- •1. Політична журналістика як професійна діяльність. Ресурс політичного репортера. Споживач політичної інформації.
- •2. Чинники,які обумовили популяризацію політичної проблематики в сучасних змі.
- •3. Дати визначення наступним поняттям "політика", "політична журналістика", "політична проблематика".
- •4. Суб єкти політичної журналістики.
- •5. Чинники, які визначають маніпулятивний характер політичної жуналістики.
- •6.Три періоди становлення сучасної української преси. Дати коротку характеристику кожному з періодів.
- •7. Функції змі в політично-інформаційному процесі. На прикладі якісної преси.
- •9. Поняття "демократія" і принцип демократизму в сучасному інформаційному дискурсі.
- •10. Поняття "влада".Легітимне джерело демократичної влади. Легітимне джерело авторитарної влади.
- •11. Джерела влади за м. Фуко й н. Макіавеллі.
- •12. Сутність і проблеми демократії за м. Бердяєвим.
- •13. Сутність і проблеми демократії за є. Смотрицьким.
- •14. Поняття "капіталізм" і "комунізм": від першоджерела (марксистська доктрина) до сучасних журналістських інтерпретацій.
Перелік питань на іспит
1. Політична журналістика як професійна діяльність. Ресурс політичного репортера. Споживач політичної інформації.
Пол. журн. – суспільна проф. діяльність по збору, обробці, поширенню інф. про політику через пресу, тб, радіо, інтернет.
ЗМІ є політ. інститутом. З одного боку здійснює вплив на держ. владу, з іншого – на сусп.. Вся діяльність ЗМІ має політ. х-р.
Політ. журн. – сервісна проф., її ресурс – політ. інф. Вона надає послугу донесення політ. інф. до споживача.
Споживачі: органи держ. влади, партії, гром. орг.// сусп., громадськість.
Завдання: оцінювати, критикувати, контролювати владу//делегувати владі інтереси сусп.
2. Чинники,які обумовили популяризацію політичної проблематики в сучасних змі.
-Активне політ. життя (1994-2009,2010)
-Просування політ. іміджів ЗМІ
-Гром. активність самого сусп., яка стала каталізатором формув. політ. свідомості
3. Дати визначення наступним поняттям "політика", "політична журналістика", "політична проблематика".
Політика – цілеспрямована діяльність у галузі взаємовідносин між різними сусп.. групами, державами й народами, пов»язана з б-бою за здобуття або утримання держ. влади, як знаряддя форм. і регул. цих стосунків.
Пол. журн. – суспільна проф. діяльність по збору, обробці, поширенню інф. про політику через пресу, тб, радіо, інтернет.
Політ. пробл. – уся сукупність інф. політ. повідомлень, які транслюються ЗМК.
Політ. реклама – та частина інф. повідомлень політ. х-ру, що містить відкриту чи приховану пропаганду партій, політ. лідера або політ. доктрини
4. Суб єкти політичної журналістики.
-Власне політ. журн.
-Редактори політ. відділів
-Рекламісти, які працюють в галузі політ. журн.
- Органи держ. влади, які мають власність у ЗМІ
-Політ. групи чи одноосібні лідери – спонсори ЗМІ
-Рекламодавці в ЗМІ, які лобіюють свої політ. і бізнесові інтереси.
5. Чинники, які визначають маніпулятивний характер політичної жуналістики.
Причини – зіткнення інтересів соц.груп/б-ба між впливовими групами, які відстоюють право на своє існування або намагаються зміцнити власну владу.
Політ. маніпулювання – приховане управл. політ. свідомістю та поведінкою людини, що грунт. на ірраціональності та форм. хибних висн. з метою примусити особу до дій або бездіяльн. всупереч її справжнім інтересам.
Особливості:
-впровадження у свідомість під виглядом об»активної інформації бажану для певного кола
-вплив на больові точки сусп. свідомості, які збуджують страх, тривогу, ненависть
-реалізація своїх замислів, що грунт. на підтр. гром. думки
Прийоми:
-брехня
-напівправда
-впроваждення іміджів і кліше
-приклеювання ярликів
-сяюче узагальнення або блискуча невизначеність
-перенос або трансфер
-посилання на авторитет
-свої хлопці або гра в простонародність
-перетасування або підтасовування карт, однобокість
-загальний вагон, спільна платформа
Технології:
-замовчування
-спосіб подачі інф. (єдиний потік/короткі відрізки інф/компонування тем/момент подачі інф.)
-формування та пошир. образів