Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Миколаївський державний коледж економіки та харчових технологій

Циклова комісія природничо-наукових дисциплін

Аналітична хімія Тести Розділ „Теоретичні основи аналітичної хімії. Якісний аналіз”

спеціальність 5.0517104 «Виробництво хліба, кондитерських, макаронних виробів та харчових концентратів»

Миколаїв ‑ 2011

Аналітична хімія. Тести. // Теоретичні основи аналітичної хімії. Якісний аналіз: Збірник. – Миколаїв: МДКЕХТ, 2011. ‑ 28с.

Укладач: І.С.Боровик, викладач хімії, вища категорія, викладач-методист.

Навчальне видання містить тестові завдання, що охоплюють зміст розділів „Теоретичні основи аналітичної хімії”, „Якісний аналіз” дисципліни „Аналітична хімія”. Для зручності у користуванні назви тем тестів подано згідно навчальної програми дисципліни. Поділ катіонів на групи подано згідно сульфідної класифікації.

Рекомендовано студентам спеціальності 5.0517104 «Виробництво хліба, кондитерських, макаронних виробів та харчових концентратів» для підготовки до поточного, модульного та підсумкового контролю знань.

Розглянуто та затверджено

на засіданні циклової комісії

природничо-наукових дисциплін

Протокол №____від_______2011р.

Голова циклової комісії

_______________І.В.Пінчук

Тема „Вступ. Теоретичні основи аналітичної хімії”

1. Залежно від способу проведення аналізу розрізняють:

а) аналіз мокрим шляхом і сухим шляхом;

б) якісний та кількісний аналіз;

в) метод забарвлення полум’я, метод утворення перлів;

г) аналіз мокрим шляхом, метод забарвлення полум’я.

2. При проведенні якісного аналізу реакції та реактиви поділяють на:

а) якісні, кількісні;

б) осадження, нейтралізації, комплексоутворення;

в) загальні, характерні;

г) якісні, специфічні.

3. Хімічний посуд буває:

а) скляний, фарфоровий;

б) скляний тонкостінний, скляний товстостінний, вимірювальний;

в) скляний, фарфоровий, пластмасовий, металевий.

4. До скляного тонкостінного посуду належать:

а) пробірки, стакани хімічні, колби (плоскодонні, круглодонні, конічні);

б) лійки, бюкси, ступки;

в) фарфорові чашки, фарфорові тиглі;

г) мірні циліндри, піпетки, мірні колби, бюретки.

5. До товстостінного скляного посуду належать:

а) бюкси, лійки, конічні колби, бюретки;

б) мірні циліндри, піпетки, мірні колби, бюкси, лійки;

в) бюретки, тигля, хімічні стакани, круглодонні колби, піпетки;

г) ступки, мірні колби, спиртівка, піпетки, хімічні стакани.

6. Мірний циліндр використовують для:

а) точного вимірювання об’єму рідини;

б) точного відліку об’єму реактиву;

в) вимірювання об’ємів рідин з точністю 0,2 – 0,3 ціни поділки;

г) виготовлення розчинів заданої концентрації.

7. Піпетка використовується для:

а) точного відліку об’єму реактиву;

б) точного вимірювання об’єму рідини;

в) виготовлення розчинів заданої концентрації;

г) вимірювання об’ємів рідин з точністю 0,2 – 0,3 ціни поділки.

8. Для подрібнення твердих речовин використовують:

а) ексикатор;

б) фарфорова чашка;

в) фарфоровий тигель;

г) фарфорова ступка та пестик.

9. Концентрацію іонів гідрогену Н⁺ в розчині показує:

а) константа дисоціації;

б) водневий показник;

в) іонний добуток води;

г) добуток розчинності.

10. Значення водневого показника в лужному середовищі:

а) рН = 7;

б) рН = 6;

в) рН < 7;

г) рН > 7.

11. Розчини, які здатні зберігати значення рН при розведенні водою або додаванні невеликих кількостей кислоти чи лугу:

а) розчини розведені;

б) розчини кислот, основ, солей;

в) розчини електролітів;

г) буферні розчини.

12. Які з наведених буферних розчинів можна використовувати для створення слабко кислого середовища:

а) NH₄OH + NH₄CІ

б) NaHCO₃ + H₂CO₃

в) Na₂HPO₄ + NaH₂PO₄

г) CH₃ COOH + CH₃COONa

13. Добуток концентрацій іонів малорозчинного електроліту в його насиченому водному розчині називають:

а) добутком розчинності;

б) іонним добутком води;

в) добутком концентрацій іонів;

г) розчинністю.

