64_Порядок надання земель сільськогосподарського призначення в суборенду.

Суборенда землі — це передача земельної ділянки її користувачем (оренда­рем) іншій особі в користування на певний строк та на умовах, погоджених з орендодавцем. Такі відносини оформляються відповідним договором.

Орендована земельна ділянка або її частина може передаватися оренда­рем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено до­говором оренди або за письмовою згодою орендодавця.

Таким чином, якщо у договорі оренди земельної ділянки не передбачено право орендаря здавати ділянку в суборенду, то право на таку передачу орен­дар набуває лише після отримання письмової згоди орендодавця. Також орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду, якщо орендодавець протягом одного місяця не надішле письмового повідо­млення щодо своєї згоди чи заперечення.

Слід пам'ятати, що умови договору суборенди мають обмежуватися умо­вами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому, а термін субо­ренди не може перевищувати строку, визначеного договором оренди землі (ст. 8 Закону України „Про оренду землі").

Для суборенди земельних ділянок, орендованих для сільськогосподарсь­ких потреб, законодавством встановлено особливі умови.

Так, фізичні особи (громадяни) можуть здавати і брати в суборенду земель­ні ділянки сільськогосподарського призначення для товарного сільськогос­подарського виробництва лише за наявності належної кваліфікації або дос­віду роботи в сільському господарстві. Кваліфікація підтверджується відповідним дипломом або свідоцтвом сільськогосподарського навчального закладу, а набутий досвід роботи в сільському господарстві — записом у тру­довій книжці. Крім того, фізична особа-орендар земельної ділянки сільсь­когосподарського призначення має право здавати цю ділянку в суборенду лише за таких обставин:

1) тимчасова непрацездатність (хвороба);

2) інвалідність;

3) призов на строкову військову службу;

4) навчання з відривом від виробництва;

5) обрання на виборну посаду в органи місцевого самоврядування чи органи державної влади України (за умови, що згідно чинного законодав­ства, орендар не може поєднувати свою службову діяльність з роботою на іншій посаді, займатися підприємницькою діяльністю і одержувати від цього прибуток).

Юридичні особи, які беруть в суборенду земельні ділянки сільськогоспо­дарського призначення для товарного сільськогосподарського виробництва, мають дотримуватись лише однієї умови: цей вид діяльності має бути вказа­ний в установчих документах. Жодних інших обмежень щодо укладання до­говорів суборенди земельних ділянок, орендарями та суборендарями яких є юридичні особи, законодавство не встановлює.

Плата за суборенду земельних ділянок державної і комунальної власності не може перевищувати орендної плати.

65_Загальне поняття про сертифікацію сільськогосподарської продукції.

Підтвердження відповідності — діяльність, наслідком якої є гарантування того, що продукція, системи якості, системи управління якістю, системи управління довкіллям, персонал відповідають встановленим законодавством вимогам; сертифікація — процедура, за допомогою якої визнаний в установленому порядку орган документально засвічує відповідність продукції, систем якості, систем управління якістю, систем управлінням довкіллям, персоналу встановленим законодавством вимогам.(ЗУ „Про підтвердження відповідності”)

Підтвердження відповідності здійснюється акредитованими в установленому законодавством порядку органами із сертифікації будь-якої форми власності, які уповноважені на здійснення цієї діяльності в законодавчо регульованій сфері.

Уповноваженими органами із сертифікації можуть бути виключно резиденти України.

Уповноважені органи із сертифікації ведуть реєстри виданих сертифікатів відповідності, свідоцтв про визнання відповідності та подають в установленому порядку інформацію про них до державного реєстру сертифікатів відповідності та свідоцтв про визнання відповідності.

Уповноважені органи із сертифікації мають право укладати за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері підтвердження відповідності угоди про взаємне визнання результатів робіт з підтвердження відповідності з уповноваженими органами інших країн.

Вимоги до уповноважених органів із сертифікації та порядок надання їм повноважень встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Підтвердження відповідності цієї продукції вимогам стандартів та іншим нормативно правовим актам, чинним в Україні, є обов’язковим для товаровиробників та постачальників продукції:

1) Техніка сільськогосподарська.

2) Харчова продукція та продовольча сировина.

Сертифікація проводиться у відповідності з вимогами технічних регламентів з підтвердження відповідності. Виробник зобов’язаний наносити на продукцію знак відповідності у законодавчо регульованій сфері.

Порядок проведення сертифікації сільськогосподарської продукції в системі УкрСЕПРО такий же, як і іншої продукції і основні його етапи наступні:

-подання та розгляд заяви на проведення сертифікації, прийняття рішення з визначенням схеми сертифікації;

-атестація виробництва продукції, що сертифікується, або системи якості, якщо це передбачено схемою;

-відбір, ідентифікація проб продукції та випробування;

-аналіз отриманих результатів та прийняття рішення щодо можливості видачі сертифіката і ліцензії;

-видача сертифіката, ліцензії та занесення сертифікованої продукції до Реєстру Системи;

-визнання сертифіката, що виданий за кордоном чи міжнародним органом;

-технічний нагляд за сертифікованою продукцію в процесі її виробництва;

-інформація щодо результатів робіт з сертифікації.