41.Соціально-економічний зміст страхування

Створення резервних страхових фондів може здійснюватись у трьох формах: 1)фонди самострахування (індивідуальна відповідальність),2)централізоване страхове забезпечення(державна відповідальність)3)колективні страхові фонди(солідарна відповідальність.

Страхування є найбільш доцільною, економною, ефективною і раціональною формою створення страхових фондів. Страхування надає впевненість у розвитку бізнесу. У страхуванні створені значні резерви грошових ресурсів, які стають джерелом зростання інвестицій в економіку. Страхування – це вид цивільно-правових відносин, щодо захисту майнових інтересів фіз..та юрид.осіб, у разі настання певних подій визначених договором стахування або чинним законодавством, за рахунок грош.фондів, що формуються шляхом сплати страх. платежів. У соціальному плані страхування є формою (способом) участі держави, роботодавців та громадян у справі захисту особистих інтересів громадян і створення у такий спосіб умов для забезпечення соціальної та політичної стабільності в суспільстві.

В юридичному аспекті страхування є різновидом цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів.

Міжнародний аспект страхового захисту зводиться до усунення національних відмінностей у законодавствах різних країн і уніфікації способів захисту інтересів господарюючих суб'єктів, з одного боку, та розробки таких юридичних норм, які б забезпечили страховикам наявність достатніх фінансових гарантій, з іншого боку.

42. Сутність і функції страхування. Страхові відносини

Страхування – це вид цивільно правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних страхових подій, визначених договором страхування або чинним законодавством за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними та юридичними особами страхових платежів та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відносини страхування можуть бути дво- і трьохсторонніми. Двосторонні складаються між страховиком і страхувальником, який водночас і є застрахованим.

Страхові відносини характеризуються рухом грошових потоків.

Страхові відносини включають:

1.страхові платежі

2.виплату страхового відшкодування

3.перестрахування

4.розміщення тимчасово вільних коштів на фін.ринку

5.отримання доходів від розміщення коштів на фін.ринку.

Страховий платіж – плата за страхування, яку страхувальник зобов’язаний внести страховику згідно з договором страхування.

Страхова премія=страхова сума + страховий тариф.

Страховий тариф – ставка страхового внеску з одиниці страхової суми за визначений період страхування.

Страхове відшкодування – це виплата страховиком застрахованому повної чи часткової суми збитків.

Існують такі системи визначення розміру страхового відшкодування:

-Повна відповідальність(страхове відшкодування виплачується в розмірі заподіяних збитків, але не більше страхової суми)

-пропорційна відповідальність(передбачає розподіл між страховиком і застрахованим у пропорції, яка відображає співвідношення між страховою сумою і вартісною оцінкою об’єкта страхування).

Ф-ції страхування:

1.ризикова – передавання страховику за певну плату матеріальної відповідальності за наслідки ризику, зумовленого подіями, перелік яких передбачено чинним законодавством або договором страхування;

2.заощадження коштів – накопичення коштів страхувальника його внесками і у випадку відсутності страхових подій за час дії такого договору, поверненні заощаджуваних коштів;

3.ф-ція створення і використання страхових резервів – накопичення страховиком певного капіталу, достатнього для забезпечення покриття збитків, що виникли у страхувальника внаслідок стихійного лиха, нещасного випадку;

4.превентивна – фінансування заходів для запобігання страхової події або мінімізації збитків відповідно до умов страхування;

5.інвестиційна – виявляється у забезпеченні поліпшення стану грошового обігу, підвищення купівельної спроможності нац..валюти, збільшення інвестиційних можливостей країни;

6.крнтрольна – виражає властивість страхування до строго цільового використання коштів. Відповідно до неї здійснюється страховий контроль за правильним проведенням страхових операцій.

43.Принципи страхування: Конкурентність;Страховий ризик – ймовірна подія, або сукупність подій,на випадок яких здійснюється страхування.Страховий інтерес – зацікавленість у збереженні майна,захисту майнових інтересів громадян.Мах сумл. – проявляється через довіру, надання нової інформації про предмет страхування.Франшиза – визначена договором страхування частина збитків, яка в разі стр. випадку не підлягає відшкодуванню страховиком.Умовна франшиза – обумовлена частина збитків, яка не підлягає відшкодуванні у разі зазначених збитків, які нижчі або = франшизі.Безумовна франшиза – частина збитків, яка завжди не підлягає поверненню страхувальникові при виплаті по страховій події.Суброгація – передавання страхувальником страховикові права на стягнення заподіяної шкоди з третіх осіб у межах виплаченої суми.Контрибуція – право страховика звернутися до інших страховиків, які за проданими полісами несуть відповідальність перед одним страхувальником з пропозицією розділити витрати з відшкодування збитків. Співстрахування – страхування об’єкта за одним спільним договором кількома страховиками. Перестрахування – страхування страховиком ризиків з виконання всіх або частини своїх обов’язків перед страхувальником у іншого страховика. Диверсифікація – поширення активності страховиків за рамки основного бізнесу.