4.2. Класифікація рослинної сировини

Рослинну сировину прийнято поділяти на групи за чотирма ознаками: заготовлювана частина, ^активний початок, ^фізіологічна дія та ^застосування в промисловості.

1. Заготовлювальна частина

Діюча речовина міститься в різних частинах рослини виходячи з цього рослинну сировину поділяють на:

• бруньки (береза, сосна, тополя);

• листки (суниця, кропива, подорожник);

• квіти (конвалія, липа, бузина);

• насіння та сухі плоди (вільха, хміль);

• ягоди та інші соковиті плоди (шипшина, суниця);

• коріння та коренивища (лопух, валеріана);

• кора (дуб, ялина);

• інша рослинна сировина ( дубовий мох, губка модринова).

2. Активний початок

Алкалоїди, глікозиди, дубильні речовини, ефірні масла, вітаміни, смоли, фарбувальні речовини, інші речовини.

3. Фізіологічна дія

Захворювання органів дихання, хвороб серця та кровоносної системи, захворювання нирок та сечових шляхів, захворювання жіночих статевих органів, шлунково-кишкових захворюваннях, захворювання печінки та жовчевих шляхів, ревматичних захворюваннях та хворобах обміну, захворювання нервової системи, при абсцесах, фурункулах та ранах.

4. Використання в промисловості.

Харчова промисловості, парфюмерно-косметична промисловість, шкіряне виробництво, медична промисловість, гумова, металургійна, поліграфічна, текстильна.

4.3. Загальні передумови створення кадастру природно рослинних ресурсів

Кадастр природних рослинних ресурсів в складі комплексного територіального кадастру природних ресурсів ведеться з метою оцінки стану рослинних ресурсів, здійснення систематичного контролю за їх кількісними і якісними змінами.

Кадастр застосовується і для удосконалення механізму (в сфері регулювання) використання, відтворення та охорони рослинних ресурсів, зокрема:

• плати за право користування рослинними ресурсами;

• плати за нанесення шкоди рослинним ресурсам та порушення правил їх заготівлі;

• удосконалення нормативів використання ресурсів;

• формування позабюджетних фондів охорони і відтворення дикорослої (продукції) і лікарсько-технічної сировини;

• стимулювання охорони рослинних ресурсів їх відтворення та раціональне використання.

На основі кадастрової оцінки створюються умови для залучення рослинних ресурсів у сферу соціально-економічних відносин та підви­щення значення рослинних ресурсів в структурі природно-ресурсного потенціалу.

Кадастр ресурсів рослинного світу складається із аналітичних розробок в яких відображаються:

• особливості розміщення стану і динаміки рослинних ресурсів за природними зонами (рівнинна і гірська);

• оцінка факторів, що впливають на стан та динаміку рослинних ресурсів;

• аналіз інформації, що не піддається систематизації в сфері ресурсів рослинного світу та їх використання і короткостро­ковий прогноз (зміни стоку) ресурсів, за їх видовою та популяційною структурою;

• наукові основи оптимізації, рекомендації щодо використання і відтворення рослинних ресурсів в наступному сезоні.

Принципова схема формування кадастру включає систему даних про правовий режим угідь, де зосереджуються ресурси дикорослої продукції і лікарсько-технічної сировини, розподіл угідь за користувачами (власниками), втому числі і орендарями, та дані, що характеризують кількісні і якісні параметри ресурсів рослинного світу, картування рослинних ресурсів за їх видами.

Об'єктами кадастрової оцінки є дикорослі рослини (гриби, яі оди. горіхи та технічна сировина, лікарські рослини) на всіх стадіях розвитку та утворені ними природні угрупування. що використовуються, або можуть бути використані населенням для потреб виробництва, медицини, харчування тощо. Предметом оцінки виступають проблеми регулювання і управління процесами відтворення і експлуатації природних рослинних угрупувань.

Склад документації кадастру природних рослинних ресурсів визна­чається інструкцією, що затверджується Міністерством охорони навко­лишнього природного середовища за погодженням з відповідними міністерствами і відомствами.

Документація кадастру природних рослинних ресурсів ведеться з урахування на основі даних державного земельного кадастру, кадастру лісових ресурсів, матеріалів лісовпорядкування. Інвентаризації і лікар­сько-технічної сировини та звітних даних, що характеризують обсяги їх заготівлі, реалізації і використання.

Документація регіонального кадастру природних рослинних ресурсів поповнюється один раз на п'ять років, а на рівні району щорічно.

Територіальний кадастр природних рослинних ресурсів ведеться спе­ціалістами регіонального управління лісового господарства, Міністер­ством охорони навколишнього природного середовища України та спеціалістами науково-дослідних установ відповідного профілю. Матеріали кадастру передаються в групу розробки КРКПР та в регіо­нальну групу обліку природних рослинних ресурсів.