1. Формування української державності і права в період народно –визвольної війни ( 1648 – 1654 рр.)

Протягом 16-17 ст. в Україні наростав феодально-кріпосницький, національний та релігійний гніт. Внаслідок цього наприкінці 16 – на початку 17ст. сплахують численні повстання. Прийняті у 1632 у Речі Посполитій «Статті для заспокоєння руського народу» не лише не залагодили ситуації, а й погіршили її. Повстання продовжуються й набирають ще більшого розмаху: повстання С. Наливайка у 1594-1596, Я. Острянина у 1648. Ці повстання жорстоко придушуються, насильство з боку шляхти продовжується. Тому, коли взимку 1648 на Січ прибуває Б. Хмельницький, повстання розгортається та незабаром переростає у національно-визвольну війну. Навесні 1648 Хмельницький розбиває поляків під Жовтими Водами та Корсунем. Повстанці проголошують його гетьманом України та вручають клейноди. Повстання охоплює всю Україну, до них приєднується реєстрове козацтво, широкі народні маси. Після блискучої перемоги під Пилявцями, війська Хмельницького підходять до Львова та беруть з міста великий викуп. Польський король Ян Казимир у 1649 видав універсал, за яким Хмельницький позбавляється гетьманства та оголошується поза законом. Влітку 1649, зустрівшись під Зборовом польські та українські війська, розпочинають битву, яка завершується програшем поляків та укладенням Зборівського мирного договору, за яким встановлюється кордон, реєстр 40 тис., вільне сповідування православної віри. Але цей мир не був затверджений селянами, оскільки польські шляхтичі поверталися до своїх маєтків й продовжували знущатися над селянством. Це викликає великі хвилі незадоволення і Хмельницький змушений силою заспокоювати народ. Мир з Польщею не був тривалим, тому Хмельницький посилено шукає союзників, веде переговори з Швецією, Росією, Кримом, Молдавією, Угорщиною. Але кожна з цих країн вела свою політику і не поспішала допомагати Україні. 28-30 червня 1651 під Берестечком відбувається ще одна битва з поляками, де, взявши у полон Хмельницького, з поля бою втікають татари. Повернувшись з полону, Хмельницький розпочинає з поляками нові переговори та 18 вересня 1651 підписує Білоцерківський мирний договір, який обмежує територію Гетьманщини лише до Київського воєводства, реєстр – 20 тис., правовий статус – автономія у складі Речі Посполитої. Такий договір діє недовго, і в травні 1652 під Батогом відбувається битва, яка завершується поразкою поляків. У грудні 1653 козаки оточили поляків на чолі з королем під Жванцем, де було укладено сепаратний мир на умовах Зборівського договору. Протягом наступних років тривають сутички з поляками, татарами. Становище України дуже складне, і в пошуках союзника, Хмельницький у 1654 звертається до Росії.

2.Земський собор 1653

1 жовтня 1653р. в Грановитій палаті м. Кремля цар скликав Земський Собор з представниками усіх вільних станів (вищого духівництва, боярства, дворянства, купецтва, міщан, стрільців тощо).Собор прийняв рішення розірвати мирний договір України з Польщею і взяти український народ під свою царську руку. Прийняттю такого рішення передували тривалі переговори між укр. та рос. державами, які розпочалися ще у 1648 році. Тривалий час рос. сторона займала вичікувальну позицію, поки обидві сторони укр.-пол. знесиляться . А в свою чергу аби підштовхнути царський уряд до союзу Б.Хмельницький у червні 1653р. дав зрозуміти цареві, що у випадку зволікання можливий союз України з Туреччиною. Цар Олексій Михайлович відправив в Україну повноважне посольство з 43 чиновників на чолі з боярином В.Бутурліним для передачі царської грамоти про рішення Земського Собору. 23 жовтня цар оголосив Польщі війну. Для офіційних переговорів обрали м. Переяслав.Ухвалюючи рішення Земського Собору, Москва сподівалася повернути деякі захоплені Польщею землі, використати Україну як буфер проти Туреччини і взагалі, маючи у своєму підпорядкуванні 300 тис. випробуваного, досвідченого й найкращого на Сході Європи українського війська, значно розширити свій вплив.