- •1. Особливості виникнення та розвитку експериментальної психології в Німеччині.В.Вунд і становлення експериментальної психології.
- •3. Розвиток і становлення експериментальної психології в Україні.
- •2. Порівняльний аналіз особливостей виникнення та розвитку експериментальної психології в Європі та Америці.
- •4. Особливості розвитку методології наукового психологічного дослідження. Феномен методу в експериментальній психології.
- •5. Способи класифікацій методів психологічного дослідження, характеристика основних груп.
- •7. Експериментальна психологія як наука і парадигма. Основні завдання експериментальної психології на сучасному етапі розвитку науки.
- •6. Принципи наукового дослідження в психології.
- •9. Етапи проведення цілісного психологічного дослідження.
- •8. Типи психологічних досліджень. Рівні наукового психологічного дослідження.
- •11. Психологічний тренінг в дослідницькій діяльності психолога. Тренінг і формуючий експеримент.
- •10. Особливості використання малюнкових методів в психологічних дослідженнях.
- •12. Характеристика методу тестування в експериментальній психології.
- •13. Теорія і психологічне експериментальне дослідження. Аналіз особливостей використання в психологічних дослідженнях теоретичних методів.
- •14. Особливості застосування проективного методу в експериментальній діяльності психолога.
- •18. Правила побудови анкети та здійснення процедури анкетування в психологічному дослідженні.
- •15. Планування бесіди як психологічного дослідження, етапи її проведення.
- •24. Види спостережень:
- •16. Характеристика процедури психологічного інтерв'ю, його плюси і мінуси.
- •19. Спостереження як один з основних методів психологічного дослідження. Історія використання методу спостереження при вивченні психологічних явищ.
- •22. Етичні проблеми спостереження.
- •22. Етичні проблеми використання методу спостереження в психологічних дослідженнях. Використання прийомів візуальної психодіагностики в спостереженні.
- •21. Характеристика особливостей предмету та об'єкту психологічного спостереження. Порівняльний аналіз особливостей прихованого та неприхованого психологічного спостереження.
- •23. Надійність та валідність спостереження.
- •27. Самоспостереження та інтроспекція: історія застосування в психологічних дослідженнях. Схема спостереження за Ассаджолі.
- •30. Порівняльна характеристика ідеального та реального експерименту. Безмірний експеримент.
- •29. Історія експерименту як методу в психології. Види експериментів у психології.
- •36. Вплив особистості досліджуваного на ситуацію психологічного експерименту.
- •31. Незалежна змінна в психологічному експерименті. Проблема виділення незалежної змінної з-під впливу інших змінних.
- •32. Види змінних в експерименті. Характеристика залежної змінної, її особливості.
- •33. Типи взаємозв’язків між основними змінними. Контроль змінних.
- •35. Гіпотеза в психологічному експерименті. Принцип фальсифікованості.
- •37. Помилки експериментатора в оцінці діяльності досліджуваного. Експериментатор як незалежна змінна.
- •38. Валідність експерименту, види та фактори, що порушують валідність експерименту.
- •41. Особливості планів психологічних експериментів з однією незалежною змінною.
- •39. Характеристика етичних проблем експериментатора. Етичний кодекс психолога-дослідника. Анкетування після експерименту.
- •4 Групи (2 е та 2к):
- •40. Стратегії формування експериментальних груп.
- •43. Аналіз плану «тест-вплив-ретест».
- •48. Порівняльна характеристика доекспериментальних і класичних планів в експериментальній психології.
- •44. Особливості планування психологічного експерименту для одного досліджуваного.
- •45. Факторні плани для двох і кількох незалежних змінних.
- •46. Виявлення причин взаємодії двох незалежних змінних з допомогою графічного зображення результатів експерименту.
- •47. Планування за методом латинського і греко-латинського квадратів.
- •49. Квазіекспериментальні плани.
- •50. Планування експериментів за методом часових серій та альтернативних впливів.
- •51. Експеримент ex-postfacto. Перспективи розвитку планування психологічного дослідження.
- •52. Експериментальна вибірка. Спосіб підбору досліджуваних за методом квот та бажаючих.
- •53. Аналіз процедури підбору досліджуваних за методом рандомізації.
- •54. Вимірювання та психологічний експеримент.
