- •1.Передумови створення концепції бд .
- •2. Переваги концепції бд.
- •3. Характеристика структури абд .
- •4. Класифікація абд.
- •5. Системи управління базою даних (субд) та її функції.
- •6. Характеристика першого та другого покоління субд.
- •7. Характеристика третього покоління субд та його переваги.
- •8. Зовнішній етап проектування бд та його характеристика.
- •9. Інфологічний етап проектування бд та його характеристика.
- •10. Даталогічний етап проектування бд та його характеристика.
- •11. Внутрішній (фізичний) етап проектування бд та його характеристика.
- •12. Мовні засоби абд.
- •13. Визначення відкритих та закритих систем та їх характеристика.
- •14. Драйвер odbc та його призначення.
- •16. Категорії користувачів адб та їх характеристика.
- •17. Адміністратор бд його призначення та функції.
- •18. База даних, фонд та архів даних визначення та призначення.
- •19. Підходи до проектування на зовнішньому рівні.
- •20. Сутність проектування на зовнішньому рівні.
- •21. Вимоги до iнфологiчної моделі.
- •22. Підходи до інфологічного проектування бд
- •23. Інструментальні засоби iнфологiчного проектування.
- •24. Схема взаємозв’язку робіт при інфологічному проектуванні.
- •25. Правила агрегації атрибутів в інформаційні об’єкти.
- •26. Зовнішнє кодування його сутність та використання при інфологічному проектуванні.
- •28. Виявлення та опис інформаційних запитів до бд.
- •29. Поняття запитувального зв’язку їх формальний опис та різновиди.
- •30. Аналіз і зведення запитувальних зв’язків до канонічного вигляду (перетворення № 1).
- •31. Аналіз і зведення запитувальних зв’язків до канонічного вигляду (перетворення № 2).
- •32. Аналіз і зведення запитувальних зв’язків до канонічного вигляду (перетворення № 3).
- •33. Правила побудови структурних зв’язків.
- •34. Поняття об’єкта - зв’язки та його використання при інфологічному проектуванні.
- •35. Обмеження цілісності (бізнес-правила), які накладаються на атрибути бд.
- •36. Характеристика процедури перевірки інфологічної моделі на коректність.
- •37. Мета й завдання даталогiчного проектування.
- •38. Критерії вибору субд загального характеру.
- •39. Критерії вибору субд з точки зору підтримки роботи прикладного програмного забезпечення.
- •40. Відображення iнфологiчної моделі на ієрархічну.
- •41.Відображення інфологічної моделі на сіткову.
- •55.Переваги нормалізації відношень.
- •56.Особливості організації бази даних та характеристика об’єктів в Access.
- •57.Типи даних, поняття первинного та вторинного ключів в Access.
- •58.Типи зв"язків між таблицями та їх підтримка в Access.
- •59.Створення зовнішнього само і тета-об"єднання таблиць в в Access.
- •Само об’єднання - зв’язування полів однієї таблиці на умові їх спів падання. (приклад, відображення всіх внутрішньобанківських платежів).
- •60.Правила побудови схеми даних в Access.
- •Загальна характеристика мови sql та її застосування в субд Access.
- •63. Характеристика основних типів запитів для яких викоритсовується sql в Access
- •64. Форми в access , їх призначення та характеристика як інтерфейсного засобу
- •65. Характеристика елементів управління формою в access
- •66. Запити в access та їх класифікація
- •67.Оптимізація запитів (оз)та засоби підвищення продуктивності бд в Access.
- •68. Операції адміністрування бд в Access.
- •Загальна характеристика case-засобів для автоматизації проектування баз даних та інформаційних систем.
- •Характеристика пакета s-Designor як case-засобу для проектування баз даних. Основні можливості s-Designor.
- •Інструментарій s-Designor та режими роботи s-Designor.
- •Концептуальне моделювання – створення cdm-моделі.
- •Фізичне моделювання – створення pdm-моделі.
- •Поняття трігерів і зберігаємих процедур та їх використання в бд.
- •77. Визначення та характеристика розподіленої бд.
- •78.Характеристика централізованої стратегії розподілення даних в бд.
- •81. Особливості технології функціонування розподілених бд.
- •82. Сутність механізму підтримки транзакцій в розподілених бд.
- •83. Сутність механізму підтримки реплікацій в розподілених бд.
- •84. Вимоги до технологiї створення I ведення бд.
- •85. Характеристика технологiчної операцiї завантаження бд.
- •86. Характеристика технологiчної операцiй дублювання I вiдновлення бд.
- •87. Характеристика основних можливих випадків руйнування бд та операції по її відновленню.
- •88. Характеристика технологiчної операцiй реорганiзацiя I реструктуризацiя бд.
- •89. Характеристика технологiчної операцiї актуалізації бд.
- •90. Поняття сховища даних та передумови його створення.
- •91. Основні характеристики сховищ даних.