14. В ненасиченому розчині:

а) [А⁺]^а · [В^-]^в < ДР (А_аВ_в);

б) переважає процес осадження;

в) переважає процес розчинення осаду;

г) [А⁺]^а · [В^-]^в > ДР (А_аВ_в).

15. В пересиченому розчині:

а) [А⁺]^а · [В^-]^в < ДР (А_аВ_в);

б) переважає процес осадження;

в) [А⁺]^а · [В^-]^в > ДР (А_аВ_в);

г) переважає процес розчинення осаду.

16. Бюретку використовують для:

а) вимірювання маси;

б) точного відліку об’єму реактивів;

в) точного вимірювання об’єму рідини;

г) приготування розчинів.

17. До мірного посуду належать:

а) бюкс;

б) бюретка;

в) ексикатор;

г) пробірка.

18. Перевірку місткості мірного посуду проводять:

а) калібруванням;

б) титрування;

в) осадження;

г) промивання.

19. Способи проведення якісного хімічного аналізу:

а) хімічний аналіз досліджуваних речовин в розчинах;

б) аналіз мокрим і сухим шляхом;

в) метод забарвлення полум’я;

г) метод утворення перлів.

20. Специфічні реакції (реактиви) – це:

а) загальні реакції (реактиви);

б) реактиви взаємодіють в розчині з декількома іонами;

в) реакції (реактиви), що дозволяють відкривати одні іони у присутності інших;

г) реакції (реактиви) з груповим реактивом.

21. До хімічних методів аналізу належать:

а) спектральний, електрохімічний, хроматографічний методи;

б) гравіметричний і титриметричний методи;

в) оптичний, електрохімічний, хроматографічний методи;

г) потенціометричний, колориметричний, фотоелектроколориметричний, спектрофотометричний, люмінесцентний методи.

22. До оптичних методів аналізу належать:

а)кондуктометрія, потенціометрія, електрогравіметрія;

б)люмінесцентний, колориметричний, фотометричний;

в)колориметрія, нефелометрія, електрогравіметрія;

г)фотометрія, нефелометрія, рефрактометрія, поляриметрія.

23. Оптичні методи встановлюють:

а) залежність між складом досліджуваної речовини та оптичною властивістю;

б) залежність між електрохімічними властивостями розчинів і складом досліджуваної речовини;

в) залежність розподілу речовини між двома фазами залежно від їх адсорбційної здатності;

г) залежність між складом досліджуваної речовини та здатністю до світло поглинання.

24. Аналітична хімія – наука про:

а) методи аналізу;

б) якісний склад речовини;

в) структуру та хімічні властивості речовин;

г) кількісний склад речовини.

25. Швидкість хімічних реакцій прямо пропорційна добутку концентрацій реагуючих речовин:

а) закон сталості складу;

б) закон дії мас;

в) принцип рухомої рівноваги;

г) константа рівноваги.

26. Взаємодія розчинів солей з водою, що призводить до утворення малодисоційованих сполук:

а) електролітична дисоціація;

б) іонний обмін;

в) розщеплення;

г) гідроліз.

28. Процес одержування дослідним шляхом даних про якісний і кількісний склад об’єкта :

а) аналіз ;

б) синтез;

в) якісний аналіз;

г) розщеплення.

29. Розклад аналізованих хімічних об’єктів на складові

а) фізичний аналіз ;

б) хімічний аналіз ;

в) аналіз;

г) розкладання.

З0. Хімічні методи аналізу ґрунтуються на:

а) хімічних реакціях обміну ‑ осадження, окислювально – відновних, комлексоутворення;

б) ідентифікації або виявленні речовин;

в) хімічних реакціях, що супроводжуються вибухом, розчиненням осадів та виділенням газів;

г) хімічних реакціях, при проведенні яких виникає зовнішній ефект або аналітичний сигнал.

31. Реакції, що ґрунтуються на утворенні хімічних сполук-осадів, які мають характерні форму, колір та здатність кристалів заломлювати світло, називають:

а) осадження ;

б) крапельні;

в) мікрокристалоскопічні;

г) кристалізації.

32. Краплинні та мікрокристалоскопічні реакції широко використовують при проведенні:

а) аналізу;

б) мікроаналізу;

в) макроаналізу;

г) напівмікроаналізу.

33. Які солі мають кислу реакцію середовища:

а) ВаСІ₂;

б) FeCІ₃;

в) К₂СО₃;

г) NH₄NO₃.

34. Найменша маса речовини або іона, яка може бути відкрита даним реактивом:

а) специфічність;

б) гранична концентрація;

в) чутливість;

г) граничне розбавлення.

34. Реакції , в результаті яких із суміші іонів невелика їх група утворює осади чи газуваті продукти:

а) групові аналітичні реакції;

б) характерні реакції;

в) загально аналітичні реакції;

г) специфічні реакції.