22. Етичні проблеми спостереження.
Крім того, включене спостереження, при якому дослідник маскується, а цілі спостереження ховаються, породжує серйозні етичні проблеми. Багато психологів вважають неприпустимим проведення досліджень "методом обману", коли його цілі ховаються від досліджуваних людей і \ або коли випробовувані не знають, що вони - об'єкти спостереження або експериментальних маніпуляцій. Модифікацією методу включеного спостереження, поєднує спостереження з самоспостереження, є "трудовий метод", який дуже часто використовували закордонні та вітчизняні психотехніки в 20-30-х роках нашого століття. Процедура дослідження методом спостереження складається з наступних етапів: 1) визначаються предмет спостереження (поведінка), об'єкт (окремі індивіди або група), ситуації, 2) вибирається спосіб спостереження і реєстрації даних, 3) будується план спостереження (ситуації - об'єкт - час); 4) вибирається метод обробки результатів; 5) проводиться обробка та інтерпретація отриманої інформації.
25. Головна проблема реєстрації результатів спостереження - категоризація поведінкових актів і параметрів поведінки. Крім цього спостерігач повинен вміти точно встановлювати відмінність по поведінковому акту однієї категорії від іншої. Дотримання операциональної валідності при проведенні дослідження методом спостереження завжди викликає найбільші складності. Вплив суб'єкта дослідження - спостерігача, його індивідуально-психологічних особливостей також надзвичайно велике. При такій фіксації поведінки спостережуваних індивідів можна уникнути суб'єктивної оцінки, використовуючи (якщо це дозволяють умови) засоби реєстрації (аудіо-або відеозапис). Але її не можна виключити на етапі вторинної кодування та інтерпретації результатів. Тоді тут потрібна участь експертів, чиї думки та оцінки "обробляються"; обчислюється коефіцієнт узгодженості, до розгляду приймаються лише ті випадки, щодо яких проявляється найбільша узгодженість думок експертів.
22. Етичні проблеми використання методу спостереження в психологічних дослідженнях. Використання прийомів візуальної психодіагностики в спостереженні.
Є у 19
. Спостережливість – це талант, фаховість. Результат спостереження залежить наскільки є професійний психолог і
перша проблема – етична пов’язана наскільки є психолог об’єктивний професійний.
Друга – обмеженість людського сприймання.
Третя – присутність спостерігача у спостереження.
20. Помилки спостерігача. Які ж конкретні недоліки методу спостереження не можна в принципі виключити? В першу чергу всі помилки, допущені спостерігачем. Спотворення сприйняття подій тим більше, чим сильніше спостерігач прагне підтвердити свою гіпотезу. Він втомлюється, адаптується до ситуації і перестає помічати важливі зміни, робить помилки при записах і т.д. і т.п. А. А. Єршов (1977) виділяє наступні типові помилки спостереження: 1. Галло-ефект. Узагальнене враження спостерігача веде до грубого сприйняття поведінки, ігнорування тонких відмінностей. 2. Ефект поблажливості. Тенденція завжди давати позитивну оцінку що відбувається. 3. Помилка центральної тенденції. Спостерігач прагне давати усереднену оцінку спостерігається поведінки. 4. Помилка кореляції. Оцінка одного ознаки поведінки дається на підставі іншого спостережуваного ознаки (інтелект оцінюється за беглості мови). 5. Помилка контрасту. Схильність спостерігача виділяти у спостережуваних риси, протилежні власним. 6. Помилка першого враження. Перше враження про індивіда визначає сприйняття і оцінку його подальшої поведінки. Проте спостереження є незамінним методом, якщо необхідно досліджувати природну поведінку без втручання изв- НЕ всшуацію, ко1да потрібно отримати цслосжую картину того, що відбувається і відобразити поведінку індивідів у всій повноті. Спостереження може виступати в якості самостійної процедури і розглядатися як метод, що входить в процес експериментування. Результати спостереження за піддослідними в ході виконання ними експериментального завдання є найважливішою додатковою інформацією для дослідника. Не випадково найбільші натуралісти, такі, як Ч. Дарвін, В.Гум-больт, І. П. Павлов, К. Лоренц, і багато інших вважали метод спостереження глави джерелом наукових фактів.