- •1. Предмет і метод політичної економії та їх тлумачення різними школами.
- •2. Зародження і розвиток економічної науки.
- •3. Виробничі можливості і суспільні потреби. Закон зростаючих потреб.
- •4. Економічні потреби суспільства. Закон зростання потреб.
- •5. Економічна система: її сутність та структурні елементи.
- •6. Економічні відносини як спосіб організації економічної системи.
- •7. Економічні системи, їх типи і еволюція.
- •8. Власність як економічна категорія та її історичні типи, види і форми.
- •9. Суб’єкти і об'єкти власності. Форми власності в Україні.
- •10. Тенденції розвитку відносин власності у світі та Україні.
- •11. Відносини власності в умовах змішаної економічної системи.
- •12. Сутність та форми акціонерної власності.
- •13. Колективна форма власності її сутність та форми.
- •14. Матеріальне виробництво і його фактори.
- •15. Виробництво як джерело задоволення зростаючих потреб суспільства.
- •16. Товарна форма організації суспільного виробництва та закономірності виникнення товарного виробництва
- •17. Товар та його властивості.
- •18. Характеристика розвиненої форми товарного виробництва.
- •19. Функціонування товарного виробництва. Характеристика простого товарного виробництва.
- •20. Гроші та їх функції.
- •21. Грошовий обіг та його закони.
- •22. Еволюція грошей. Форми вартості і виникнення. Сучасна грошова система.
- •23. Витрати виробництва та їх види.
- •24. Продуктивні сили та виробничі відносини суспільства.
- •25. Прибуток як економічна категорія. Фактори, що впливають на норму та масу прибутку.
- •26. Ціна виробництва. Собівартість і рентабельність.
- •27. Первісне нагромадження капіталу. Особливості нагромадження капіталу в Україні.
- •28. Закони ринку. Закон попиту та його функціонування.
- •29. Конкуренція та її місце в ринковій економіці.
- •30. Державна форма власності, її форми.
- •31. Особливості розвитку ринкових відносин в Україні.
- •32. Закон пропозиції і механізм його дії.
- •33. Ринок, його функції та закони.
- •34. Принципи класифікації ринків. Види ринків.
- •35. Сутність і основні елементи інфраструктури ринку.
- •36. Банківська система. Позичковий капітал та позичковий процент.
- •37. Суть підприємництва та його роль в ринковій економіці.
- •38. Специфіка підприємництва в аграрній сфері.
- •39. Фермерське господарство як форма підприємництва.
- •40. Рентні відносини і особливості формування доходів в сільському господарстві.
- •41. Особливості ціноутворення в аграрному виробництві. Ціна землі.
- •42. Земельна рента і її сутність.
- •43. Домогосподарство як суб’єкт ринкових відносин та його роль в економіці.
- •44. Перетворення грошей в капітал. Загальна формула руху капіталу.
- •45. Капітал як економічна категорія. Альтернативні теорії капіталу.
- •46. Капітал підприємства та його кругообіг і обіг.
- •47. Економічні функції держави та її роль в кругообігу продукту, ресурсів і доходу.
- •48. Інфляція, її види та соціальні наслідки.
- •49. Валовий внутрішній продукт та методи його обчислення.
- •50. Тіньовий сектор в економіці України і його особливості.
- •51. Суть і види економічного відтворення.
- •52. Національний дохід і методи його розподілу.
- •53. Національне багатство: його складові та проблеми їх відтворення.
- •54. Розподіл і перерозподіл національного доходу в державі.
- •55. Економічні кризи та їх причини.
- •56. Роль державного бюджету в накопиченні і перерозподілі національного доходу. (34)
- •57. Економічне зростання та його типи і чинники. (35)
- •58. Натуральна форма організації виробництва. Характеристика натурального господарства.
- •59. Економічне зростання і економічні цикли.
- •60. Держава як суб’єкт ринкових відносин.
- •61. Державне регулювання суспільного відтворення та його форми.
- •62. Проблеми повної зайнятості та відтворення робочої сили в Україні.
- •63. Зайнятість та відтворення робочої сили.
- •64. Неповна зайнятість і безробіття, його види і форми.
- •65. Економічна система капіталізму вільної конкуренції.
- •66. Економічна система монополістичного капіталізму.
- •67. Робоча сила як товар і джерело додаткової вартості.
- •68. Номінальна і реальна заробітна плата. Прожитковий мінімум та споживний кошик.
- •69. Заробітна плата як економічна категорія та її форми. (16) 13 в гос
- •70. Торгівельний капітал та джерела його накопичення.
- •71. Податкова система України. Податки і їх види.
- •72. Ринок як економічна категорія, суб’єкти і об’єкти ринкових відносин.
- •73. Соціалістична економічна система, її позитивні та негативні риси.
- •74. Суперечності одержавленої адміністративно-командної економіки, як причина розкладу соціалістичної системи.
- •75. Світогосподарські зв’язки та форми міжнародних відносин.
