Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
конспект_2011.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
17.04.2019
Размер:
1.11 Mб
Скачать

2 Ознаки хорошого і поганого фінансового стану.

Фінансовий план охвачує весь платіжний обіг, всі грошові доходи і витрати на основні діяльності, капітальному будівництві та іншій діяльності.

Цей план має форму балансу і складається із 3 частин:

  1. Доходи і надходження засобів

  2. Витрати та відрахування засобів

  3. Взаємозв’язки з бюджетом.

Аналіз проводиться наступним чином:

  • на першому етапі аналізується прибутково-видаткова частина методом зрівняння по кожному елементу і в цілому по підсумку визначаються відхилення і виявляються причини. При цьому особлива увага приділяється прибутковій частині, тому що вона забезпечує видаткову частину і визначає фінансовий план;

  • на другому етапі аналізуються взаємозв’язки підприємства з бюджетом, при цьому звертається увага на повноту і своєчасність внесків.

Признаками хорошого фінансового стану являються:

  • постійна наявність грошей на розрахунковому рахунку;

  • збереження власних оборотних коштів;

  • виконання і перевиконання плану по прибутку;

  • своєчасне виконання всіх платіжних зобов’язань;

  • матеріальна забезпеченість отриманих суд;

  • відсутність зверх нормативних не прокредитованих банком запасів товарно-матеріальних цінностей;

  • оберт оборотних засобів не нижче планових.

Признаками поганого фінансового стану являється:

  • стійка відсутність грошей на розрахунковому рахунку;

  • прострочені заборгованості по різним платежам;

  • невиконання плану по прибутку;

  • наявність позареалізаційних втрат;

  • іммобілізація оборотних коштів позапланові витрати.

Із поганого фінансового стану підприємство повинно виходити самостійно, лише в деяких випадках підприємству може бути здійснена фінансова допомога.

3 Аналіз балансу підприємства

Значення і види балансових показників

В умовах ринкової економіки інформація про фінансовий стан підприємства може представляти інтерес для різних категорій користувачів. Найважливішими з них є менеджери, акціонери, кредитори, потенційні інвестори, постачальники та інші категорії. При цьому кожний з цих категорій прислідує свої цілі і має свої критерії оцінок фінансового становища підприємства.

Наприклад, менеджерів цікавить ефективність господарських операцій по вкладеним коштам; власників та акціонерів цікавить прибутковість вкладених коштів і рівень ризику можливої їх втрати; кредиторів цікавить перспектива повернення інвестованих коштів; постачальників цікавить можливість своєчасної оплати за свою продукцію.

Для аналізу фінансового стану підприємства застосовується ціла система відносних і абсолютних показників, яка відображає інтереси різних категорій користувачів.

Найважливішим з них є показники, які характеризують:

  • ліквідність, тобто вимір можливості підприємства по оплаті заборгованостей;

  • платоспроможність, тобто міру покриття підприємством позичених коштів;

  • ефективність використання активів, тобто передбачення вивчення обертаємості поточних активів (обігових коштів);

  • ефективність джерел власного (акціонерного) капіталу.

Визначення фінансового коефіцієнту основане на визначенні співвідношень між окремими статтями звітності. Загальна методика такого аналізу полягає в зіставленні розрахованого по даним звітності коефіцієнт із середньогалузевим нормативом або аналогічними даними підприємства за попередній період.

Основними джерелами аналізу показників є баланс підприємства.

Баланс – документ, який містить інформацію про фінанси підприємства на яку-небудь дату, звичайно на останній день року. Баланс має 2 сторони: ліва називається «Кошти» (активи), а права «Зобов’язання і капітал» (пасиви).

Кошти – це ресурси, які належать фірмі, її активи. Сюди переносяться всі залишки (сальдо) з активних рахунків.

Зобов’язання – це джерела ресурсів, які надають кредитори. Кредитори мають право платіжного іску у відношенні коштів підприємства в сумі рівній його довгострокових зобов’язань по відношенню до даних кредиторів – пасиви і сюди переносяться всі залишки з пасивних рахунків.

Капітал – це складова частина пасиву балансу.

Існує 2 джерела власного капіталу:

  1. акціонерний капітал, інвестори, які надали компанії ресурси у формі капіталу, одержали натомість акції;

  2. частини прибутку підприємства, тобто частина, яка йде на розширення виробництва, тобто не йде на виплату податків, дивідендів та іншого, і має назву

В основі любого балансу лежить наступне основне рівняння

Вартість активів = вартість всіх зобов’язань + власний капітал

Таблиця – Приклад балансу компанії США, тис. дол.

Актив

Пасив

Грошові кошти

Дебіторська заборгованість

Запаси

561

1963

2031

Кредиторська заборгованість

Нарахування

Короткострокові кредити банку

1862

301

250

Обігові кошти

Основні кошти

4555

2581

Короткострокова кредиторська заборгованість

Довгострокова кредиторська заборгованість

Власний капітал

2413

500

4223

Разом по активі

7136

Разом по пасиві

7136

Форма балансу в агрегованому вигляді в нашій державі, грош. од.

Актив

Пасив

1 Основні кошти (нерухомість, поза-обігові активи)

2 Запаси і витрати

3 Грошові кошти

а) розрахунки з дебіторами

б) грошові кошти і короткострокові фінансові вкладення

2,3 – поточні активи, позаобігові активи

1 Джерела власних і прирівняних до них коштів (власний капітал)

2 Довгострокові зобов’язання

3 Розрахунки та інші пасиви (поточні короткострокові зобов’язання)

Підсумок балансу

Підсумок балансу