13. Витрати виробництва. Їх структура та характеристика.

Витрати виробництва – це витрати, повязані з виробництврм благ. Витрати виробництва включають в себе – 1) витрати на придбання обладнання, інструментів, тобто всіх ЗП, а також витрати по створенню умов виробництва, забезпечення виробничої інфраструктури.

2) витрати на охорону або знешкодження наслідків забруднення навколишнього середовища

3) витрати на рекламу на вивчення ринку

4) витрати на придбання сировини, матеріалів

5) витрати на оплату праці

6) витрати на отримання освіти, підвищення КР

7) витрати на забезпечення функціонування соц. інфраструктури.

Саме такі витрати несе суспільство на виробн. товару.

Індивідуальні витрати є ніжчими суспільних. Ця різниця буде тим більшою, чим нижчі вимоги у держави, у суспільства до соц. , ек., екологічної оптимальності функціонування підприємства.

На величину, що фінансує суспільство із додаткової вартості індивідуальні витрати менші за суспільні. Як правило, сюди включають витрати на освіту, підвищення КР, створення соц. інфраструктури, на охорону навколишнього середовища.

Інд. витрати в свою чергу поділяють на –

фактичні

альтернативні

внутрішні

зовнішні

Фактичні витрати – витрати, що несе підприємець реально, фактично.

Альтернативеі витрати як ек. категорія вик. для аналізу альтернативних варіантів використання даного капіталу і альт. витрати будуть дор. сумі доходів на дані фактори виробн. за альт. використання.

На практиці для розрахунків альт. варіантом є варіант з найнижчим ступенем ризику –

Для капіталу – банк. депозит

Для землі – рента

Для людини – зарплата

Зовнішні витрати – це витрати, що несе підприємство в грош формі, це витрати на вик. чужих ресурсів, за які необхідно сплачувати гроші.

Внутрішні витрати – витрати з власних ресурсів підприємця.

Кількісно альт. і внутр. витрати є рівними між собою, така як розраховуються за однаковою методикою – сума факторних доходів за найнижчого ступеня ризику. Зовнішні і внутр. витрати дор. фактичним+альт. і є ек. витратами.

14. Бухгалтерські затрати виробництва.

Зовн. витрати наз. бухгалтерськими. Вони в свою чергу поділяються на постійні та перемінні. Критерієм даної класифікації є залежність їх розміру від зміни обсягів виробництва. Якщо витрати зі зміною обсягів виробн. змінюються, то вони є перемінними витратами (VС)

Зміна перемінних витрат зі зміною обсягів виробн. може бути пропорційна, або ж прогресивна, коли із зростанням обсягів виробн. перемінні витрати зрост. в більшій мірі, регресивна – навпаки.

До перемінних витрат відносяться витрати на сировину, матеріали, енергію та оплату праці робітників. Інша частина витрат, розмір яких не змінюється зі зміною обсягів виробництва є постійними витратами (FC) Вони не дор. 0 і за нульових обсягів виробн. До постійних витрат відн. витрати на придбання обладнання, на оренду, устаткування, рекламу, оплату управлінського персоналу.

Постійні+перемінні=валові витрати (ТС)

Витрати на одиницю продукції є середніми витратами.

Середньопостійні витрати зі зростанням обсягів виробництва знижуються, прямують до 0, але не дор. 0.

АТС=ТС/Ọ=А FC+АVС – собівартість продукції

Приріст валових витрат зі зміною обсягів виробництва на 1 наз. граничними витратами (МС) Граничні витрати дор. середньоперемінним в т. їх мінімуму. Якщо є ф-ція витрат, то гран. витрати розраховуються як похідна.