11. Психологічний тренінг в дослідницькій діяльності психолога. Тренінг і формуючий експеримент.

Тренінг визначаємо як сплановані систематичні зусилля у розвитку знань і вмінь людини, щоб ефективно виконувати певну діяльність.

Мета тренінгу забезпечити людині знання для виконання певних завдань.

Тренінг використовується в Формуючих експериментах(коли треба сформувати вміння, навичку). Спочатку проводяться тести(які навички наявні) -> тренінг(щось формує) -> тестування 2 (визнач ефективності тренінгу).

Цілі групової роботи в тренінгу:

1. Допомога в дослідженні й розв'язанні психологічних проблем.

2. Поліпшення психічного здоров'я.

3. Вивчення психологічних основ спілкування.

4. Розвиток самосвідомості з метою зміни самого себе і корекція поведінки.

5. Сприяння особистісному росту та розвитку

завдання:

- розвиток комунікативних навичок, які зміцнюють соціальні зв'язки;

- розвиток соціально-перцептивної чутливості, соціального уявлення про людину, здатність до емпатії, співпереживання,

- розвиток здатності до самоаналізу, самопізнання,

- оволодіння способами вираження своїх емоцій

- навчання конструктивним способам виходу з конфліктних ситуацій,

10. Особливості використання малюнкових методів в психологічних дослідженнях.

У практиці психологічних досліджень малюнкові методики використовуються з ХІХ століття. Одним з перших звернувся до психомалюнка швейцарський профконсультант Е.Жюкерт, який побачив в особливостях зображення дерева вираження життєвих проблем людини. У 1926 році американська дослідниця Флоренс Лаура Гудінаф у роботі "Вимірювання інтелекту за допомогою малюнка" показала, що виконання малюнка дитиною відображає міру оволодіння нею логічними поняттями і таким чином свідчить про рівень розвитку інтелекту.

У 50-х роках проективний малюнок (малюнкові тести "Дім-дерево-людина", "Дерево", "Автопортрет", "Малюнок сім'ї" та інші) набув значного поширення на Заході. Зазначені методики претендують на комплексне вивчення особистості. Наприклад, тест "Дім-дерево-людина", на думку його автора Дж.Бука, є адекватним засобом для дослідження афективної сфери особистості, потреб, рівня психосексуального розвитку, інтелекту та ін. [116, с.164]. Автор тесту "Дерево" К.Кох наголошує на здатності методики виявити такі психологічні характеристики, як загальний рівень розвитку, стиль діяльності, позицію стосовно оточуючих, інтереси, актуальні переживання, особливості стосунків з батьками, дитячі психічні травми та ін.

Ідея використання малюнка сім'ї для діагностики сімейних стосунків належить Р.Бернсу, С.Кауфману, О.І.Захарову, Л.Корману , В.Халсу та ін. Специфіку різних варіантів тесту "Малюнок сім'ї" утворюють інструкція до виконання малюнка та діапазон його параметрів, що інтерпретуються. Є.С.Романова і О.Ф.Потьомкіна наводять п'ять варіантів інструкції: "намалюй свою сім'ю"; "намалюй свою сім'ю, коли всі займаються буденними справами"; "намалюй свою сім'ю, як ти її собі уявляєш"; "намалюй свою сім'ю, де кожний член зображений у вигляді неіснуючої істоти"; "намалюй свою сім'ю у вигляді метафори" . Ч.Ширн і К.Рассел пропонують більш невизначену інструкцію ("намалюй сім'ю"), виходячи з того, що сама інтерпретація інструкції має важливе діагностичне значення.

Отже, комплекс тематичних психомалюнків є ефективним діагностико-корекційним методом у роботі психолога. Базуючись на проективному підході, він створює можливості для пізнання несвідомої сфери через свідому, тобто у цілісності її проявів. Психоаналітична інтерпретація символів забезпечує глибинно-психологічну корекцію суб’єкта, так як здійснюється у психокорекційному діалозі психолога та автора малюнку. Все це створює умови дослідження індивідуальної неповторності психіки в багатстві її проявів, та підкреслює значні переваги проективних малюнкових технік в порівнянні зі стандартизованими тестовими методиками.