- •Кафедра фінансів
- •Кафедра фінансів
- •1. Загальні положення
- •2. Організація проведення та керівництво виробничою практикОю
- •2.1. Обов’язки керівника практики від університету
- •2.2. Обов’язки керівника науково-дослідної роботи
- •2.3. Обов’язки керівника практики від організації
- •2.4. Обов’язки студента–практиканта
- •3. Збір і первинна обробка матеріалу практики
- •4. Вимоги до оформлення звіту
- •4.1. Структура звіту та вимоги до його оформлення
- •4.2. Підготовка та проведення лекції з напрямку практичного завдання
- •4.3. Звіт про виконання індивідуального завдання
- •4.4. Складання календарного плану проходження практики і ведення щоденника
- •Календарний план-графік роботи студента з проходження
- •Календарний план-графік роботи студента-практиканта в
- •5. Зміст програми виробничої практики
- •5.1. Програма практики студентів з дослідження діяльності фінансових органів державного управління за їх складовими
- •1) Облфінуправління:
- •2) Міськфінвідділ:
- •3) Райфінвідділ:
- •5.2. Програма практики студентів в органах Державного Казначейства з дослідженням його діяльності за відповідними складовими
- •Відділ надходжень державного бюджету
- •5.3. Програма практики студентів з дослідження діяльності Державної податкової інспекції
- •Відділ аудиту фізичних осіб
- •Відділ податкових розслідувань
- •5.4. Програма практики студентів з діяльності банківських установ за відповідними складовими
- •5.5. Програма практики з дослідження діяльності контрольно-ревізійних органів за їх складовими
- •5.6. Програма практики студентів з дослідження діяльності страхових компаній за їх складовими
- •5.7. Програма практики студентів з дослідження діяльності фінансових відділів підприємств за їх складовими
- •6. Захист та критерії оцінки результатів практики
- •Список рекомендованої літератури
- •4. Висновок керівника практики від кафедри ________________
- •Вінницький фінансово-економічний університет щоденник практики
- •Розпорядження на практику
- •Додаток в
- •Додаток г Лекція на тему: „Cутність та значення фінансового планування і прогнозування у фінансовому управлінні підприємств”
- •1. Сутність, значення та цілі фінансового планування та прогнозування.
- •Вінницький фінансово-економічний університет
- •З науково-дослідної роботи
- •Вінниця – 2011
4.2. Підготовка та проведення лекції з напрямку практичного завдання
За темою практичного завдання студент пише та проводить лекцію (обсяг 10-15 сторінок з розрахунку на 45-60 хв.) для працівників бази практики.
Лекція – це логічно викладений, системно послідовний комплекс усних методів навчання (інформаційне повідомлення, пояснення, розповідь, бесіда), спрямований на реалізацію слухачами репродуктивної або продуктивної творчої активності.
Основні вимоги до лекції:
1. Наявність і зміст лекції.
2. Підготовленість лектора до лекції.
3. Зміст лекції: мета та спрямованість лекції, її виховна роль; науковий рівень лекції, наявність узагальнень, які надають лекції наукову переконливість і сувору доведеність; уміння лектора викликати у слухачів потяг до творчої оцінки наукових проблем, що розглядаються; повнота і точність визначень, що формулюються, відповідність використовуваної термінології і позначень вимогам ДЕСТу.
4.Структура лекції: наявність в лекції вступу, який містить чітке формування теми лекції і постановку завдання, логічна послідовність, розподіл і взаемозв’язок окремих частин лекції (питання, наведені у плані лекції), що полегшують розуміння лекції, наявність у лекції висновків, що дають змогу осмислити лекцію в цілому, виділити її основну ідею.
5. Стиль лекції: уміння лектора чітко і ясно викладати свої думки; багатство мови лектора; уміння лектора викладати вільно навчальний матеріал без надмірної залежності від конспекту лекцій: темп викладання лекції; контакт лектора з аудиторією, вміння активізувати увагу слухачів, забезпечення можливості конспектування основного змісту лекції.
Лекція не повинна мати характеру дослівного, текстового, письмового стилю. Жива, імпровізована усна мова набагато легше сприймається і засвоюється слухачами, ніж письмова, книжна. Вона має бути літературно правильною, виразною, ясною, простою, образною, доступною. Стиль — лаконічний, конкретизований, предметний.
При читанні лекції не повинно бути другорядних елементів, дрібниць. Найважливіший компонент лекції — її зміст. Але досить важливими є манера викладу, інтонація, жести, міміка, тональність, гучність голосу. Говорити слід достатньо гучно, щоб чули, і достатньо тихо, щоб слухали; ясно, просто, виразно, зрозуміло, не монотонно, але й не "хвилеподібно".
Не рекомендується заучувати зміст лекції напам´ять, а також читати всуціль, не відриваючись від тексту. Найкраще сприймається слухачами імпровізаційний виклад матеріалу з періодичним умілим користуванням планом-конспектом лекції.
6. Забезпеченість лекції наочними матеріалами і технічними засобами навчання: Наявність і якість наочних матеріалів, методичні прийоми їх використання, вміння аналізувати результати демонстрацій, використання технічних засобів навчання.
Основні цілі лекції:
1. Освітня (навчальна) мета - забезпечує можливості для оволодіння змістом навчального матеріалу на рівні історичного досвіду і ознайомлення з новими досягненнями науки, усвідомлення перспективи подальшого розвитку наукових пошуків у відповідних галузях, а також розкриття можливостей використання конкретних знань у професійній діяльності. Одночасно лекція допомагає слухачам зорієнтуватися у великому масиві інформації: ознайомитися з літературою, тенденціями наукових пошуків учених, науковими школами, привести наукову інформацію в упорядковану систему.
2. Розвивальна мета - зумовлена необхідністю забезпечення оптимальних умов для інтелектуального розвитку особистості шляхом включення її в активну розумову діяльність. Розвиток і навчання — взаємопов´язані процеси. Розумовий розвиток — передумова успішності навчання, але й навчання у свою чергу сприяє розвитку. У процесі отримання інформації значна її кількість "випадає" з пам´яті. І це — закономірний процес. Важливо, що людина матиме в залишку. Суттєво, аби це був певний поступ в інтелектуальному розвитку. Тому на лекції треба вдаватися до таких прийомів, які б спонукали кожного слухача до активного мислення у всіх його проявах.
3. Виховна мета - дає змогу формувати у слухачів певні морально-духовні якості безпосередньо через зміст навчального матеріалу і організацію їх на конкретну пізнавальну діяльність. Зміст навчального матеріалу має сприяти формуванню у слухачів наукового світогляду, соціальної зрілості, громадянської відповідальності, естетичних почуттів і естетичної культури, працелюбності. По суті, на кожному занятті (передусім лекції) мають бути створені оптимальні умови для розв´язання мікрозавдань морального, розумового, трудового, естетичного і фізичного виховання.
4. Організуюча мета - особливо важлива з погляду мобілізації слухачів на навчальну діяльність. Це та основа, навколо якого групуються всі інші види навчальної діяльності; вістря, яке визначає координати щоденної навчальної праці. На лекції слухач має отримувати психолого-педагогічне спрямування для організації усіх ланок своєї навчальної діяльності.
Текст лекції оформлюється відповідно вимог до наукової документації (див. п. 4.1). Зразок структури та оформлення лекції наведено у додатку Г.
Оцінка лекції здійснюється керівником колективу, у якому вона прочитана, відгук на неї заноситься до щоденника з практики, а текст лекції додається до звіту з практики.