Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
теоретичні.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
16.04.2019
Размер:
714.75 Кб
Скачать

14. Сукупний попит. Крива сукупного попиту. Чинники сукупного попиту

Сукупний попит (АD) - це шкала, що графічно представлена у формі кривої, яка показує величину реального обсягу продукції - різні кількості товарів і послуг, що їх покупці бажають придбати за кожного можливого рівня цін (інші умови залишаються незмінними).

Основні складові сукупного попиту: 1) споживання (С); 2) інвестиції (І); 3) державні видатки (G); 4) чистий експорт - різниця між експортом та імпортом товарів (К - М). АD = С + 1 + G + (К - М).

Отже, сукупний попит с сумою внутрішнього і зовнішнього попиту на вітчизняні товари і послуги. Сукупний попит має грошову форму. Що нижчий рівень цін у вітчизняній економіці, то більший обсяг реального ВВП захочуть придбати покупці (за інших рівних умов). І що вищий рівень цін, то менший обсяг реального ВВП вони готові купити. Отже, між рівнем цін і обсягом національного продукту існує обернена залежність, що називається законом попиту. Графічне відображення цієї залежності називається кривою попиту. Крива АD має від'ємний нахил, що зумовлено дією ефекту майна (багатства), ефекту процентної ставки, ефекту обмінного курсу та ефекту пропозиції грошей.

Зміна рівня цін за інших рівних умов змінює величину попиту на реальний обсяг виробництва, що відображає рух від однієї точки до іншої по стабільній кривій сукупного попиту. Проте якщо одна або кілька умов змінюються, то крива АD переміщується. Ці інші умови називають неціновгти чинниками сукупного попиту, які можна поділити на три групи: 1) політико-економічні чинники, або зміни, що перебувають під контролем уряду: це передовсім монетарна і фіскальна політика; 2) зовнішні чинники: обсяг виробництва в зарубіжних країнах, динаміка вартості активів і цін на ресурси; 3) сподівання споживачів та підприємців.

18. Особистий дохід до використання. Споживання і заощадження та їх чинники. Кейнсіанська функція споживання

Особисті доходи - це сума грошових коштів та продуктів, отриманих або вироблених домогосподарствами за певний період часу, як правило, за рік. Основними складовими грошових доходів є оплата праці, доходи від підприємницької діяльності та власності (%, дивіденди, рента та ін.), соціальні трансферти (пенсії, стипендії, допомога у зв'язку з безробіттям і т.д.).

Після сплати податків у розпорядженні домогосподарств залишається використовуваний дохід, що йде на споживання і заощадження.

Споживання - це видатки на придбання товарів і послуг для задоволення потреб людей. Заощадження є тією частиною використовуваного доходу, що не витрачається на споживання, це відкладений на майбутнє попит.

Для анаїізу споживання використовується функція споживання:

Крива, що відображає зв'язок між споживанням та доходом, називають функцією споживання Фактори, що впли­вають на споживання і заощадження:

1) дохід після сплати податків; 2) багатство; 3) рівень цін; 4) очікування, пов'язані з майбутніми цінами, грошовими доходами і наявністю товару; 5) споживча заборгованість

6) податки