152. В чому суть головної ідеї кейсіанства?

Головна ідея кейсіанства полягає в тому, що ринкова система зовсім не є досконалою і саморегульованою і що максимально можливу зайнятість і економічне зростання може забезпечити тільки активне втручання держави в економіку.

Новаторство економічного вчення Дж. М. Кейнса у методологічному плані проявилось насамперед у двох основних моментах:

1. У наданні переваги макроекономічному аналізу перед мікроекономічним;

2. В обгрунтуванні концепції т. з. “ефективного попиту”, тобто потенційно можливого і стимульованого державою сукупного попиту.

Мікроекономічному підходу Кейнс протиставив свій макроекономічний метод, тобто дослідження взаємозв’язків і пропорцій між сукупними народногосподарськими величинами – національним доходом, інвестиціями, заощадженнями тощо. Цей підхід передбачає, що умови процвітання окремої фірми зовсім не є умовами процвітання всієї економіки вцілому. Між економічними цілями фірми і економіки виникають суперечності, вирішення яких необхідно шукати на шляху відновлення макроек-ї рівноваги.

Кейнс працював над такими питаннями (саме в цих та ін. питаннях він не погоджувався з положеннями неокласичної та ін. шкіл): формування ефективного сукупного попиту, стосовно питання заощаджень, зайнятості та ін.

Отже Кейнс вступив у ще незвідану область екон-х явищ, став першопроходцем у комплексному дослідженні економіки як єдиного цілого, заснувавши не тільки новий напрям економічної думки, а й нову наукову дисципліну – макроекономіку.

154. Який зміст укладає Дж. М. Кейнс у поняття “мультиплікатор інвестицій”?

У зв’язку із формуванням ефективного сукупного попиту Дж. М. Кейнс фор­мулює концепцію мультиплікації інвестицій – найбільш оригінальної у його теоретичній системі. В ній він встановлює зв’язок між чистими інвестиціями, споживанням і національним доходом, який став центральною ланкою кейнсіанської теорії.

Між приростом інвестицій (чистими інвестиціями) і приростом національного доходу, як довів Кейнс, існує визначене і стійке співвідношення – коефіцієнт мультиплікатора інвестицій. Мультиплікатор інвестицій ґрунтується на тому, що кожна одиниця застосованих чистих інвестицій приносить більший приріст національного доходу, і навпаки, зменшення інвестицій обертається масштабнішим зменшенням національного доходу. Так само інвестиції впливають і на зайнятість, тому мультиплікатор інвестицій є також мультиплікатором зайнятості.

Тривалість і загальний ефект мультиплікаційного процесу, як і сама вели­чина коефіцієнта мультиплікатора, залежать від того, у якій пропорції приріст національного доходу буде розподілятись між споживанням і заощадженнями, тобто від показників граничної схильності до споживання (МРС) і граничної схильності до заощаджень (МРS).

Мультиплікаційний ефект полягає у тому, що приріст національного доходу, зайнятості і споживання відбувається у більшій пропорції, ніж приріст первинних інвестицій, які через мультиплікатор продукують вторинні, третинні і наступні інвестиції із спадним ефектом. Мультиплікаційний цикл завершується тоді, коли чергові інвестиції вже не виявляють мультиплікаційного ефекту, що відбувається за ситуації повної зайнятості, копи не збільшується сукупний попит.

Водночас Кейнс сформулював і інший “закон”, який він назвав скоріше психологічним, ніж економічним. Суть “закону Кейнса” полягає у тому, що із зростанням доходу схильність до споживання зменшується, а схильність до заощаджень зростає, що зрештою призводить до зменшення мультиплікатора, зниження доходу, сукупного попиту і зайнятості та наступної стагнації економіки. Тому держава повинна всіляко стимулювати споживання і тим самим й сукупний попит.

Кейнсіанська теорія мультиплікатора інвестицій, зайнятості і економічного зростання виявила величезний вплив на розвиток економічної теорії в цілому, змусила економістів різноманітних спрямувань по-новому оцінити роль спожи­вання і заощаджень, розгорнути широкі дослідження умов макроекономічної рівноваги.