- •1.Термін „середні віки”: суть I походження терміну(маргарита кушнір)
- •2. Хронологічні етапи середньовічної історії Європи. (галя кіпран)
- •3. Джерела середньовічної історії Західної Європи.(ящак назар)
- •4. Iсторіографія середньовічної історії Західної Європи хх ст.(віктор гуменний)
- •5. Стародавні германці (територія розселення, господарство).(свирида люда)
- •6. Мусульманська Іспанія: соціально-економічний розвиток.(рокса мриглод)
- •7. Стародавні германці (етнічна характеристика і територія розселення до початку експансії).(оля гулько)
- •8. Суспільний устрій давніх германців.(віка дубова)
- •9. Релігія давніх германців.(роман тютенко)
- •10. Боротьба германців проти Римської імперії у і-іv ст.(саша дюба)
- •11. "Книга Страшного Суду".(гусар)
- •12. Виникнення германських королівств на території колишньої Римської імперії у V ст.(саша дюба)
- •13. Експансія гунів у Європі. «Битва народів» та її наслідки.(вася федевич)
- •15. Королівство остготів.(маша тишківська)
- •16. Королівство вестготів.(маша тишківська)
- •17.Королівство вандалів.(маша тишківська)
- •18. Королівство лангобардів.(віка дубова)
- •19. Експансія вікінгів у Західній Європі у іх - першій половині х ст.(саша дюба)
- •21. Завоювання Піренейського півострова арабами. (рома ключник)
- •22. Початок Реконкісти.(гнатюк оленка)
- •23. Формування християнських держав Піренейського півострова.(рокса мриглод)
- •25. Господарство та общинна організація франків у V-VII ст.(віка дубова)
- •26. Розпад імперії Карла Великого.(роман тютенко)
- •27.Органи державного управління франків, їх функції та повноваження (V- vіі ст.).(гуз петро)
- •29. Франкська держава за Піпіна Короткого.(люда свирида)
- •30. Внутрішня політика короля Хлодвіга.(люда свирида)
- •31. Внутрішня та зовнішня політика Оттона і до 962 р. (соломія швець)
- •33. Політика німецьких королів та імператорів стосовно слов’янських племен і держав у х-хі ст.(гуз петро)
- •34. Боротьба за інвеституру між Генріхом іv і Григорієм vіі.(довгий юра)
- •35. Форми залежності західноєвропейських селян у vііі-х ст.(наталя циганин)
- •36. Бенефіційна реформа у Франкській державі та її наслідки.(гнатюк оленка)
- •37. Військові походи Карла Великого та їх наслідки.(антон дяченко)
- •38. Феодальне помістя каролінзької епохи і управління ним.(соломія швець)
- •39. Британія у V ст. Боротьба бриттів проти германської експансії.(віка пенюк)
- •40 Англосаксонські королівства в Британії. Особливості процесу феодалізації на їх території.(довгий юра)
- •41. Альфред Великий: внутрішня і зовнішня політика.(гнатюк оленка)
- •42. Боротьба англосаксів проти норманів(володя бойко)
- •43. Походи вікінгів наприкінці х - першій половині хі ст.(володя бойко)
- •44. Держава Канута Великого.(партика маряна)
- •45. Східно-Франкське королівство в іх - першій половині х ст.(ляна войтович)
- •46. Скандинавське суспільство до іх ст.(рома ключник)
- •47. Північноіталійські міста-держави в хі ст.(рокса мриглод)
- •48. Формування теократичної монархії римських пап в хі ст.(ящак назар)
- •49. Виникнення Французького королівства. Політика перших Капетінгів.(роман тютенко)
- •51. Угорська експансія в Центральну і Західну Європу кінця іх-х ст.(тарас мартинюк)
- •52. Арабський халіфат періоду виборних халіфів.(ящак назар)
- •53. Арабський халіфат в період правління династії Омеядів.(віктор гуменний)
- •54. Розпад Арабського халіфату. Арабські набіги на територію Західної Європи.(тарас мартинюк)
- •55. Культура Арабського халіфату і її вплив на цивілізацію Західної Європи.(віктор гуменний)
- •56. Протиріччя і конфлікти в структурі Християнської церкви періоду раннього середньовіччя.(галя кіпран)
- •57. Схизма 1054 р. Її причини та наслідки.(маряна нестерович)
- •58. Ієрархічна структура Християнської церкви у Західній Європі в період раннього середньовіччя.(емілія шпирка)
- •59. Русько-скандинавські стосунки.(антон дяченко)
- •60. Держава норманів у Південній Італії в хі ст.(володя бойко)
- •61. Епоха «лінивих королів» (639-751): особливості і політичні наслідки.(ляна войтович)
- •62. Франко-німецька боротьба за Лотарингію у іх-хі ст.(іра антонишин)
- •63. Каролінзьке відродження.(антон дяченко)
