це галузь прикладної лінгвістики, орієнтована на використання комп. інструментів (програми комп. технологій організ. та обробки даних) для моделювання, функціонування мови в тих чи інших умовах ситуаціях, прикл. сферах, а також вся сфера застосування комп. моделей мови в лінгвістиці та суміжних дисциплінах
Початком КЛ вважають дві моделі:
публікація доповіді Хомського «три моделі»1956р
демонстрація 1 системи машинного перекладу
В цей період на теренах колишнього радянського союзу також почали окремі дослідники об’єднувати в групи та підрозділи. В Твері група дослідників почала розробку інформаційно-пошукових систем дескрипторного типу. В Києві в 60 роках в Інституті кібернетики група професора Скороходька працювала над створенням формальної мови, машинним перекладом. Такод на факультеті кібернетики було створено кафедру структурно-математичної лінгвістики. В інституті мовознавства займалися статистичними дослідженнями укр. мови, автоматизованими системами аналізу текстів. У 70-80 роки розроблені системи машинного перекладу, таком можна відзначити пакет програм для побудови пошукових систем АСПІД. На сьогоднішній день працюють дві спеціалізовані лабораторії КЛ в Київському Університеті. У Львові програмістом Козаком розроблено синтезатор укр. мови. В інституті кібернетикиНаціональної академії наук ведуться роботи по створенню образного комп.
Укр. науковці: Блехман, Широков, Дарчук, Карпіловська
Зв’язки КЛ з іншими лінгвістичними дисциплінами
Лінгвістичні дисципліни |
Комп’ютерна лінгвістика як складник мовознавства |
Фонологія Фонетика Лексикологія та фразеологія Морфемологія Граматика Семасіологія |
Комп’ютерна граматика Аналізатори та синтезатори усного мовлення |
Теорія та практика перекладу |
Системи машинного перекладу |
Термінологія |
Комп’ютерні експертні системи, комп’ютерні термінологічні бази даних та словники |
Лексикографія |
Комп’ютерна лексикографія,комп’ютерні версії словників, автоматичні словники |
Історія мови |
Комп’ютерні версії історичних та етимологічних словників, комп’ютерні моделі реконструкції минулих станів мови, комп’ютерне дешифрування давніх писемностей |
Лінгвістика тексту |
Системи автоматичного опрацювання тексту (АСОТ), автоматичний морфологічний, синтаксичний, логіко-семантичний аналіз, текстозорієнтовані бази даних (корпуси текстів) та електронні картотеки, частотні словники та текстові процесори |
Соціолінгвістика Культура мови Етнолінгвістика Лінгвістична стилістика |
Автоматичні редактори текстів Системи орфографічного контролю Комп’ютерні моделі мовної концептуалізації світу Стилістична діагностика |