- •92. Переваги сховища даних та клас задач для яких вони використовуються.
- •93. Архітектура сховищ даних.
- •95. Характеристика molap моделі сховища даних .
- •96. Характеристика rolap моделі сховища даних.
- •98. Поняття кіоска (вітрини) даних та його застосування в системах обробки даних.
- •99. Особливості проектування сховищ даних.
- •Передумови створення концепції бд .
- •Переваги концепції бд.
25. Правила агрегації атрибутів в інформаційні об’єкти.
2.1. Спочатку серед атрибутiв видiляються тi, мiж якими iснує однозначний зв’язок в обох напрямках (1:1). Такi атрибути агрегуються в один об’єкт, якому присвоюється унiкальне iм’я. Важливим моментом є вибiр iменi об’єкта. Iдентифiкацiя об’єкта якимось iм’ям залежить вiд того, якiй сутностi предметної областi вiдповiдає даний об’єкт. Виконуючи такий аналiз, iнодi необхiдно додатково уточнювати iм’я атрибута для однозначного його семантичного трактування.
При цьому слiд пам’ятати, що в результатi виконання 2.1 один i той самий атрибут може потрапити до кiлькох об’єктiв.
2.2. Пiсля багаторазового виконання 2.1 перевiряють атрибути, що залишились, на тип спiввiдношення з видiленими об’єктами; якщо серед них є такi, що знаходяться у спiввiдношеннi 1:1 з видiленими об’єктами, то їх приєднують до вiдповiдних об’єктiв.
2.3. Якщо серед решти атрибутiв немає таких, якi б знаходились з видiленими об’єктами у спiввiдношеннi 1:1, то необхiдно виконати перевiрку на спiввiдношення 1:Б мiж рештою атрибутів і видiленими об’єктами. При такому типi спiввiдношення може існувати функцiональна залежність, але слiд пам’ятати, що спiввiдношення 1:Б у цьому разі означатиме те, що в екземплярах об’єкта можуть дублюватись значення даного атрибута. Такi атрибути приєднуються до видiлених об’єктiв.
2.4. Якщо пiсля виконання описаного аналiзу ще залишаться атрибути i серед них немає таких, якi б знаходились з видiленими об’єктами у спiввiдношеннi 1:1 чи 1:Б, то вирiшують питання про створення з решти атрибутiв окремих нових об’єктiв. Не виключена можливiсть, що при цьому може з’явитися об’єкт, який містить лише один атрибут. Це свiдчить про те, що існують недолiки в проектуваннi на зовнiшньому рiвнi. Тому потрiбно виконати дообстеження ПО з точки зору поповнення таких об’єктів атрибутами, яких бракує.
Отриманi об’єкти необхiдно iдентифiкувати унiкальними iменами. Iменувати об’єкт краще одним словом i бажано, щоб це був iменник. Але не завжди можна iдентифiкувати об’єкт одним словом, тому iменами об’єктiв можуть бути також словосполучення, якi складаються з дiєслова або iменникiв .
26. Зовнішнє кодування його сутність та використання при інфологічному проектуванні.
Зовнiшнє кодування. На цьому кроцi необхiдно вивчити атрибути з неунiкальними значеннями. Якщо цi атрибути представленi досить довгими текстами, то необхiдно вирiшити питання про доцільність замiни їх на короткi кодовi позначення. У цьому разі в iнфологiчну модель вноситься новий iнформацiйний об’єкт, який доречно назвати «ДОВIДНИК». Вiн буде складатись з коду атрибута та його текстового значення. При цьому в усiх ранiше видiлених об’єктах текстовi значення замiнюються на код.
27. Порядок вилучення синонімії та омонімії та узагальнення атрибутів при інфологічному проектуванні БД.
Перший крок, який виконується при iнфологiчному проекту-ваннi, є аналiз атрибутiв на предмет вилучення синонiмiї i омонiмiї. Серед атрибутiв можуть зустрiтися такi, що мають однаковi iмена, але є рiзними за змiстом, тобто омонiми. У цьому разі атрибутам-омонiмам потрiбно присвоїти рiзнi унiкальнi iмена.
Крiм того, є випадки синонiмiї, коли один i той самий атрибут у рiзних документах має рiзну назву. У цьому разі всiм таким атрибутам присвоюється одне iм’я. Вибираючи назву для синонiмiчної групи атрибутiв, серед атрибутiв-синонiмiв необхiдно вибрати iм’я, яке є семантичною домiнантою для представленої групи, i залишити його в перелiку атрибутiв, а всi iншi синонiмiчнi його назви вилучити зі списку.
Складаючи список атрибутiв, можливо, необхiдно буде виконати ще одну операцiю, яка назвивається узагальненням. При цьому деяку сукупнiсть атрибутiв замiнюють одним атрибутом, який узагальнює сутнiсть представленої групи. Узагальненню пiдлягають атрибути, що мають однаковий формат i семантику.