- •64. Оттонівське відродження.(юля медведєва)
- •65. Військова справа у Західній Європі періоду раннього середньовіччя..(тарас мартинюк)
- •66. Європейська середньовічна культура V-хі ст.: освіта, наука, література.(христя швец)
- •67. Мистецтво Західної Європи в період раннього середньовіччя.(христя швец)
- •68. Італійська політика німецьких королів та імператорів у х-хі ст.(віка пенюк)
- •69. Культура мусульманської Іспанії vііі-хі ст.(вася федевич)
- •71. Єретичні рухи у Європі іv-хі ст.(андрій легедза)
- •72. Імперія франків за часів правління Людовика Благочестивого.(андрій легедза)
- •73. Внутрішня і зовнішня політика Вільгельма Завойовника.(андрій легедза)
- •74. Експансія арабів у vіі- vііі ст.(довгий юра)
- •75. Внутрішня політика Карла Великого.(юля медведєва)
- •76. Західно-Франкське королівство періоду останніх Каролінгів.(наталя захаркв)
- •77. Регіональні особливості Священної Римської імперії.(наталя циганин)
1.Термін „середні віки”: суть I походження терміну(маргарита кушнір)
Термін “середні віки” виник в Італії у XIV-XVI ст. в колі істориків і літераторів, передових людей свого часу. Вони схилялися перед культурою Стародавньої Греції і Стародавнього Риму, намагалися відродити її. “Середніми віками” вони назвали час між античністю і своєю епохою. Надалі в науці закріпився розподіл історії на стародавню, середньовічну і нову. Середні віки в сучасній періодизації всесвітньої історії охоплюють час від краху Західної Римської імперії в V ст. н.е. до епохи Великих географічних відкриттів (рубіж XV-XVI ст.), причому повне панування саме середньовічного типу культури в Європі пов'язують не з усім періодом, а з V-XIII ст. Потім в Італії зароджується перехідна культурна епоха - Відродження, яка охоплює кінець середньовіччя і п
Виділяють такі основні періоди історії середніх віків:
- раннє середньовіччя (кінець V ст. - середина XI ст.);
- феодальна роздробленість (XI-XII ст.);
- централізація держав під королівською владою (XIII-XV ст.).очаток Нового часу.
Оцінка середніх віків в науці змінювалася. Гуманісти епохи Відродження (саме ввели термін) і просвітники XVIII ст. (Дідро, Вольтер, Монтеск'є) називали їх «темними віками», писали про глибокий занепад культури. На противагу їм романтики XIX ст. у наукових і, особливо, в художніх творах ідеалізували середньовіччя, були схильні бачити в ньому втілення вищої моралі. Сучасні вчені переважно уникають крайнощів. Визнається, що в порівнянні з античністю, загубились багато які досягнення культури, але водночас у сферу культурного розвитку було залучено нові народи, зародилися національні культури.
Формування середньовічного типу культури на території колишньої Римської імперії відбувалося різними шляхами. Східна Римська імперія зберегла свою державність і єдність. Візантія протягом всього середньовіччя залишалася великою і впливовою державою, візантійська культура стала прямим продовженням античної. Але в 1453 після завоювання турками-османами її історія перервалася.
Соціально-економічний лад середньовіччя в Західній Європі схематично можна змалювати таким чином. На розвалині Західної Римської імперії виник ряд часом дуже великих (як, наприклад, імперія франків часів Карла Великого), але неміцних ранніх феодальних монархій. Основа економіки — сільське господарство. Спочатку всі землі належали королю. Він розподіляв їх між своїми васалами — феодалами (феод — назва наділу), які служили в його війську. Феодали, в свою чергу, наділяли землею селян, що виконували повинності (панщина, оброк). Встановлювалися складні взаємовідносини між кріпосними селянами і панами, і всередині класу феодалів (принцип «васал мого васала — не мій васал»). Кожний феодал хотів розширити свої володіння, війни велися практично безперервно. У результаті королівська влада втрачала свої позиції, що вело до роздрібненості. Селяни, яких пригноблювали, не припиняли боротьби в різних формах — від втечі в міста до великих селянських воєн і повстань. Виникають самостійні міські комуни, вони стають опорою королівської влади. З'являється новий клас — міська буржуазія (власне саме слово «буржуа» утворене від німецького «бург» — місто).