1. Визначте сутність світогляду, його призначення та головні функції.

Світогляд – необхідне суспільно визначена, конкретно-історична форма самосвідомості людини за допомогою якої вона усвідомлює, пізнає та оцінює своє буття у світі, переживає та визначає найбільш загальні припущення та форми.

Положення про світогляд:

• не існує світогляду «взагалі», тобто єдиної і незмінної уяви, завжди має конкретний історичний характер

• в межах світогляду світ розглядається виключно як світ людського буття, відтак, будь-яким основними поняттями є людина і світ, взяті у взаємодії

• світогляд – це не лише сукупність суто раціональних уявлень про світ, це єдність світорозуміння, світопереживання та світооцінки

• світогляд не зводиться до уявлень про наявне людське життя, а включає уявлення про бажані та належні уявлення, тобто включає сукупність ідеалів

Світогляд виконує наступні функції:

• пізнавальна

• емоційно-вольова

• оціночна

• прогностична

• культуротворча

Основна функція світогляду полягає в тому, щоб визначити найбільш загальні цілі, принципи реалізації цих цілей та форми буття.

Компоненти світогляду:

• сукупність раціональних уявлень про світ та людину

• уявлення про переконання

• сукупність принципів

• сукупність ідеалів

2. Визначте структуру світогляду, його аспекти та рівні.

Світогляд – необхідне суспільно визначена, конкретно-історична форма самосвідомості людини за допомогою якої вона усвідомлює, пізнає та оцінює своє буття у світі, переживає та визначає найбільш загальні припущення та форми.

Компоненти світогляду:

• сукупність раціональних уявлень про світ та людин

• уявлення про переконання

• сукупність принципів

• сукупність ідеалів

У структурі світогляду виділяють такі елементи:

• світорозуміння - пізнавально-інтелектуальий рівень;

• світовідчуття - емоційно-психологічний рівень;

• світовідношення - наявність у світогляді спонук до активності. Таким чином, світогляд інтегрує пізнавальну, ціннісну і спонукально-діяльнісну установку людської життєдіяльності.

Світогляд поділяється на буденний та теоретичний, а в залежності від суб’єкта пізнання індивідуальний та груповий.

Буденний світогляд:

• виникає як побічний, незапланований результат життєдіяльності будь-якої людини

• формою вираження є мова нашого повсякденного спілкування

• об’єктом відображення виступають буденні потреби

• характерною рисою є порівняно незначний рівень самоаналізу, саме тому на рівні цього світогляду людина відображає дійсність не на рівні сутності, а на рівні явищ, не на рівні необхідного, а на рівні випадкового, не загального, а одиничного.

• Спрощене відношення до дійсності, висновки носять ймовірний характер

Теоретичний світогляд:

• є результатом спеціальної теоретико-пізнаваної діяльності, яка здійснюється спеціально підготовленими фахівцями за допомогою спеціальних понять та методів

• базується на раціональному мисленні та критичному аналізі власних положень, орієнтується на сутність явищ, на їх закономірні зв’язки, на те спеціальне, що притаманне різним життєвим формам та ситуаціям

Світогляд прийнято класифікувати за різними ознаками:

• залежно від носіїв виділяють індивідуальний, колективний, груповий, національний, регіональний світогляд;

• за рівнем світовідчуття та світорозуміння світогляд може бути усвідомленим, неусвідомленим, частково усвідомленим, повсякденним, науковим, філософським;

• залежно від історичних епох він може характеризуватися як архаїчний, античний, середньовічний, ренесансний, світогляд радянських часів, а також світогляд періоду незалежності;

• за моральними та ціннісними орієнтаціями розрізняють егоїстичний світогляд, альтруїстський, гуманістичний, антигуманістичний, цинічний, шовіністський та ін.;

• за будовою він може бути цілісний, фрагментарний, суперечливий, гармонічний, узгоджений тощо;

• за ступенем адекватності сприйняття дійсності можна виділити світогляд реалістичний, фантастичний, викривлений, адекватний дійсності та частково адекватний.