- •76. Доходи домогосподарства та їх розподіл.
- •77. Проблеми входження України в світове господарство.
- •78. Підприємство як суб’єкт ринкової економіки. Форми і види підприємств в Україні.
- •79. Глобальні проблеми, їх суть і класифікація.
- •80. Міжнародне співробітництво і розвиток світового господарства.
9. Суб’єкти і об'єкти власності. Форми власності в Україні.
Відносини власності, як видно, виникають лише за наявності принаймні двох суб'єктів. Славнозвісний Робінзон. Крузо не був власником, хоч мав певні речі у своєму вжитку, бо ні з ким було вступати у відносини їх відчуження. І коли випадок послав йому П'ятницю, він чинить просто: позбавляє П'ятницю прав економічної відособленості та юридичної самостійності, роблячи його членом єдиної сім'ї. Цим нехитрим актом Робінзон знищує саму умову появи власності.
Звичайно, робінзонада – економічний курйоз. Сучасне виробництво – колективне, і того, що міг собі дозволити заощадливий острів'янин – знищити відносини власності, - не можна досягти в суспільному виробництві за певних його умов. Щоправда, власність як відносини відчуження-присвоєння може. зникнути і в суспільному виробництві. Це можливе тоді, коли всі члени такого суспільства однаковою мірою споживатимуть разом добутий продукт, тобто коли спільне виробництва закінчується не відособленим присвоєнням і споживанням суспільного продукту, а сумісним.
Так велося в прадавній первісній общині, де за обмежених матеріальних благ вони розподілялись рівномірно для підтримки життя кожного члена. Тут ніхто ні в кого не відчужував спільно надбане, а споживали всі громадою. Тому й не існувало власності в їх розумінні. Так може трапитись і тоді, коли цивілізація сягне рівня наддостатку матеріальних благ і зникне необхідність відокремленого привласнення.
Для виникнення відносин власності потрібно, щоб були контрагенти цих відносин, тобто люди, речі та послуги, з приводу яких можуть виникати відносини між людьми щодо їх привласнення. Отже, відносини власності повинні характеризуватись суб'єктами та об'єктами.
Суб'єкти власності – це індивіди, фізичні особи, які в процесі відчуження-привласнення матеріальних благ і послуг можуть вступати між собою у відносини з цього приводу. Це, як правило, юридично самостійні; економічно відособлені учасники суспільного виробництва – окремі працівники, трудові колективи та державні установи і відомства (наприклад, армія, державні заповідники) тощо.
Об'єктами власності може служити все розмаїття національного багатства, включаючи землю з її надрами, водний і повітряний простір, а також твори інтелектуальної праці.
10. Тенденції розвитку відносин власності у світі та Україні.
11. Відносини власності в умовах змішаної економічної системи.
Соціально-економічною основою економічної системи є відносини власності. Історичний розвиток суспільства й економічних систем є розвитком відносин власності, еволюції як їх юридичної форми, так і економічного змісту.
У сучасній «змішаній економіці» взаємодіють різні типи, види та форми власності. Пануючою є капіталістична власність на засоби виробництва, але не індивідуальна, а групова або акціонерна. Сучасний розвиток продуктивних сил у більшості галузей об'єктивно вимагає колективної та суспільної (державної) власності. Ядром сучасних економічних відносин є, з одного боку, капіталістична акціонерна (групова) власність, яка визначає якісно нові відносини між найманою працею і капіталом, а з іншого – панівна роль у приватному секторі монополій та фінансових магнатів.
Змінюється як юридична форма акціонерної (корпоративної) власності, тому що співвласниками її стають усі акціонери певної фірми (це десятки або сотні тисяч осіб на відміну від однієї особи або декількох), так і економічний зміст – виробництво і розподіл створеного продукту і доходу.
Особливості корпоративної власності:
1) вона є колективною капіталістичною власністю, яка заперечує індивідуальну приватну власність, бо відбувається деперсоналізація та розсіювання власності;
2) співвласником її стає наймана робоча сила, яка купує певну кількість акцій;
3) робітник-власник акцій отримує і заробітну плату, і певний дивіденд за власність, що стає основою для розвитку відносин так званого «соціального партнерства» ;
4) зростає розрив між відносинами власності та економічним відносинами або між юридично-правовою формою та економічним змістом власності;
5) змінюється управління груповою власністю (збори акціонерів, рада директорів тощо), форма господарювання;
6) монополістичний та олігополістичний характер великих корпорацій з точки зору їх влади на ринку та виробництві.
В умовах «змішаної економіки» держава впливає на всі форми, види власності шляхом зміни юридично-правових норм власності. Відбувається демократизація та соціалізація власності і, відповідно, соціально-економічних відносин. Особливе місце в системі форм, видів власності посідає державна власність, як стає основою загальнонародної власності і нових соціально-економічних відносин на цій основі. З часом докорінно зміниться соціально-економічний характер монополістичних корпорацій.