8 Аналіз витрат на збут

Витрати на збут створюються у сфері обсягу і відносяться до реалізації продукції. В основному поза виробничі витрати змінні (плата за перевезення вантажів, витрати на тару і упаковку, на страховий ремонт та ін.).

До умовно-постійних витрат відносять в основному відрахування на утримання апарату управління. Аналіз проводиться по схемі розглянутій вище по статті витрат на утримання та експлуатацію устаткування.

Аналіз розподілу непрямих витрат

Аналіз непрямих витрат базується на даних про виконання кошториса. На основі калькуляції можна виявити як зміна витрат вплинула на собівартість окремих видів продукції.

При розгляданні цього питання слідує прийняти до уваги дію 2-х факторів:

• зміна суми непрямих витрат;

• зміна суми основної заробітної плати основних виробничих робітників (оскільки тільки цей показник частіше всього служить основою для розподілення непрямих витрат).

Приклад:

Таблиця – Розрахунок коефіцієнта непрямих витрат

Показники	План	Звіт
1. Загальна сума непрямих витрат, тис грн.	8400	8140
2. Основна заробітна плата основних виробничих робітників, тис. грн.	7000	7400
3. Коефіцієнт непрямих витрат (р1:р2)	1,2	1,1

Таким чином, у звітному періоді коефіцієнт непрямих витрат зменшився на 0,1. На цю зміну вплинуло 2 фактори:

• зміна суми непрямих витрат:

ΔК_н._в=

ΔК_н._в= 8140 : 7400 – 8400 : 7400 = -0,035

• зміна суми заробітної плати:

ΔК_зп =

ΔК_зп = 8400 : 7400 – 8400 : 7000 = -0,065

Баланс факторів: ΔК = ΔК_н._в+ ΔК_зп

ΔК = -0,035 – 0,065 =-0,1

Висновок: Таким чином і виконання кошториса непрямих витрат (зменшення витрат) і зміна виробничої заробітної плати привело до зменшення коефіцієнта непрямих витрат.

В заключення аналізу собівартості продукції складається зведена таблиця резервів собівартості. Потім для реалізації резервів розробляють організаційно-технічні заходи, як по підприємству в цілому, так і по структурним підрозділам.

9 Визначення резервів зниження собівартості продукції

Основними джерелами резервів зниження собівартості промислової продукції є:

• збільшення обсягу її виробництва;

• скорочення витрат на її виробництво за рахунок підвищення рівня продуктивності праці, ощадливого використання сировини, матеріалів, енергії, палива, устаткування, скорочення непродуктивних витрат, виробничого браку і т.д.

1. Резерви збільшення виробництва продукції виявляються в процесі аналізу виконання виробничої програми. При збільшенні обсягу виробництва продукції зростають тільки перемінні витрати, сума ж постійних витрат, як правило, не змінюється, у результаті знижується собівартість виробів.

2. Резерви скорочення витрат виявляються по кожній статті витрат за рахунок конкретних організаційно-технічних заходів (упровадження нової більш прогресивної техніки і технології виробництва, поліпшення організації праці й ін.), що будуть сприяти економії матеріалів, енергії, заробітної плати і т.д.

Економію витрат по оплаті праці можна розрахувати шляхом множення різниці між трудомісткістю виробів до впровадження і після впровадження організаційно-технічних заходів на плановий рівень середнього динної оплати праці і на кількість планових до випуску виробів.

Сума економії збільшиться на відсоток відрахування від фонду оплати праці, що включаються в собівартість продукції.

Резерв зниження матеріальних витрат на виробництво запланованого випуску продукції за рахунок зниження витрати матеріалів на одиницю продукції до і після впровадження заходів; за рахунок зміни планових цін на матеріали.

Резерв скорочення витрат на утримання основних засобів за рахунок передачі в довгострокову оренду і списання непотрібних, будинків, які не використовуються, машин, устаткування визначається множенням первісної їх вартості на норму амортизації.

Резерви економії накладних витрат виявляються на основі їх факторного аналізу по кожній статті витрат за рахунок розумного скорочення апарата керування, ощадливого використання засобів на відрядження, поштово-телеграфні й канцелярські витрати, скорочення утрат від псування матеріалів і готової продукції, оплати простоїв і ін.

Додаткові витрати на освоєння резервів збільшення виробництва продукції визначаються окремо по кожному його виду. Це, в основному, зарплата за додатковий випуск продукції, витрата сировини, матеріалів, енергії й інших витрат, що змінюються пропорційно обсягу виробництва продукції. Для визначення їхнього розміру необхідно резерв збільшення випуску продукції і-того виду умножити на фактичний рівень питомих перемінних витрат.

Наприклад:

Фактичний випуск виробу А складає 50400 шт.; є резерв його збільшення на 1600 шт.; фактична сума витрат на виробництво усього випуску 22680 тис. грн.; резерв скорочення витрат по всім статтях – 816 тис. грн.; додаткові перемінні витрати на освоєння резерву збільшення виробництва продукції – 496 тис. грн. (1600 шт х 310 грн.), де 310 грн. – рівень перемінних витрат у собівартості одиниці продукції.

Звідси резерви зниження собівартості одиниці продукції складає:

ΔСод =С_{1од –} С_0од

ΔСод = (22680 – 816 + 496) : (50400 + 1600) – 22680 : 50400 = 430 – 450 = -20 грн.

Аналогічно розрахунки проводяться по кожному виду продукції і по кожному організаційно-технічному заходу, що дозволяє повніше оцінити їхню ефективність.

Модуль 3 Фінансово-економічний аналіз