34. Реакції, в результаті яких з даним видом іонів утворюються продукти з особливо яскраво вираженими зовнішніми ознаками:

а) характерні реакції;

б) групові реакції;

в) специфічні реакції;

г) загально аналітичні реакції.

34. Послідовність аналітичних реакцій, за якої катіони, що заважають відкривати інші, відкриваються та відокремлюються першими, називається:

а) хід аналізу;

б) систематичний хід аналізу;

в) дробний аналіз;

г) якісний аналіз.

34. Відкриття іона за допомогою специфічних реакцій, яке проводиться в довільній послідовності в окремих порціях досліджуваного розчину, називається:

а) дробний аналіз;

б) систематичний аналіз;

в) дробно – систематичний аналіз;

г) напівмікроаналіз.

34. Речовини, які використовують у практиці хімічного аналізу з метою хімічних перетворень, називають:

а) хімічними реактивами;

б) кислотами, основами, солями;

в) вихідними речовинами;

г) досліджуваними речовинами.

34. Вкажіть основні етапи якісного аналізу:

а) взяття проби, розчинення, одержання розчину;

б) розчинення речовини, проведення аналітичної реакції;

в) вибір розчинника, розчинення, осадження;

г) взяття проби і підготовка її до аналізу, попередні дослідження, вибір розчинника, розчинення і одержання розчину зразка, проведення хімічної реакції, спостереження аналітичного ефекту.

34. Речовини, які в розчинах будь-яких концентрацій повністю розщеплюються на іони:

а) електроліти;

б) сильні електроліти;

в) слабкі електроліти;

г) розчинні солі, кислоти, основи.

34. Кількісними характеристиками процесу дисоціації є:

а) константа рівноваги;

б) константа дисоціації, ступінь дисоціації;

в) іонний добуток води, водневий показник;

г) активність, іонна сила, константа дисоціації, ступінь гідролізу.

34. На розчинність електролітів впливають ( виберіть вірні ствердження):

а) присутність однойменних іонів зменшує розчинність осаду;

б) присутність однойменних іонів сильного електроліту збільшує розчинність осаду;

в) присутність в розчині сильних електролітів, які не мають спільних іонів з малорозчинним електролітом, підвищує розчинність осаду;

г) присутність в розчині сильних електролітів, які не мають спільних іонів з малорозчинним електролітом, знижує розчинність осаду.

34. Добуток молярних концентрацій іонів у насиченому розчині малорозчинного електроліту за сталої температури і тиску:

а) іонний добуток;

б) добуток розчинності;

в) константа рівноваги;

г) ступінь гідролізу.

34. Виберіть солі, які повністю гідролізують у розчинах:

а) Na₂CO₃, AІ₂(SO₄)₃, Na₂SO₄;

б) К₂СО₃, AІ₂S₃, Cr₂(CO₃)₃;

в) AІ₂S₃, Cr₂(CO₃)₃, Fe₂S₃, Fe₂(CO₃)₃;

г) Na₂CO₃, Fe₂(CO₃)₃, AІ₂(SO₄)₃.

34. Кількість речовини еквівалента ,що міститься в одному дм³ розчину, називається:

а) молярна концентрація;

б) молярна концентрація речовини еквівалента;

в) кількість речовини еквівалента;

г) маса речовини еквівалента.

34. Молярна концентрація речовини еквівалента позначається:

а) С_м (Х);

б) С_н (Х); N;

в) C(f _екв (Х)Х);

г) f_екв (Х)Х).

34. Відношення добутку молярних концентрацій речовин продуктів гідролізу до молярної концентрації негідролізованих речовин у розчині:

а) ступінь гідролізу;

б) константа гідролізу;

в) константа рівноваги;

г) добуток розчинності.

34. За способами розв’язування тієї чи іншої задачі методи класифікують:

а) якісний, кількісний та фазовий аналіз;

б) хімічний, фізичний та фізико – хімічний аналіз;

в) маркування, експресний та контрольний (арбітражний) аналіз;

г) мікроаналіз, мікроаналіз, напівмікроаналіз, ультра мікроаналіз.

34. За вимірюваною властивістю досліджуваної речовини методи аналізу класифікують:

а) якісний, кількісний та фазовий аналіз;

б) хімічний, фізичний та фізико – хімічний аналіз;

в) маркування, експресний та контрольний (арбітражний) аналіз;

г) мікроаналіз, мікроаналіз, напівмікроаналіз, ультра мікроаналіз.

34. При проведенні крапельного аналізу використовують:

а) пробірки;

б) фарфорові або скляні пробірки, фільтрувальний папір, бюретки;

в) скляні пластинки, фільтрувальний папір;

г) скляні скельця, мікроскоп.