- •4. Культура безпеки як елемент загальної культури, що реалізує захисну функцію людства.
- •12.Вражаючі фактори, що ними формуються, характер їхніх проявів та дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки та навколишнє середовище.
- •19.Вражаючі фактори біологічної дії.
- •27.Втрати міцності, деформації, провали і руйнування будівель та споруд. Пошкодження енергосистем, інженерних і технологічних мереж.
- •35.Вибух. Фактори техногенних вибухів, що призводять до ураження людей, руйнування будівель, споруд, технічного устаткування і забруднення навколишнього середовища.
- •Класифікація об’єктів за їхньою пожежо вибухонебезпекою.
- •36.Показники пожежо вибухонебезпеки речовин і матеріалів. Законодавча база в галузі пожежної безпеки.
- •37.Основи забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій, відповідальність за порушення (невиконання) вимог пожежної безпеки.
- •46.Характеристика класів небезпеки згідно із ступенем їхньої дії на організм людини.
- •47.Особливості забруднення місцевості, води, продовольства у разі виникнення аварій з викидом небезпечних хімічних речовин.
- •48.Класифікація суб’єктів господарювання і адміністративно-територіальних одиниць за хімічною небезпекою.
- •50.Захист приміщень від проникнення токсичних аерозолів. Організація дозиметричного й хімічного контролю.
- •51.Глобальні проблеми людства:..
- •59.Маніпуляція свідомістю.
- •64.Фактори, що стійко або тимчасово підвищують індивідуальну імовірність наразитись на небезпеку.
- •70.Індивідуальний та груповий ризик. Концепція прийнятного ризику.
- •73.Головні етапи кількісного аналізу та оцінки ризику. Методичні підходи до визначення ризику.
- •100.Організація взаємодії сил при проведенні аварійно-рятувальних робіт та основних видів забезпечення у зоні нс.
48.Класифікація суб’єктів господарювання і адміністративно-територіальних одиниць за хімічною небезпекою.
До хімічно небезпечних об'єктів належать:
• заводи і комбінати хімічних галузей промисловості, а також окремі установки і агрегати, які виробляють або використовують ХНР;
• заводи або їх комплекси з переробки нафтопродуктів;
• виробництва інших галузей промисловості, які використовують ХНР;
• підприємства, які мають на оснащенні холодильні установки, водонапірні станції й очисні споруди, які використовують хлор або аміак;
• транспортні засоби, контейнери і наливні поїзди, автоцистерни, річкові й морські танкери, що перевозять хімічні продукти;
• склади і бази з запасами отрутохімікатів для сільського господарства.
Класифікація за хімічною небезпекою адміністративно -територіальних одиниць, у межах яких проживання населення пов'язане з ризиком його ураження в разі аварії на хімічно небезпечних об'єктах, та об'єктів народного господарства, що виробляють, використовують або зберігають сильнодіючі отруйні речовини, проводиться з метою диференційованого підходу до планування та організації комплексу заходів ЦО захисту робітників, службовців та населення від сильнодіючих отруйних речовин. В основу класифікації покладено небезпека ураження населення при аваріях на хімічно небезпечному об'єкті. Критеріями для віднесення до тієї чи іншою мірою хімічної небезпеки є: для адміністративно - територіальної одиниці – частка (Відсоток) населення, яке може опинитися в зоні можливого хімічного зараження в разі аварії на хімічно небезпечному об'єкті; для суб'єктів господарювання - кількість населення, яке може опинитися в зоні можливого хімічного зараження в разі аварії з сильнодіючими отруйними речовинами на цьому об'єкті. Для віднесення адміністративно - територіальних одиниць і об'єктів народного господарства до різних ступенях хімічної небезпеки проводиться прогнозування масштабів можливого зараження. Суб'єкти господарювання в залежності від ступеня хімічної небезпеки діляться на 4 групи: 1 - у зону можливого хімічного ураження потрапляє більше 75 тис.осіб; 2 - в зону можливого хімічного ураження потрапляє від 40до75 тис.осіб; 3 - менше 40 тис.осіб; 4 - зона можливого хімічного зараження не виходить за межі території об'єкта. Адміністративно-територіальної одиниці в залежності від ступеня хімічної небезпеки поділяються на 3 групи: 1-в зону можливого хімічного ураження потрапляє більше 50% населення; 2 - в зону можливого хімічного ураження потрапляє от30-до 50% населення; 3 - в зону можливого хімічного ураження потрапляє від 10-до 30% населення.